Конфлікт, що виник навколо GNT Group: Це просто бізнесова суперечка чи частина ширшої боротьби за контроль над терміналом в Одесі?

Поки українці уважно стежили за процесом ухвалення законопроєкту, що обмежує автономію антикорупційних органів, а згодом - за його фактичним скасуванням, резонансні бізнесові конфлікти залишилися поза увагою. Серед них, напевно, найгучніша справа - тривала суперечка між групою компаній GNT Group, яка управляла портовими терміналами в Одесі, та іноземними кредитними фондами.

Проте, у GNT Group підкреслюють, що обставини, що оточують активи компанії, викликають значний інтерес через важливість судової системи, дії фондів, що займаються управлінням активами, а також заяви захисту про потенційні порушення прав підприємців.

Яка основна природа бізнес-конфлікту?

У центрі суперечки - українські підприємці Сергій Гроза та Володимир Науменко, які до 2023 року контролювали активи GNT Group, зокрема - термінал Olimpex Coupe International в Одесі. Це - один із ключових логістичних хабів експорту української агропродукції. За даними Financial Times, вони заборгували $95 мільйонів іноземним інвесторам, які вирішили стягнути в рахунок погашення боргу термінали в Одеському порту.

Більшість цих терміналів були збудовані з нуля із залученням коштів Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) і американської компанії CHS.

У 2019 році CHS вирішила вийти з проєкту і продати свої частки в українському бізнесі. Саме тоді з'явився новий інвестор - фонд Argentem Creek Partners. Гроза та Науменко домовилися про співпрацю з новим кредитором, а всі попередні зобовʼязання перед CHS і ЄБРР були повністю погашені.

Невдовзі до фінансування проекту долучився ще один інвестор – фонд Innovatus, який виділив компанії GNT додаткові 20 мільйонів доларів для поповнення обігового капіталу. Забезпеченням для отриманих кредитів виступили акції компаній, які управляли терміналом, а також зерно, вартість якого, за оцінками PwC, суттєво перевищувала суму боргових зобов’язань.

Становище кредиторів

Фонди Argentem і Innovatus стверджують, що GNT Group не дотрималася умов своїх кредитних угод, хоча початок повномасштабної війни ускладнив виконання боргових зобов'язань у встановлені терміни для численних українських підприємств.

Відомі представники Argentem publicly звинуватили GNT у численних фінансових порушеннях та відсутності прозорості в їхніх операціях, які можуть свідчити про можливий шахрайський характер. Зокрема, вони вказали на підозрілі документи, що стосуються обсягів зерна, розміщеного на терміналі, яке також використовувалося як заставу по кредитах.

Кредитори наполягають, що отримали законне право на звернення стягнення на заставне майно, відповідно до умов укладених угод. Вони також зазначають, що залучення українських судів і правоохоронних органів є стандартною процедурою для захисту своїх інтересів у межах чинного законодавства.

Проте в GNT Group повідомляють, що кредитори вже почали процес стягнення боргу і оперативно продали велику частину нерухомості та корпоративних прав, що дозволило їм отримати прибуток, який значно перевищує суми невиплачених кредитів.

Сторона захисту

У GNT Group зазначають, що з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну їх логістичний бізнес опинився на межі виживання. Одеський термінал компанії виявився повністю заблокованим, експорт був зупинений, а доходи знизилися до нуля. На території цього стратегічного об'єкта розмістилися українські військові, адже термінал міг стати потенційною мішенню для атак російського флоту. Незважаючи на ці складнощі, компанія продовжувала виплачувати зарплату своїм 2,5 тисячам співробітників.

Через тривалу блокаду портів і неможливість експорту, зерно, що зберігалося на терміналі, почало псуватися. Це становило реальну загрозу: крім порушення технологічних процесів, виділення метану могло спричинити вибух і знищення обладнання. GNT організувала евакуацію зерна та очистила приміщення. Це дозволило у другій половині 2022 року відновити роботу терміналу й поступово почати генерувати дохід.

