"Реактивні "шахеди" - серйозна небезпека". Чому Україна не надала достатньої уваги новому виклику та які можливості захисту існують.

Вже протягом кількох тижнів у зведеннях українських Повітряних сил немає повідомлень про масовані нальоти ударних російських БПЛА - тобто ударів, коли за одну комбіновану атаку, окрім ракет, запускають сотні БПЛА.

Згідно з даними Командування Повітряних сил, останній великий обстріл відбувся в ніч на 6 липня, коли було запущено 351 безпілотний літальний апарат, з яких 326 вдалося знищити. Також 30 липня вночі зафіксували запуск 284 БПЛА, з яких лише 19 змогли прорватися через системи протиповітряної оборони. Ударні дрони типу "Шахед" продовжують брати участь у комбінованих атаках на територію України, однак їхня кількість істотно зменшилася до приблизно 100-150 одиниць. Тим не менше, загроза, яку вони становлять, зросла, враховуючи їхню швидкість.

Тепер істотна частина дронів, що використовуються в комбінованих атаках, є реактивними та управляються в режимі онлайн. Це означає, що вони не просто слідують заданим координатам, а постійно контролюються оператором з тилу.

Як зазначив представник Повітряних сил Юрій Ігнат, у липні кількість реактивних безпілотних літальних апаратів зросла в п'ять разів у порівнянні з червнем. Проте традиційні БПЛА з двигунами внутрішнього згоряння все ще залишаються в більшості.

Проект "Радіо Свобода Донбас Реалії" провів бесіду з представниками Головного управління розвідки Міністерства оборони України, а також із експертами, які мають глибокі знання в цій сфері. Темою обговорення стали загрози, пов’язані з керованими реактивними безпілотниками з Росії, а також причини, чому Україна не змогла повністю підготуватися до цих викликів.

Біля вагонів пасажирського потяга, що зупинився посеред лісу, стоїть юрба людей - їх, вочевидь, закликали покинути вагони на час повітряної загрози.

Одна з жінок знімає на телефон, як до нерухомого потяга стрімко наближається дрон чорного кольору, з реактивним гулом пролітає повз і за мить вибухає після влучання в локомотив.

Це один із проявів російської кампанії атак, яку за останні кілька тижнів реалізує армія РФ. Приблизні межі цієї кампанії відобразив на карті Сергій "Флеш" Бескрестнов, радник президента України з питань оборонних технологій.

Як пояснюють у ГУР, російська армія керує БПЛА завдяки MESH-модемам. Вони мають вигляд чорної коробки вагою кілька кілограмів і ціною десь $3500 -

Технологія MESH присутня, якщо не в кожному, то в значній кількості безпілотних літальних апаратів. Керування ними здійснюється через основну наземну станцію, яка може бути розташована на території Росії (а раніше й у Білорусі) або на окупованих українських землях.

Сигнал, отриманий від станції, може бути переданий кожним БПЛА наступному дрону, який, у свою чергу, продовжує цю передачу далі по ланцюгу. Таким чином, виникає мережа. Проте з кожним новим підключенням якість сигналу поступово знижується. Це означає, що зростання відстані ускладнює управління БПЛА.

Масштаб і темп, які вразили всіх несподіванкою.

" На деяких напрямках реактивні "шахеди" - це буквально більшість "шахедів", які є. І це створює найбільшу проблему. Точно знали, що є така зброя. Що вона може стати масовою. Але не думали, що вона швидко і в таких масштабах з'явиться цього літа", - розповідає Данило Шенгельський , менеджер з роботи з військовими проєкту "Дронопад" благодійного фонду "Повернись живим".

У липні, вперше за кілька місяців, російські військові здійснили менше запусків дронів, ніж раніше. Відсоток перехоплених безпілотників трохи зменшився, оскільки армія Росії почала активніше застосовувати реактивні безпілотники.

