О дронах і дронових терміналах

Зображення: Скриншот з відео / Повітряні Сили Збройних Сил України / Telegram

Російський шахед в небі над Україною

Все це повітряне сміття прибуває до нас з відносно стабільних напрямків - Орел (найбільше популярний), Курськ, аеродром "Міллерово" (Ростовська область), аеродром "Приморсько-Ахтарськ" (Краснодарський край), Донецький аеропорт, аеродром "Гвардійське" та мис Чауда (АР Крим).

Основний спосіб запуску більшості з цих безпілотників полягає у використанні наземних пускових установок, які можуть бути рейковими або катапультними. Часто такі установки розміщуються на мобільних платформах, таких як вантажівки або пікапи. Це забезпечує можливість здійснювати операції в несподіваних та не підготовлених місцях, швидко концентруючись для запуску, а потім розосереджуючись. Якщо ж запуск відбувається за першим типом, то виникає необхідність у створенні відповідної наземної інфраструктури, зокрема так званих "дронопортів".

Рекламное сообщение

Shahed-136 та "Герань-2" противник запускає з наземної рейкової установки. Типово - до пʼяти БпЛА на одній установці. Запуск відбувається за допомогою твердопаливного ракетного прискорювача (RATO). Прискорювач розганяє дрон до швидкості, достатньої для польоту, після чого відстрілюється, і вмикається поршневий двигун зі штовхаючим гвинтом.

"Герань-3" (виробництво зупинено, ворог розстрілює залишки) та "Герань-4" (реактивний) також запускаються з рейкових установок. Для реактивних безпілотників потрібні довші рейки (наприклад, дронопорт біля Цимбулова в Орловській області має рейки приблизно 80 метрів). Початкове прискорення забезпечується за допомогою RATO або подібних систем, запуском турбореактивного двигуна та відстрілом прискорювача. Пускові установки для реактивних моделей, зазвичай, є окремими і більш об'ємними в порівнянні з поршневими.

"Герань-5" розпочне свій політ, подібно до "Герань-4", із використанням подовжених напрямних.

Пускова БпЛА "Герань-5"

Російські військові вивчають можливість запуску з повітря, використовуючи штурмовики Су-25 та ударні гелікоптери Мі-28н. Зокрема, ескадрилья 39-го вертолітного полку, яка базується на аеродромі "Джанкой", займається цією тактикою, здійснюючи запуски "Бандеролей" та нової крилатої ракети "Дань-Т" з повітряного простору над Азовським морем. Такий метод запуску дозволяє значно збільшити дальність польоту ракет і ускладнює їх виявлення.

Дрони-приманки та дрони-розвідники, про які ми не згадували на початку, також виїжджають з дронопортів і функціонують у складі ударних груп, діючи синхронно. Це означає, що наземна інфраструктура повинна бути підготовлена і для їх запуску.

Як виглядає типовий дронопорт?

Найбільшим на сьогодні є дронопорт в селі Цимбулово Орловської області РФ. Донедавно його не існувало взагалі і на місці бази було чисте поле.

Рекламное сообщение

Супутникові фото дронопорту "Цимбулово" в Орловській області у 2024 та 2026 роках

Типова структура російського дронопорту містить кілька ключових компонентів. Найважливішою частиною є пускові позиції, які складаються зі стаціонарних рейкових пускових установок, відомих як катапульти. Кількість таких установок може варіюватися від декількох до 16 і навіть більше. Іншим важливим елементом є довгі злітні смуги або спеціальні дороги, призначені для запуску дронів з мобільних установок, встановлених на вантажівках.

Російські сили активно адаптують гаражі та ангари для зберігання безпілотних літальних апаратів і реактивних прискорювачів. Ці приміщення можуть варіюватися за розмірами: від невеликих, розрахованих на один-два дрони, до середніх, які вміщують п’ять і більше, та великих складів. З метою підвищення безпеки, все частіше ці місця облаштовуються в підземних бетонних конструкціях. Крім того, потрібні відкриті площадки для виведення БпЛА на старт, а також спеціальні зони для підготовки та обслуговування. Це можуть бути технічні майданчики чи ангари, призначені для передпольотної підготовки, монтажу бойових елементів, перевірки електронних систем, заправки та ремонтних робіт.

Изображение: Vantor

Дронопорт в населеному пункті Цимбулово, розташованому в Орловській області.

Функціонування дронопорту підтримується різноманітною допоміжною інфраструктурою, до якої входять склади пального, боєприпасів, запчастин, а також об'єкти енергетичного забезпечення, такі як дизельні генератори, трансформатори, а в Цимбулово – сонячні панелі для забезпечення автономності. Уся ця інфраструктура з'єднана внутрішніми шляхами та під'їздами. Як на справжньому аеродромі (хоча й безпілотному, але все ж авіаційного призначення!) необхідно мати метеорологічну станцію, вузол зв'язку, позиції для радіотехнічного та навігаційного забезпечення, вишку для управління польотами, а також стоянки для автомобільної техніки, включаючи мобільні пускові установки. В умовах війни передбачається розгортання навколо дронопорту позицій протиповітряної оборони, охорони, спостереження та укриттів для персоналу.

Зображення: Канал Telegram "Стратегічна авіація"

Дронопорт, розташований в аеропорту Донецька, є ключовою локацією для старту ударних безпілотників Shahed.

На масштабних об'єктах, таких як Цимбулов або ДАП, можуть одночасно перебувати десятки, а іноді й сотні дронів.

Дронопорти, або локації для запуску безпілотних літальних апаратів, були виявлені на авіабазі "Шаталово" в Смоленській області, а також на аеродромі в Єйську Краснодарського краю та в ряді інших регіонів.

