Проблема корупції на митниці вже давно стала предметом активних обговорень, але вона все ще залишається актуальною, відзначає Суворов.

Ілюстраційне зображення: facebook/VNcustomUA

З травня 2024 року було оформлено 68 тисяч митних декларацій, що стосуються вантажів з України, а також приблизно 20 тисяч декларацій для товарів, які надходять в Україну.

1 жовтня 2022 року Україна стала учасником програми "митного безвізу". Які результати ми спостерігаємо на сьогодні, і які висновки можна зробити?

Ми активно займаємося повною інтеграцією в Європейський Союз та Європейську асоціацію вільної торгівлі, зокрема в аспекті "митного безвізу". Зокрема, 1 жовтня 2022 року ми стали 36-ю країною, що приєдналася до Конвенції про процедуру спільного транзиту. Однак, через війну, ця процедура не отримала широкого впровадження в нашій країні, оскільки наразі функціонує паралельна національна транзитна система, і не всі перевізники, експерти чи імпортери обирають її для використання.

Разом з тим, ми дійсно можемо підбити проміжні підсумки. Минулого року ми перейшли на п'яту фазу програмного забезпечення NCTS (New Computerised Transit System), яка забезпечує функціонування спільного транзиту. Це фактично оновлене програмне забезпечення і всі країни мігрували остаточно в січні поточних року. І дивлячись на результати, які в нас були у четвертій фазі - близько 62 тисяч митних декларацій оформлених з України в інші країни і всього 19 тисяч, або вчетверо менше, з цих країн в Україну. Це фактично за півтора року функціонування цієї системи. Із травня, коли ми перейшли на п'яту фазу, в нас вже оформлено 68 тисяч декларацій з України і близько 20 тисяч в Україну. Тобто менш ніж за 10 місяців ми вже досягли і перевершили результати перших 1,5 року. Тому сподіваємось, що спільний транзит буде набувати все більшого поширення. На жаль, європейські гарантійні організації не хочуть розповсюджувати дію своєї гарантії на Україну через війну. І тому ми бачимо такий перекос - у 3-4 рази більше декларацій оформлено з України в інші країни, ніж навпаки.

Транзитна митна декларація Т1

Що насправді означає "митний безвіз"? Яким чином це реалізується на практиці?

Давайте розглянемо практичний приклад. Ви плануєте перевезти вантаж з Києва до Лісабона, з обов'язковим транзитом через Швейцарію, яка не входить до Євросоюзу, але є учасником Конвенції. У цій країні також реалізуються процедури транзиту. Щоб уникнути необхідності оформлення окремих транзитних документів у кожній країні, ви можете в Києві підготувати транзитну митну декларацію типу Т1, яка одразу інтегрується в міжнародну систему. Завдяки цьому, усі країни транзиту зможуть бачити вашу декларацію. Для цієї декларації ви надаєте гарантію, що у випадку проблем з вантажем, митні платежі в конкретній країні будуть покриті цією гарантією. Третій важливий момент полягає в тому, що митний офіцер ставить пломби на транспортний засіб, занотовуючи їхні номери в декларації. Таким чином, перетинаючи кордон України в Польщі, польські митники не вимагатимуть додаткових документів або гарантій, а лише перевірять наявність пломб, зафіксують цю інформацію в автоматизованій системі, і ваш вантаж зможе продовжити свій шлях без зайвих затримок.

Все виглядає так, ніби система функціонує досить ефективно, і перевізники повинні скористатися її перевагами. Проте нелегальний імпорт продовжує існувати, і це явище не зникло. Чому ж деякі особи намагаються обійти цю систему, уникати уваги та залишатися в тіні?

Це надзвичайно просто. Розгляньмо, наприклад, випадок з візитом в Україну. Ви отримали Т1 у Німеччині на побутову техніку, яку плануєте перевезти. Це означає, що інформація вже потрапила до міжнародної системи, доступної українським митникам. Тож, на нашій ділянці кордону ви не зможете просто так заявити, що перевозите цвяхи або що ви їдете без вантажу. Як ви правильно зауважили, товар вже буде "задекларований", і ми матимемо точні кількісні дані про нього. Тим, хто прагне уникнути сплати податків і не декларувати свої вантажі, ця система явно не до вподоби.

Найбільш популярні методи незаконного імпорту включають "зелену схему", маскування товарів та використання "піджаків".

Які найпоширеніші схеми нелегального імпорту фіксуєте сьогодні?

Я хотів би зазначити один із найпоширеніших способів – це контрабанда товарів через "зелену" зону кордону, минаючи митний контроль. Напевно, багато хто пам'ятає інцидент, коли було споруджено тунель з системою кондиціонування та освітлення для незаконного транспортування сигарет до Словаччини. Це трапилося приблизно десять років тому.