Відомо, що російські збройні сили на сьогоднішній день використовують різні модифікації безпілотних літальних апаратів для ракетних ударів, зокрема "Герань-3", "Герань-4" та "Герань-5".

Перший з наведених прикладів є іранським аналогом Shahed-238, який представляє собою перехідну модель з максимальною швидкістю близько 300 км/год. Якщо спростити, можна вважати його планером, подібним до "Герань-2", але з прикріпленим реактивним двигуном. Додам, що такі безпілотники вже неодноразово ставали мішенню для систем протиповітряної оборони, які спеціалізуються на боротьбі з дронами.

А от подальші версії "гераней" вже відчутно переважають українські перехоплювачі за параметром швидкості.

"Герань-4" - у неї вже швидкість дещо більша. Вона може рухатися близько 350 км/год. Враховуючи, що ворог активно використовує MESH-модеми для ручного керування цими засобами - так-званий БПЛА "Герань-4 сікер". Тобто вони мають можливість безпосередньо прицільного нанесення удару оператором ", - розповідає представник ГУР МО України, чию особу Радіо Свобода не розкриває з міркувань безпеки.

Він зазначає, що агресор невпинно шукає нові методи для підвищення ефективності своїх дій. Наприклад, безпілотники перетинають кордон з максимальною швидкістю на визначених висотах, а до цілей наближаються, навпаки, на дуже низьких висотах.

"Реактивні "шахеди" зараз - це велика проблема. Особливо для умовних перших 100 км від росіян через те, що, на жаль, немає ефективного засобу, який може масово і з гарантією перехоплювати їх . Відповідно, усе військо, яке працює саме з питаннями перехоплень, зараз думає про те, яким чином можна вирішити цю проблему", - каже Данило Шенгельський.

Він працює безпосередньо з військовими у проєкті "Дронопад" БФ "Повернись живим". В його рамках благодійники за пожертви закуповують для військових перехоплювачі і різноманітне обладнання, щоб протистояти БПЛА - як розвідувальним, так і ударним. І зараз вони в пошуках протидії новій загрозі.

"Цю загрозу усі усвідомлювали. Відомо було, що існують реактивні "шахеди" і що російська сторона може почати їх використовувати в більших масштабах. Проте ніхто не очікував, що ситуація розвиватиметься саме так, як зараз. У військових колах існували припущення, що росіяни не зможуть досягти значного масштабування виробництва, адже для цього потрібні дорожчі турбореактивні двигуни та інші компоненти. Тим не менш, сьогодні вони досягли, з їхньої точки зору, цілком прийнятних показників виробництва цих реактивних "шахедів" і активно їх використовують," - зазначає Данило Шенгельський.

Володимир Зеленський у своєму зверненні 30 липня зазначив, що російські удари новими військовими засобами у прифронтових, прикордонних зонах та на півдні України становлять серйозну проблему.

"Ми провели детальне обговорення проблем, що виникають у залізничному секторі, зокрема через логістичні труднощі. В Одесі ситуація ускладнена через постійні акти терору з боку Росії. Існують певні заходи, які потрібно вжити. Поки це не підлягає розголосу, але вони сприятимуть підвищенню ефективності нашої логістики. Крім того, я доручив активізувати залучення додаткових ресурсів для робіт у громадах, що знаходяться на лінії фронту та поблизу кордону. Це стосується саме захисних робіт на шляхах та інфраструктурних об'єктах", - зазначив президент України.

Реактивні безпілотники Росії: які об'єкти вони намагаються вразити

Цілі цих дронів відстежує, до прикладу, французький дослідник Клеман Молен - 20-річний француз, який вже чотири роки у щоденному режимі фіксує події російсько-української війни. Часом витрачаючи на це по 10-12 годин на день.

"Зі статистичних даних я з'ясував, що попереднього місяця найбільше атак припало на дві різні категорії. Перша пов'язана з енергетикою - це нафта та пальне, - розповідає дослідник. - Росія завдала ударів по двомстам АЗС за останні місяці. Також є об'єкти енергетики та електропостачання, по яких було здійснено близько 20 ударів - Росія атакує електричні підстанції по всій Україні".