Зрозумівши, як відбувається підготовка до застосування ударних БпЛА, бачимо, що можна не лише перехоплювати дрони у повітрі вже над територією України або знищувати підприємства-виробники, але й активно впливати на місця їх зберігання, підготовки та запуску. Так, це складна задача, адже зруйнувати підземне бетонне сховище - складно і затратно (в кожне окреме місце зберігання слід влучити балістичною чи крилатою ракетою, а краще - кількома), до того ж запаси розосереджуються на великих площах, зокрема й поза межами дронопортів.

Рекламное сообщение

Стаціонарні пускові установки та злітні смуги/дороги виявляються найбільш вразливими. Проте це не є остаточним вирішенням проблеми, оскільки їх можна досить оперативно відновити. Тим не менш, це дає можливість нашим силам ППО та аварійно-рятувальним командам виграти час на відновлення критичної інфраструктури в Україні. Виходячи з цього, такі удари мають свою доцільність.

Протидронові конфлікти на півдні України демонструють, що ворожі безпілотники активно використовують технологію зв'язку під назвою mesh. У російських БпЛА, таких як "Герань"/Shahed і "Гербера", mesh є децентралізованою радіомережою, яка забезпечує взаємозв'язок між дронами та їх операторами в режимі реального часу. Кожен дрон обладнаний mesh-модемом, здебільшого китайського виробництва, як-от XK-F358 від Xingkai або його аналоги. Ці модеми формують динамічну мережу, де кожен дрон виконує роль не лише приймача, а й ретранслятора сигналу для інших апаратів. Таким чином, у мережі немає єдиного центру, а всі дрони взаємодіють між собою. Якщо один з дронів зазнає ураження або його сигнал глушать, дані автоматично перенаправляються через інші елементи мережі завдяки властивості self-healing, що дозволяє мережі самостійно відновлюватися. Це значно розширює діапазон управління дронами (до 150-175 км і більше від наземної станції), забезпечує отримання відеопотоку в реальному часі, можливість зміни маршруту та цілей під час польоту (включаючи наведення на рухомі об'єкти, такі як поїзди та техніка) і дозволяє продовжувати виконання бойових завдань навіть при значних втрати дронів.

Зображення: Вікторія Найдьонова

Безпілотник Герань-2 армії окупантів

Раніше більшість дронів Shahed діяли на основі заздалегідь заданих координат, але завдяки технології mesh вони стали управлятися практично так само, як FPV-дрони, але на значно більших відстанях. Наприклад, під час атак на Одесу інформаційні системи, які фіксують повітряну ситуацію, часто демонструють одинокий дрон над морською поверхнею. Цей дрон виконує роль ретранслятора в мережі mesh. Таким чином, формується мережа для передачі сигналів управління та телеметрії між командними пунктами безпілотників противника, розташованими десь у Криму, та ударними групами, що діють над українським узбережжям.

Не можна обійти увагою Білорусь та її роль у системі мобільного зв'язку з використанням активних і пасивних вишок. Наземні ретранслятори (радіовежі та мобільні антени), розташовані на території цієї країни, виконують функцію наземних вузлів mesh-мережі. Вони отримують сигнали від дронів або операторів БпЛА, що перебувають ближче до кордону, посилюють їх та передають далі вглиб України. Це надає противнику можливість контролювати дрони над Києвом, північними та західними регіонами, де зв’язок безпосередньо з території Росії не досягає. Додатковою перевагою є створення якісного каналу для відеосигналів і корекції маршрутів.

Розвідка Держприкордонслужби та деякі інші обізнані джерела зафіксували кілька таких точок (зокрема в Гомельській області, поблизу кордону). Вони працюють на телевежах або подібних високих спорудах. У лютому та червні 2026 року їхню роботу вдавалося тимчасово зупиняти (у тому числі після ультиматуму Зеленського Лукашенку). Періодично ретранслятори активуються.

Изображение: militarnyi.com

Український дрон-перехоплювач Nexis від компанії WinFly успішно ліквідував російський 'Шахед', який був обладнаний радіозв'язковою антеною. Квітень 2026 року.

За словами Сергія Бескрестнова, протягом близько року Сили оборони практично не приділяли увагу протидії mesh-технологіям. Крім того, лише використання засобів радіоелектронної боротьби не здатне вирішити питання з ретрансляторами на території Білорусі. Це питання, як зазначають в НАТО, може бути вирішене "спеціальними або кінетичними заходами". Однак нині політичні ризики, пов'язані з такими діями, значно перевищують можливі вигоди.

Читайте також"У нас поки немає рішення, що перестрибне "шахед"". Розмова з директором Фонду Притули про пошук засобів проти реактивних дронів

З цієї причини Сили оборони активно вдосконалюють свої засоби радіоелектронної боротьби, які здатні нейтралізувати mesh-зв'язок. На сьогодні вже функціонують спеціалізовані комплекси, такі як "Шатро анти меш" від компанії Unwave та інші подібні рішення, що дозволяють перешкоджати зв'язку між mesh-модемами на відстані від кількох сотень метрів до декількох кілометрів. Деякі з цих технологій спеціально розроблені для протидії mesh-мережам дронів "Шахед". Коли модем зазнає впливу, дрон втрачає можливість онлайн-керування і переходить в автономний режим, що передбачає політ за заданими координатами або виконання стандартних маневрів, таких як кола чи вісімки, які закладені в його автопілот на випадок втрати контролю.

Бачимо, що вся ця пошесть не є нездоланною, але протидія ній - складна комплексна задача, не лише технічна, але й тактична.