Кому не вистачило захисту: як нові правила змінюють бізнес-ландшафт.

В Україні завершилася ревізія "критично важливих" підприємств. Уряд ініціював її для збільшення мобілізаційного ресурсу та відсікання схем, за допомогою яких компанії бронювали понад 50% військовозобов'язаних працівників.

Внаслідок посилення вимог близько 15% компаній не змогли підтвердити свою критичність. Як наслідок, сотні малих підприємств опинилися під загрозою закриття, оскільки мобілізація єдиного водія чи механізатора може стати фатальною для їхнього бізнесу.

Яким чином модернізована система стикається з реальністю і які зміни відбуваються в кожній галузі?

Основи резервування

Основними критеріями для бізнесу тепер є нові урядові вимоги: середня зарплата на підприємстві повинна становити не менше 25,9 тисяч гривень, а також введені нові правила для обчислення квоти бронювання.

Змінився і процес подачі документів. Великі компанії, які отримують валютний дохід понад 32 мільйони євро на рік та сплачують податки в розмірі від 1,5 мільйона євро, повинні подавати свої документи до відповідних міністерств. Водночас, представники малого та середнього бізнесу, такі як невеликі фермери, місцеві перевізники та сервісні компанії, які не досягають цих показників, звертаються до обласних військових адміністрацій (ОВА).

Уряд дозволив ОВА встановлювати власні локальні критерії. Відсутність єдиного державного стандарту створила хаос: в окремих областях вимоги стали настільки специфічними, що підприємцям доводиться шукати неординарні виходи.

Аграрная отрасль

Аграрний сектор став першим, що відреагував на нові регуляції. За інформацією міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, до завершення серпня 4,5 тисячі компаній отримали статус критичних від Міністерства економіки, а ще 2 тисячі – від обласних військових адміністрацій.

Однак, невеликий агробізнес виявився поза увагою. Згідно з інформацією Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), із приблизно 800 господарств, що є членами асоціації і раніше мали статус критичності, близько 15% не змогли його отримати ні від Міністерства економіки, ні від обласних адміністрацій.

У грудні 2025 року Міністерство економіки значно підвищило вимоги для фермерських господарств. Якщо раніше для отримання бронювання через відповідне відомство необхідно було мати 500 гектарів оброблюваних земель та річний чистий дохід у 20 мільйонів гривень від продажу продукції, то нові правила вимагають вдвічі більше. Внаслідок цього, господарства з площею від 500 до 700 гектарів змушені були звертатися до обласних адміністрацій для підтвердження їхньої критичної важливості.

ОВА збільшили критерії з 100 гектарів до 200-250 гектарів, внаслідок чого малі фермери, які мають земельний банк до 100 гектарів, влітку втратили свою єдину можливість на отримання бронювання.

"Відсутність єдиного стандарту призвела до формування специфічних вимог у різних регіонах. Ті, хто обробляє менше 200 гектарів, повністю втратили можливість бронювання", - коментує консультант ВАР з питань обліку, оподаткування та бронювання Леся Панкратова.

За її словами, в Київській області для отримання бронювання запровадили обов'язкову умову працевлаштування певної кількості внутрішньо переміщених осіб. В Одеській області встановили норму "одна бронь на 100 гектарів", а в Кіровоградській області поріг підняли до 200 гектарів, додавши значне економічне навантаження для малого бізнесу, що пов'язане з обсягом виробленої продукції та сплаченими податками. Серед інших критеріїв також вказали наявність поголів'я – не менше 50 голів кіз або овець.

"Це спричинило ситуацію, коли фермери в регіоні та сусідніх областях почали масово викуповувати всіх доступних кіз і овець, щоб зареєструвати їх і відповідати необхідним вимогам. Іноді це доходило до курйозів, коли тварин шукали навіть у віддалених селах", - розповідає Панкратова.

Сільгоспвиробники направляли відкриті листи до урядових структур та Міністерства аграрної політики, вимагаючи встановлення єдиного мінімального порогу в 100 гектарів для всіх регіонів. Однак, у відповідь на їх запити, в міністерстві зазначили, що не мають можливості впливати на рішення обласних адміністрацій.

Аби вижити, дрібні господарства об'єднувалися та штучно укрупнювали земельний банк. Для багатьох сімейних ферм втрата статусу стала фатальною: якщо засновника мобілізують, земля не обробляється або її за безцінь скуповують.

Уряд визнав проблему відсіву найменших господарств, але лише у зв'язку з погіршенням загальної ситуації в аграрному секторі. Нещодавно Міністерство аграрної політики затвердило нові критерії визначення критичності, враховуючи пропозиції Всеукраїнської асоціації фермерів.

Термін для подачі документів до міністерства зменшено в п’ять разів до 200 гектарів, а вимога щодо річного чистого доходу знижена до 20 млн грн. Аграрії матимуть змогу подати документи за спрощеною процедурою починаючи з 18 жовтня. Розглядатимуть їх новостворені фахівці Мінагрополітики, а не Мінекономіки.

Проте, зменшення мінімальної площі земель не усуває ризиків: наприкінці осені фермери зіткнуться з новими викликами - вимогою щодо середнього рівня заробітної плати.

"У аграрній галузі завжди існувала сезонна структура: під час збору врожаю механізатори заробляють близько 50-60 тисяч гривень, тоді як взимку їхні доходи значно знижуються. Для того, щоб відповідати сучасним вимогам, компанії змушені штучно коригувати рівень виплат," - зазначає Панкратова.

В даний час компанії використовують останні ресурси, однак у листопаді та грудні ситуація може стати вкрай серйозною. Внаслідок різкого зниження цін на зерно, проблем із логістикою та переповнені склади, прибутковість галузі знизилася до нуля і навіть стала негативною.

