У Донеччині загинув старший лейтенант поліції Юліан Гербей. "Я йду на захист тебе та нашого сина" - Життєві історії.

Він з’явився на світ у селі Нанково, що на Закарпатті, в родині, де було багато дітей. У його житті завжди були старша сестра та троє молодших братів. З ранніх років його цікавила техніка, тому він вирішив отримати освіту в Львівській політехніці. Після навчання він зайнявся продажем автозапчастин. У нього з'явилася кохана Ксенія, з якою він одружився. Молодята обрали Нижнє Селище своїм домом, а 27 березня 2020 року в них народився синочок на ім'я Давид.

Чоловік з нетерпінням чекав на появу свого первістка, але через пандемію COVID-19 вперше побачив його лише по відеозв'язку. "Тоді він не зміг стримати сліз від радості", — згадує Ксенія Гербей, дружина військового. "Юліан став найтурботливішим і найкращим татом на світі. Він мріяв збудувати для нас великий дім і дуже хотів донечку". У лютому 2023 року він сказав своїй коханій: "Кожному з нас доведеться захищати Україну, рано чи пізно. Я йду, щоб захистити тебе і нашого сина". Після навчання на полігоні він приєднався до Об'єднаної штурмової бригади Нацполіції "Лють", де служив його брат Андрій, і отримав позивний "Цезар".

"Чоловік, що служив у штурмовому полку "Цунамі", спочатку перебував в Одесі. Він завжди знаходив час, щоб зателефонувати синові, обіцяючи, що незабаром вони разом відправляться на море відпочивати," – розповідає Ксенія. 29 березня Андрій разом із товаришами по службі підготували для Юліани сюрприз – передали подарунок від дружини та запалили свічку на торті. Таким чином вони відзначили 29-й день народження "Цезаря", який виявився останнім.

Восени підрозділ "Цезар" був направлений на Бахмутський напрямок у Донеччині. "Він казав, що там справжнє пекло," – говорить Ксенія Гербей. – "21 грудня він телефонував кілька разів, і щоразу обставини змінювались: то вони мали вирушити на передову, то повертались назад. Врешті-решт, вони виїхали на завдання близько дев'ятої вечора в село Богданівка. Я відчувала тривогу, а Давид увесь вечір плакав, тому ми майже не спали. Наступного дня я поїхала з сином до свекрухи. І в якийсь момент до нас зайшов молодший брат мого чоловіка." Він упав на коліна і сказав: "Юліка більше немає". Дружина втратила свідомість.

Пізніше родичам стало відомо, що 21 грудня, під час виконання бойового завдання, Юліан Гербей зник безвісти. Тоді його мати та син здали зразки ДНК для ідентифікації. А його дружина намагалася зв'язатися з побратимами. "Вони розповідали, що ворог обстрілював позиції з артилерії. Снаряд влучив в окоп, де перебував Юліан, і після цього зв'язок з ним обірвався, -- згадує Ксенія. -- Але я до останнього залишалася впевненою, що мій чоловік живий".

Тільки 23 липня цього року родині стало відомо про виявлення збігу за результатами ДНК-тесту. Після цього було проведено ще одне дослідження, в якому взяли зразки у сина Давида.

Третього серпня в рідному селі Нанково відбулося прощання з старшим лейтенантом поліції Юліаном Гербеєм. На його похорон зібралася вся громада, а також прибули побратими. "Юліан був вірним і відповідальним воїном, завжди готовим прийти на допомогу товаришам. Коли виникало питання, хто вирушить на завдання, він завжди відгукувався першим," – зазначив капелан Андрій Гойтенюк. "Після бою за Богданівку багато наших бійців досі вважаються безвісти зниклими, у тому числі мій брат Олексій, командир взводу. Юліан першим з них повернувся додому. На жаль, він повернувся лише на щиті..."

Нещодавно шестирічний Давид вперше переступив поріг школи. "Мій син говорить, що тато перетворився на ангела і тепер охороняє його з небес", – зітхає 25-річна Ксенія Гербей.