"Безсумнівно, ця сума перевищує 6,7 трлн гривень", - зазначив Олег Листопад, коментуючи екологічні втрати України внаслідок війни.
Затоплені землі після підриву росіянами греблі Каховської ГЕС, вчиненого 6 червня 2023 року. Фото uhe.gov.ua
"Безсумнівно, значення виявиться вищим."
Якою мірою сума у 6.7 трильйона гривень відображає реальні масштаби екологічних збитків, завданих війною Росії проти України? Чи можливо в повній мірі зафіксувати всі наслідки?
Зрозуміло, що ситуація залишається складною. Ми не здатні об'єктивно зафіксувати події, що відбуваються на окупованих територіях або в зоні бойових дій, адже немає можливості направити лабораторію Державної екологічної інспекції для збору проб води, ґрунту та повітря, після чого провести детальний аналіз і отримати достовірні дані. Проте можна з упевненістю стверджувати, що реальні показники, швидше за все, виявляться значно вищими. Це особливо актуально, якщо використовувати міжнародні методи оцінки екологічних збитків, а не пострадянські підходи, які, на жаль, досі залишаються в ужитку.
У міжнародній практиці не існує оцінки збитків, завданих забрудненням повітря. Чому так? Речовини, які потрапляють в атмосферу внаслідок спалювання пального ракет або внаслідок ураження цивільних об'єктів, не залишаються в повітрі назавжди. Завдяки гравітації, ці забруднювачі або осідають, або здуваються вітром на інші території, як в межах України, так і поза її межами. Вони в кінцевому підсумку потрапляють на землю або у водойми. Тому їхній вплив оцінюється в рамках аналізу шкоди, завданої ґрунту, лісам, степовим і луговим екосистемам, а також водним ресурсам. Це лише одна з багатьох відмінностей між існуючими методиками.
Органом, що здійснює фіксацію та оцінку екологічних збитків, є Державна екологічна інспекція, яка підпорядковується Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства. Ця інспекція відповідає за збір, аналіз і систематизацію даних. Без спеціалізованого міністерства ми не зможемо ефективно проводити оцінку екологічних втрат або отримувати відшкодування. Тому сьогодні важливо відкрито піднімати питання про необхідність відновлення Міністерства захисту довкілля.
"Все можна виміряти, за винятком повітря."
Які види шкоди можна виміряти, а що складно зробити?
Насправді виміряти можна все. Лабораторії Державної екологічної інспекції не сертифіковані за міжнародними стандартами. Там хороші спеціалісти, часто у них не вистачає обладнання. Сертифікація - це не така проста штука. Якщо ми хочемо піти в якісь міжнародні суди, арбітражі, то нам треба ця міжнародна сертифікація. В Державному агентстві водних ресурсів є три таких лабораторії. Це створювалося роками, щоб вони були сертифіковані. Це дуже довго і недешево. Там спеціальні вимоги потрібні до приміщення, кваліфікації персоналу, має бути саме стільки витяжок, саме такі прилади та методики. Отримувати міжнародну допомогу у нас є шанси, було завезено 10 пересувних лабораторій.
"Є стаття 441 Кримінального кодексу України "екоцид", але вона не робоча"
Хто та яким чином сьогодні фіксує шкоду, заподіяну війною?
Якщо відбулася якась подія, і існує можливість безпечно відвідати місце для проведення аналізів, туди вирушає Державна екологічна інспекція. Фахівці беруть зразки, документують все, а потім здійснюють розрахунки за допомогою семи різних методів. В результаті ми отримуємо конкретні дані.
У різних регіонах доступні можливості лабораторій суттєво відрізняються. На окупованих територіях або вздовж лінії бойового зіткнення ми можемо лише проводити оцінки за допомогою методів дистанційного зондування. В іншому ж ми обмежені в можливостях. Є наукові академічні установи, які беруть участь у різних програмах, до прикладу, Інститут морської біології, що базується в Одесі. Вони не мали змоги виходити в море через воєнний стан. Після трагедії, що сталася внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС рашистами, за вказівкою Офісу Генерального прокурора наша Спеціалізована екологічна прокуратура, варто відзначити, продемонструвала високий рівень професіоналізму та небайдужості. Приємно, що вони активно займаються захистом навколишнього середовища. Ця установа функціонує вже чотири або п’ять років, відколи була відновлена. Якщо має місце злочин значного масштабу, прокуратура відкриває кримінальну справу на основі однієї зі статей Кримінального кодексу України. Вони також можуть залучати додаткових експертів, зокрема науковців. Хоча у нас є стаття 441 Кримінального кодексу, що стосується екоциду, вона на сьогодні не є ефективною. Жодна справа за цією статтею не була завершена через її невизначені формулювання. Багато юристів обговорюють це питання і працюють над удосконаленням. Наразі діє інша стаття, що стосується значних збитків довкіллю, за якою прокуратура активно працює.
Олег Листопад на хвилях Українського Радіо
Справді, сподіватися на те, що хтось компенсує наші втрати, є досить складним завданням.
До яких організацій ми можемо звернутися, щоб домогтися компенсації за екологічні збитки, завдані Росією, або хоча б висловити свою позицію?
Стараннями багатьох небайдужих людей, зокрема, і в державних органах, і в міжнародних, створений реєстр збитків міжнародний. Європейські партнери нам допомагають. І там уже навіть є така категорія, як екологічні збитки. Реально очікувати, що нам хтось відшкодує, дуже проблематично. В історії не так багато таких випадків. Один із найбільш поширених, які наводяться завжди - коли була війна Кувейт-Ірак. Ірак був остаточно переможений. Він виплачував всі збитки. Але от щодо Росії... Оскільки Росії доведеться якось наповнювати свій бюджет, продаючи нафту, то додатковий податок на нафту може якраз додати до нього ще якусь суму на відновлення не тільки за довкілля, а й інші збитки. Їх багато різних.
Лежать заморожені російські активи, достатньо великі суми. І ніяк Європа, зокрема Бельгія, не зважиться їх передати або використати на користь України. Але якщо грамотно працювати із темою збитків довкіллю від російської агресії в цьому напрямку, то це ще один аргумент, який допоможе залучити інші категорії політиків в Європі, громадськості небайдужої, тиснути і казати: "Дивіться, от ще на довкілля нам теж треба. Давайте все-таки розморозимо і почнемо використовувати ці 200 чи 300 млрд доларів російських".
Якщо Росія зрештою стане країною, яка зазнала поразки у цій війні, їй доведеться знайти способи існування з її нинішньою зруйнованою економікою. Міжнародна спільнота, на мою думку, здатна впоратися з цим викликом. Проте, це буде непросте завдання, оскільки існує безліч інтересів з різних сторін. Якщо зосередитися на чітких міжнародних методах оцінки збитків і працювати ефективно...
Нагадуємо, що Українське радіо є відкритим майданчиком для обговорень. Представники уряду України, а також Міністерства економіки, екології та сільського господарства, разом з експертом мережі захисту національних інтересів АНТС Олегом Листопадом, матимуть можливість поділитися своїми думками в ефірі щодо оцінки збитків довкіллю, спричинених російською військовою агресією, а також щодо процесів отримання компенсацій.