Згідно з прогнозом Молена, це тільки початок - основна фаза російських атак на українські енергетичні об'єкти ще попереду, ймовірно, в період вересня-жовтня.

"Проте, ми також стикаємося з атаками на газову інфраструктуру. Ці удари є ключовими та регулярно трапляються в Україні, націлені на ускладнення функціонування української промисловості та логістичних процесів," - зазначає він.

Клеман Молен підрахував, що у липні російська армія завдала близько 400 ударів - це попередня статистика ракетних і дронових атак, в визначив дальність ударів та структуру об'єктів, які стали цілями.

"Цього місяця особливу увагу привернули атаки на логістичні об'єкти. Російські війська завдали ударів по приблизно 60 складах на території України, серед яких виявився супермаркет, а також численні склади, що призначені для виробництва дронів, які використовуються в оборонній та цивільній промисловості по всій країні," - зазначає Молен.

Зокрема, він зазначив, що Росія здійснила атаки на різноманітні об'єкти інфраструктури та транспортні засоби в Україні; удари були завдані по залізничному сполученню в різних регіонах, зокрема в Дніпропетровській області, а також по портам в Одесі та Миколаєві.

"Таким чином, в цьому місяці Росія справді застосувала свої безпілотники для атак на логістичні структури, що є доволі новим феноменом," - підкреслює аналітик у сфері OSINT.

З технічної перспективи, MESH-мережа використовується для глушіння через засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ). Однак, немає жодної системи РЕБ, яка б змогла на 100% заблокувати російську мережу, оскільки це надзвичайно складне завдання. Краще орієнтуватися на боротьбу з російськими базовими станціями, що забезпечують цю мережу. За умов стабільного зв'язку та відеонаведення, ці станції можуть точно вражати важливі цілі, адже мають можливість бачити зображення та встановлювати пріоритети для ураження. Це створює значну проблему для української протиповітряної оборони, оскільки противник може активно з ними боротися, що ускладнює ситуацію ще більше, - зазначає дослідник Шенгельський.

Важлива частина елементної бази реактивної системи "Герань-4" продовжує базуватися на іноземних компонентах: продукція з США, Японії, Німеччини, Швейцарії та інших високорозвинених країн займає провідні позиції. Частка китайських елементів становить приблизно третину. Росія також намагається розвивати власне виробництво. Наприклад, хоча CRPA-антена для захищеного зв'язку має китайське походження, її тепер виготовляють в Росії.

"Російська Федерація, як це зазвичай відбувається, здобуває певні технології, і якщо початкові китайські CRPA-антени, зокрема 16-елементні, були виключно китайського виробництва, то наразі цей зв'язок вже виробляється на заводі в Татарстані, зокрема в Алабузі. Він отримав відповідне маркування - АЛБ", - повідомляє представник ГУР.

Він наводить інший приклад: Росія застосовувала німецькі елементи компанії Infinian у блоці живлення перших "гераней" і продовжує їх використовувати в нових моделях.

Як зазначають у розвідці, деякі компоненти можуть зникати і знову з'являтися. Або ж з часом їх замінюють на китайські версії. Це наслідок санкцій: постачання організовують через складні ланцюги та треті країни. На елементах західного виробництва лазером стерті початкові дані.

"Видаляючи маркування, вони маскують номер партії, за яким можна було б простежити шлях постачання цих компонентів до Росії. Безумовно, це грає свою роль. Якщо б санкції не ускладнювали їх доступ до компонентів, то, на мою думку, кількість наявних засобів та, можливо, певний прогрес продовжували б розвиватися", - зазначив експерт.

Як Україна буде протидіяти реактивним дронам РФ?

Щоб здешевити боротьбу з реактивними "Герань-4" і не витрачати вартісні ракети, український оборонний комплекс разом з військовими активно шукає протидію новій загрозі.