У грудні того ж року Володимир Науменко, один із співвласників компанії, виступив з пропозицією для кредиторів щодо компромісного варіанту: щомісячні виплати по $2 млн, а також паралельний пошук нового інвестора. У компанії підкреслюють, що йдеться про завершення партнерських відносин - або через рефінансування боргових зобов'язань, або ж шляхом продажу терміналу та відповідного розподілу отриманих коштів.

За інформацією GNT Group, кредитори висловили готовність обговорити запропоновані умови. Проте всього через два дні після цього стартувала активна кампанія проти GNT.

"Структури, що підпорядковуються фондам, захопили холдингову компанію GNT Group на Кіпрі та розпочали процес ліквідації одного з основних активів в Україні - Olimpex Coupe International. Пізніше кредитори отримали контроль над банківськими рахунками GNT Group і подали судові позови проти Грози та Науменка, вимагаючи повернення кредитів від фізичних осіб, незважаючи на те, що вони вже не мали доступу до жодного активу", - повідомили в GNT.

Незабаром кредитори змогли стягнути низку активів групи, які одразу ж перепродавали новим власникам. Розпродаж активів, як зазначають представники GNT, виглядав як спланована схема. Наприклад, швейцарську компанію Omega Terminal S.A., що входила до складу групи і була оцінена у 30 мільйонів швейцарських франків, передали контрольованій фондам структурі Asotra Holding Ltd за 1 франк.

Термінал Olimpex в Одеському порту, що є ключовим активом групи, був придбаний компанією Lavanda Spectrum за 5 мільйонів доларів. У GNT Group стверджують, що ця сума значно нижча за фактичну ринкову вартість об'єкта.

Українські підприємці підкреслюють, що сума непогашеного кредиту складає $95 мільйонів. З урахуванням відсотків, згідно з рішенням лондонського арбітражу, яке наразі оскаржується, загальний борг може досягати $150 мільйонів. Водночас вартість активів компанії оцінюється в $340-370 мільйонів, що значно перевищує її зобов'язання перед кредиторами. Тому власники GNT Group стверджують, що ситуація насправді є спробою рейдерського захоплення бізнесу, чия реальна вартість значно перевищує заявлену кредиторами суму боргу.

Судова перспектива

Захисники Володимира Науменка також звертають увагу, що дії кредиторів з використанням рішень судів також схожі на "рейдерські" і спрямовані на захоплення активів, вартість яких у кілька разів перевищує суму заборгованості. Вони зауважують, що попри очевидний господарський характер конфлікту, його штучно криміналізують шляхом залучення правоохоронних органів.

Юристи GNT Group висловлюють припущення, що судова система та правоохоронні органи можуть зазнавати тиску, оскільки інвестиційні фонди, зареєстровані на Кайманових островах, подаються як американські інвестори. Це могло ввести в оману українських посадовців у період складних політичних відносин зі США. На думку адвокатів, така ситуація могла підштовхнути українську владу до втручання в судові розгляди, пов'язані із цією справою.

Адвокати зазначили, що Печерський районний суд Києва ухвалив рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді арешту для Науменка, з можливістю внесення застави у розмірі 570 мільйонів гривень. Це рішення стосується відкритого Національною поліцією кримінального провадження, яке пов'язане із звинуваченнями кредиторів у неналежному використанні отриманих позик. Справу можна вважати суперечкою, яку мав би розглядати господарський суд. Варто також зазначити, що самі підприємці визнають необхідність повернення боргів і вказують на те, що війна стала перешкодою для виконання зобов'язань у встановлені терміни.

Незважаючи на це, через надзвичайно високу суму застави Науменко все ще залишається за ґратами, незважаючи на свій вік і погіршене здоров'я, як стверджують його адвокати. Вони підкреслюють, що умови його утримання під вартою суперечать нормам прав людини, і ця справа вже на розгляді Європейського суду з прав людини.

Водночас ряд українських судів вже визнали, що конфлікт містить елементи господарських правовідносин, зазначають фахівці в галузі права. Однак справу, що стосується можливого шахрайства та фальсифікації документів, досі не було розглянуто по суті.

Проте, незважаючи на вже вилучені активи та погашення частини боргу, кредитори продовжують пред'являти фінансові вимоги до співвласників GNT Сергія Грози та Володимира Науменка. Щомісячно їм нараховують приблизно 20% річних за раніше видані кредити, як стверджують адвокати бізнесменів.