Інша схема полягає у переміщенні з ухиленням від митного контролю. Це означає, що у конструктивних порожнинах або в спеціально створених схованках транспортних засобів приховують або маскують товари, намагаючись перевезти їх нелегально.

Третя схема, ймовірно, є так званими "піджаками". Ми маємо можливість перевезення в особистих речах двох телефонів, одного ноутбука, а також товарів, якщо мова йде про автомобільні пункти пропуску, вартістю до 500 євро та вагою до 50 кілограмів. Це доволі поширена практика, коли в один бус сідає 6-8 осіб і перевозять 12-16 нових iPhone, оскільки це їхні особисті речі, які, відповідно до законодавства, ми не маємо права конфіскувати. Упаковки від цих телефонів зазвичай транспортуються іншим транспортом, на який, як правило, ніхто не звертає уваги.

Наступним етапом є спроба "комбінувати" продукти. Це означає, що в одному транспортному засобі можуть перебувати як недорогі, так і дорогі товари. В результаті цього відбувається підміна документів, згідно з якою недорогих товарів значно більше, а дорогих - лише кілька, хоча вони присутні.

Ще б я відмітив схему з переміщенням товарів в експрес-відправленнях та міжнародних поштових відправленнях.

А як щодо них?

З ними можна переміщувати товари на суму до 150 євро без сплати податків. Таким чином, не всі посилки можуть бути перевірені. Навіть якщо ми здійснюємо перевірку, телефон від китайського виробника може дійсно мати вартість до 150 євро. У нас є лише ім'я отримувача та номер телефону, тому немає можливості для ідентифікації. Заявляється, що це різні особи, але насправді це може бути одна й та ж особа.

Чи я правильно зрозумів, що в цих схемах не йдеться про великі товарні партії, виробників чи перевізників, а скоріше про щось менш масштабне?

Ні, я б не висловився так. Минулого року ми зіткнулися з цікавим інцидентом - величезна фура з контрафактним взуттям, що направлялась на адреси кількох осіб. Після ретельної роботи нашого підрозділу, який займається боротьбою з контрабандою та порушеннями митних норм, вдалося встановити, що фактичним отримувачем була одна і та ж особа. У зв'язку з цим було складено протокол, який зараз розглядається в суді. Тобто, ситуації бувають різні.

Високоліквідні продукти створюють економічні умови для нелегальної торгівлі.

А що перевозять зазвичай і як змінюються тенденції?

Зазвичай, це товари з високою ліквідністю, вартість яких суттєво варіюється між країнами, що мають спільний кордон. Це створює економічні умови для контрабандної діяльності. Найчастіше йдеться про підакцизні товари – брендові алкогольні напої в контексті імпорту та сигарети при експорті. Ми маємо серйозну проблему з незаконним перевезенням великих партій сигарет за межі країни. Далі йдуть побутова та цифрова техніка, такі як ноутбуки, планшети та мобільні телефони. Наприклад, після анонсу нового iPhone від Apple, ми спостерігаємо сплеск спроб його нелегального ввезення, оскільки в деяких країнах він з’являється раніше, ніж в Україні. Також до цього списку входять взуття, одяг та інші сезонні товари. Загалом, все, що можна купити за нижчою ціною в іншій країні та перепродати в Україні дорожче, потрапляє під цю категорію.

Владислав Суворов. Изображение: facebook/UkraineCustoms

Першим чинником, що визначає розмір платежів, є обсяг імпортованих товарів.

Щодо митних зборів. Які основні джерела наповнення нашого державного бюджету?

У нас фактично 99% платежів, які ми перерахуємо до держбюджету, це митні платежі з імпорту товарів і десь 1% з товарів, на які встановлено експортне мито. І, звичайно, перший фактор, який впливає - це обсяг імпорту. У нас відкрилися порти, всупереч війні відкрилися контейнерні перевезення і, відповідно, ми відчуваємо збільшення обсягів імпорту. Наступне - номенклатура товарів, які переміщуються. У нас на різні товари встановлена різна ставка мита. Відповідно в один період можуть йти товари по нульовій ставці мита, а в іншому періоді превалювати товари, на які встановлена більша ставка мита.

На чому це ґрунтується?

Це визначається конкретним товаром. Наприклад, на мобільні телефони у нас встановлена ставка 0%. Також це може змінюватися в залежності від часу року. Номенклатура одягу, наприклад, сильно коливається в залежності від сезону, а група харчових продуктів охоплює категорії з 1 по 24.

"Протягом всього періоду конфлікту ми не зазнали жодних збоїв."

Ви підняли питання про п’яту фазу та впроваджені інноваційні технології. Які сучасні IT-інновації варто обговорити в цьому контексті? Що вже реалізовано, які зміни відбулися, і які плани на майбутнє?