Хоча реактивні безпілотники з'явилися ще минулого року, протидія їх перехоплювачам залишається поки що на епізодичному рівні. Один з українських виробників нещодавно продемонстрував збиття реактивного дрона, проте його перехоплювач все ще перебуває на етапі тестування.

"Численні виробники спільно з військовими проводять експерименти в пошуках ефективних рішень, проте, на жаль, наразі я не спостерігаю наявності якогось масового та стабільного рішення," - зазначає Шенгельський.

"Десь ми, можливо, є тими, хто наздоганяє. Тому що, на жаль, не завжди вдається синхронно вибудувати протидію на засоби нападу. Але я скажу, що не буде простого рішення - однієї кнопки, і вона буде не дорога. Тут не буду обнадіювати - буде, звісно, лаг щодо якихось системних рішень, які зможуть [протидіяти] ", - сказав на брифінгу у липні заступник головнокомандувача ЗСУ, бригадний генерал Андрій Лебеденко .

За його словами, звичайні дрони-перехоплювачі від близько 10 виробників знищують приблизно 70% старих "шахедів".

"Незабаром з'явиться нове покоління дронів-перехоплювачів. У нас вже є реактивні, і я вважаю, що протягом найближчих двох місяців ми отримаємо нові рішення. Але вони не будуть масштабними", - висловлює своє бачення заступник головнокомандувача Збройних сил України.

Як заступник головнокомандувача, він також несе відповідальність за впровадження нововведень у військовій сфері. Він зазначає, що існує кілька паралельних ініціатив, які мають потенціал зміцнити українську систему протиповітряної оборони. Серед цих ініціатив — дистанційно керовані турелі, боєприпаси з програмованим підривом, розроблені в Україні, модернізація зенітно-ракетних комплексів та новітнє ракетне озброєння. У цьому списку перехоплювачі є лише одним з багатьох компонентів.

"Ми розробляємо літаючі платформи, які зможуть не лише виконувати бойові завдання, а й маневрувати на швидкостях від 300 до 800 км/год, а також на висотах, де діють реактивні дрони типу 'шахед'. На нашу думку, це має великий потенціал для масового впровадження. Ми здатні масштабувати цей проект і забезпечити його економічну ефективність," - зазначив Андрій Лебеденко.

"Нещодавно, всього 10 хвилин тому, одна з команд на півночі України знищила ворожий реактивний "шахед" і надіслала нам відеозапис цього моменту. Це свідчить про те, що такі дії цілком реальні. Зараз для нас критично важливо збільшити кількість екіпажів або пунктів дистанційного управління перехоплювачами, щоб покрити ширшу територію України", - наголосив Шенгельський.

Українське видання "Мілітарний" із посиланням на інформацію від Головного управління розвідки пише, що . П'ятірки візуально нагадують вироби, які з українського боку називають "дроно-ракетами".

В ГУР оцінюють дальність їхніх ракет на рівні 950 км, а швидкість може досягати 600 км/год. Це перевищує характеристики "Герань-4", що активно застосовуються – фахівці вже зафіксували на них російські двигуни.

"Тобто вони нарощують виробництво в себе, щоб бути менш залежними і бути спроможними забезпечити необхідну кількість тих засобів, які вам потрібні для побудови засобів ураження", - каже представник воєнної розвідки.

Одним з можливих рішень є атака на завод у Алабузі, де виготовляються ці дрони. Існує також альтернативний варіант, який може дати позитивний результат. Це ураження пускових установок дронів. Важливо зазначити, що між "Герань-2" та "Герань-4" є суттєва відмінність: "Герань-4" можна запустити лише з фіксованої платформи. В Росії та на півдні України є всього 3-4 таких місць. Ураження пускових установок ускладнить зміну місця запуску, що змусить російські сили призупинити запуски на кілька днів або навіть тижнів, поки вони не налагодять нові. Це становить серйозний виклик для України, - вважає Молен.