Думка адвоката

Адвокат Володимира Науменка - Олександр Зубрицький - вважає справу свого підзахисного прикладом того, як українську судову систему можуть використовувати не заради правосуддя, а в інтересах сторонніх фінансових гравців.

"Кваліфікація дій Науменка - абсурдна, а його базові права як громадянина України - ігноруються", - наголошує захисник.

За словами адвоката, слідство висунуло версію, що Науменко начебто від самого початку не збирався повертати кредит, чим увів кредиторів в оману. Але ця логіка, каже Зубрицький, не витримує жодної критики. І наводить докази на користь цього:

* протягом першого року після отримання кредиту було сплачено близько $3 мільйонів лише у вигляді відсотків. Згідно із практикою Верховного Суду, часткове погашення боргу прямо виключає кваліфікацію дій як шахрайство;

* В якості застави під кредит було передано активи вартістю 320 мільйонів доларів. Тож, яке має сенс надавати забезпечення, що в 16 разів перевищує суму позики, якщо метою її отримання може бути незаконне привласнення коштів?

На думку Зубрицького, якби дане питання не піддавалося зовнішнім маніпуляціям і пройшло б через справедливий процес розгляду, воно б "зламалося" ще на початковій стадії.

Ще одне обвинувачення, яке висуває Національна поліція до засновників GNT, стосується фальсифікації документів. Слідчі вважають, що мова йде про так звані "подвійні складські свідоцтва", які нібито підтверджують зберігання зерна на терміналі, але були видані без реальної наявності товару.

Однак захист стверджує, що ці звинувачення спростовуються аудитами. Адже наявність товару неодноразово перевірялася компанією Cotenca - стивідорною структурою, найнятою самими кредиторами. Ці перевірки проводилися щонайменше тричі протягом двох років і підтверджували наявність зерна.

І головне - Науменко не був службовою чи посадовою особою, його підпису немає на жодному з документів, які вважаються фальсифікованими, наголошують адвокати.

Справа в ЄСПЛ

Адвокат Володимира Науменка, Олександр Зубрицький, заявляє, що стан його клієнта є критичним. За інформацією захисника, протягом трьох місяців, які Науменко провів у слідчому ізоляторі, йому не було надано жодної медичної допомоги, незважаючи на офіційні висновки судмедекспертів, які підтверджують наявність серйозних захворювань серця, що не сумісні з умовами утримання під вартою.

Він додає, що ще у червні апеляційний суд зобов'язав слідство забезпечити обстеження підозрюваного кардіологами. Але станом на початок серпня жодного огляду не відбулося.

Адвокати також звернулися зі скаргою до Європейського суду з прав людини. Лише через три дні її було прийнято до розгляду. Так виникла справа "Науменко проти України", яка буде розглядатися судом у Страсбурзі в пріоритетному режимі.

Адвокат характеризує ситуацію з утриманням під вартою як певну форму психологічного тиску. Науменко не лише не отримує медичну допомогу, а й позбавлений можливості зустрічатися з родичами. Його дружина п’ять разів приїзджала з Одеси до Києва, проте слідчий не дав дозволу на зустріч, зазначає захисник.

Адвокатська команда також акцентує увагу на можливій узгодженості дій слідчих і Печерського суду. Наприклад, одна з нещодавніх скарг, поданих стороною обвинувачення, була запланована на розгляд менш ніж за годину після її подання.

Під час наступного судового засідання, на якому було продовжено запобіжний захід для Володимира Науменка, адвокати висловили свої припущення про можливий вплив регіонального менеджера фонду ACP, Джона Паттона, на дану справу. Вони зазначили, що, імовірно, саме цей менеджер завдяки своїм зв’язкам може здійснювати тиск на судові та правоохоронні органи.

Проте, незважаючи на первісний тиск, адвокати засновників GNT Group вважають, що у справі починають виникати позитивні ознаки. Суд ухвалив рішення не застосовувати запобіжний захід до Сергія Грозі, вказавши на те, що конфлікт має характер виключно господарських правовідносин, які намагаються штучно перетворити на кримінальні.