Цікаве питання. Дуже багато було сперечань щодо митного IT. Я не технічний експерт і мені важко оцінити сучасність технологічного стеку, на якому функціонує наше програмне забезпечення. Але ми можемо констатувати, що за період війни в нас фактично не було жодного збою. Тобто 24/7 система функціонувала. Єдиний випадок був, коли через вимкнення світла не запустився дизель-генератор і певні сервіси були недоступні. Але це було 4 години максимум. Тобто система функціонує, вона забезпечує перерахування 40% від податкових надходжень до державного бюджету - 630 млрд гривень за минулий рік. Але ми не стоїмо на місці. На сьогоднішній день у нас децентралізована система. Тобто на кожній митниці є локальний сервер і інформація піднімається наверх. Але ми переходимо до централізованої системи. Митне оформлення міжнародних поштових та експрес-відправлень вже в цій новій автоматизованій системі митного оформлення, яка централізована. Минулого року запускалися модулі щодо митного пропуску товарів в автомобільних пунктах пропуску. На сьогоднішній день здійснюється пілотний проєкт щодо візування нарядів у морських портах. Це болюча тема, про яку експедитори з Одеси можуть розказати, скільки років ми йшли до цього і нарешті в нас є експеримент. І, наскільки я знаю, в цьому році ми плануємо впровадити цю систему митного оформлення декларацій вже безпосередньо на внутрішніх терміналах.

Проте ми стикаємося з величезними викликами у процесі нашої євроінтеграції. Просто переписати Митний кодекс, чим ми наразі займаємося разом із Міністерством фінансів, недостатньо. Нам потрібно ухвалити законодавство, яке повністю відповідатиме митним нормам ЄС. Крім того, необхідно запровадити інформаційні системи, здатні забезпечити ефективне функціонування цього законодавства. На сьогодні в Європейському Союзі існує 17 основних і 16 додаткових митних систем. Таким чином, наше завдання полягає в розробці або реорганізації наявних систем, щоб вони стали сумісними з європейськими, коли ми інтегруємося в ЄС. У лютому минулого року була затверджена IT-стратегія для діджиталізації та впровадження нових інформаційних систем. В минулому році ми вже реалізували 4 системи: NCTS, систему зобов'язуючих рішень, систему прийняття рішень та систему гарантій, які були створені відповідно до функціональних та технічних вимог Євросоюзу.

Чи правильно я зрозумів, що ми аналізуємо вже наявний досвід та використовуємо системи, які були впроваджені в Європейському Союзі, а кожна митниця окремої країни не має можливості впроваджувати власні рішення?

Це не зовсім так. Є платформи, в яких ми будемо безпосередньо взаємодіяти з системами Європейського Союзу. Наприклад, система COPIS, яка сприяє захисту прав інтелектуальної власності. Крім того, існують системи, що просто повинні надавати формат даних до Брюсселя і обмінюватися стандартизованими повідомленнями між різними митними службами.

"Питання з корупцією на митниці достатньо "перегріте"

Національне агентство з протидії корупції (НАЗК) опублікувало дослідження, в якому митницю визнано однією з найбільш корумпованих галузей для підприємців. Це не дивно, адже митниця часто викликає асоціації з неприємними ситуаціями. Які заходи вживає митниця для боротьби з корупцією?

Важке питання, складне. Там є багато досліджень, насправді. Якщо ми візьмемо дослідження Ради бізнес-омбудсмена, то там митниця на передостанньому місці щодо кількості скарг на роботу митниці. Це теж показник, який треба враховувати. Особисто я вважаю, що питання з корупцією на митниці достатньо "перегріте". І я це говорю не як посадова особа, яка займає посаду заступника голови Держмитслужби. Я це говорю, як особа, яка 5 років перед тим, як обійняти цю посаду, працювала з митницею з іншого боку. Фактично, моя компанія працювала з подачею митних декларацій, з митним оформленням тощо. І в нас була принципова позиція - жодного хабаря митникам. Я вас запевняю, що за 5 років моєї роботи в цій компанії жодного разу ми не дали хабара, в нас не запросили хабаря і не створили умов для дачі хабаря. Я це кажу абсолютно відповідально. Але це не означає, що проблеми немає. Проблема є, як і в кожному органі, як і в кожній країні світу, на жаль. Питання, що з цим робити? Звичайно, в нас є Антикорупційна стратегія, Державна антикорупційна програма і Антикорупційна програма Держмитслужба. Але ми цим не обмежуємось. У нас є комплексний план реформування Державної митної служби - це Національна стратегія доходів до 30-го року, ухвалена урядом позаторік. І там є напрямки, починаючи з інституційного розвитку - правоохоронна функція, інформаційні технології і технічні засоби митного контролю, міжнародна діяльність, співробітництво з бізнесом. В комплексі, якщо всі ці заходи будуть виконані, то вони, за нашим переконанням, знизять рівень корупції до мінімального рівня.