Те, що нині спостерігається в атаках на українські території - це яскравий приклад змагання технологій.

Поки наймасовіший реактивний дрон - "Герань-4". Застосувань "Герань-5" ще не так багато. Крім "гераней" є інший виріб, теж гібрид дрона і крилатої ракети - "Бандероль". Найбільше від її ударів потерпають Харків і Одеса. "Бандеролі" починали запускати з великого російського БПЛА "Оріон".

Крилата ракета "Бандероль" може бути запущена з наземної пускової установки, що означає, що вам не потрібно мати велику кількість носіїв. Ви можете розгорнути одну, дві, десять або навіть двадцять пускових установок, і запуск відбудеться без проблем. Саме тому пускові установки, які в даний момент перебувають у автономній республіці Крим, використовуються для цієї мети, і "бандеролі" активно застосовуються для атак на одеський регіон, зокрема для ураження наших кораблів, вантажних суден та портової інфраструктури, - зазначив представник ГУР.

" Чим більше ми будемо перехоплювати реактивних "шахедів" - тим більше буде "Бандеролей" . Які ще важче перехопити. Які вже летять 550-600 км/год які просто фізично неможливо перехопити перехоплювачами. На жаль, у нас все ще в Повітряних силах і інших ППО-юнітах дефіцит ППО ракет і це проблема. На жаль, дешевого рішення просто фізично не може бути. Всі хочуть дешево і швидко. Щоб перехоплювати швидкі цілі - це буде дорого і довго ", - твердить Шенгельський.

Протягом років повномасштабної агресії Росії Україна здійснила ряд експериментів у сфері протиповітряної оборони. Одним із таких проектів стало перетворення радянських пускових установок для використання з американськими ракетами, яке отримало назву FrankenSAM.

Проте в даний момент мова йде не тільки про адаптацію, але й про зниження вартості такого перехоплювача у порівнянні з реактивною загрозою. Це явище військові умовно називають розумними ракетами, зазначає бригадний генерал Лебеденко.

"Ми працюємо над новою архітектурою та компонентами, які здатні функціонувати на висотах до 6 км і забезпечувати дальність до 15 км. Якщо ці рішення продемонструють свою ефективність, ми плануємо їх комбінувати. Тому наразі оборонні стратегії формуються з урахуванням тих засобів ураження та перехоплення, які ми матимемо на той момент. Процес виготовлення чи розробки ракети є значно більш складним, а її конструкція має свої унікальні виклики," - підкреслив заступник головнокомандувача ЗСУ, бригадний генерал Андрій Лебеденко.

Схоже, що у сфері повітряних бойових дій настав новий етап технологічного розвитку. Якщо українські "старлінкольоти" (дрони, обладнані "старлінками") створили труднощі для російських позицій, то російські ударні реактивні літаки змушують Україну також змінювати свої підходи. Хоча це стосується лише певних ділянок, проблема залишається надзвичайно актуальною.

Рівень знищення реактивних дронів залишається значним завдяки різноманітним елементам системи протиповітряної оборони, зокрема наявності ракетного запасу. Однак у умовах виснажувальної війни критично важливо підтримувати постійну здатність протидіяти загрозам, що яскраво ілюструє проблема нестачі перехоплювачів для боротьби з балістичними ракетами.

21 серпня Міністерство оборони України повідомило, що арсенал Сил оборони поповнив перший в Україні реактивний перехоплювач Alexa Spatium. Це швидкісний реактивний безпілотний літак, розроблений українськими інженерами спеціально для знищення малорозмірних повітряних, наземних та надводних цілей у реальних бойових умовах. Нсамперед російських повітряних БпЛА-камікадзе: "Герань-3"; "Герань-4"; "Герань-5"; Shahed-131. Також комплекс може застосовуватися для ураження розвідувальних безпілотників, гвинтокрилів та інших окремих цілей.