Якщо до листопада не відновиться повноцінний продаж зерна, то в дрібних та середніх господарств не вистачить коштів на виплату "білих" зарплат. Відсутність необхідного рівня оплати праці автоматично анулює бронювання навіть для тих, хто повністю відповідає критеріям за гектарами та виручкою.

Транспортування

Сфера міжнародних автоперевезень опинилася в кризовій ситуації: звичайна урядова квота, що становить 50% заброньованих перевезень, виявилася недостатньою для стабільної роботи галузі. Віцепрезидент Асоціації міжнародних автомобільних перевізників (АсМАП) Володимир Баліна зазначає, що в транспортних компаніях спостерігається дефіцит водіїв на рівні 30-40%. Як наслідок, близько половини вантажних автомобілів країни залишилися без роботи.

Кадровий дефіцит у галузі стає все більш критичним через відтік водіїв під час закордонних поїздок. "Транспортний сектор зіткнувся з серйозною проблемою: наш водій може виїхати за кордон на вантажівці чи автобусі і просто не повернутися. Лише цього року на комісії ми зафіксували більше 700 подібних випадків", - ділиться Балін.

Для підприємства це призводить не лише до втрати кадрів, а й до значних фінансових втрат, а також до необхідності терміново відправляти іншого водія за кордон для евакуації залишеного автомобіля з вантажем. В асоціації вважають, що єдиним ефективним рішенням стане підвищення квоти на бронювання для транспортних компаній щонайменше до 75%.

"Це полегшить логістику в Україні і за її межами. Владі варто усвідомити: бій виграє солдат, а війну - логістика. Якщо питання з бронюванням не вирішать, утримати економічні процеси буде важко", - наголошує віцепрезидент АсМАП.

Водночас, фільтр для підтвердження критичності, що використовується в АсМАП, розглядається як компромісний варіант. Уряд ухвалив рішення скасувати паперові CMR-накладні та запровадив контроль за реальним перетином кордону – компанії тепер необхідно надати підтвердження щонайменше п'яти рейсів протягом 90 днів.

"Тепер інспекція робить запит і звіряє, чи ці машини перетинали кордон. Уже немає можливостей для маніпуляцій. Компанії, які раніше отримували критичність, маючи одного-двох водіїв, а бронювали сторонніх, не проходять", - наголошує Балін.

Проте навіть такий компромісний підхід стикається з серйозними реаліями. Через затори на кордонах, погіршення безпекової ситуації та обмеження на перебування в країнах ЄС (не більше 90 днів за півроку) час виконання рейсів істотно збільшується. Для перевізників, які здійснюють дальні маршрути (наприклад, до Середньої Азії через пороми), тривалість рейсу може сягати трьох місяців, що робить кожну затримку загрозою для дотримання вимог урядових структур.

Ситуацію ускладнюють жорсткі процедури контролю на кордоні: через оновлення інформації та синхронізацію баз перевірка водія може займати до 72 годин. Якщо під час цього процесу з'являться технічні проблеми або "червоний" статус у системі, водія можуть мобілізувати прямо на прикордонному пункті протягом цих трьох діб.

Додатковим бар'єром залишаються юридичні обмеження. Майже 44% з 2 800 компаній-членів АсМАП працюють як фізособи-підприємці, які за законом позбавлені права на бронювання працівників. Доки ФОП не реорганізується в юридичну особу, він не зможе отримати статус критичності.

IT-сектор

На відміну від фермерів та логістичних компаній, нові урядові вимоги не викликали фінансового шоку для технологічного сектору: підвищення мінімальної заробітної плати з 21,6 тисяч грн до 25,9 тисяч грн не позначилося на великих IT-компаніях. Основними труднощами залишилися затяжні терміни обробки заявок, технічні збої та посилені вимоги до сумісників.

"Коли умови бронювання змінюються під час підготовки документів, бізнесу складно планувати роботу, укладати угоди, утримувати фахівців в Україні та прогнозувати доступність команд для клієнтів. Бізнес очікує стабільності правил хоча б у середньостроковій перспективі", - наголошують в асоціації IT Ukraine.

Особливість цієї сфери полягає в гібридному форматі роботи: підприємства поєднують штатних працівників, фрілансерів та підприємців. Однак, відповідно до законодавства, позаштатні спеціалісти та контрактори не користуються жодним захистом, що ускладнює утримання важливих команд.

Інформації про компанії, які втратили свій критичний статус, немає. Як орієнтир можна використовувати дані з "Дія.City": до 1 вересня статус підтвердили 1 900 резидентів, у той час як до початку аудиту їх було 2 500. Проте варто зазначити, що деякі фірми могли зареєструватися через інші інстанції.

Багато великих учасників підтвердили свій статус через Мінцифри, проте процес затягувався через проблеми з обміном інформацією між Пенсійним фондом, "Дією", "Оберегом" та ТЦК. Внаслідок цього спеціалісти могли на деякий час залишатися без захисту.

"Якщо у працівника було оформлене бронювання, і це належно відобразилося в електронних документах, його не повинні були мобілізувати. У разі, якщо проблема виникла через затримку в оновленні даних у реєстрах або неправильне відображення інформації, необхідно з'ясувати, на якому етапі стався збій: чи з боку роботодавця, Пенсійного фонду України, системи "Дія", "Оберіг" або територіального центру комплектування", - зазначають у відповідній профспілці.

В IT Ukraine Association зазначають, що фіксують такі технічні паузи й намагаються оперативно вирішувати їх у діалозі з Мінцифри, Мінекономіки та Міноборони. Головним плюсом для ринку стало те, що компаніям, які вчасно підтвердили критичність, дозволили продовжувати бронювання без вимушених перерв.

Пастки галузевих критеріїв

В Спілці українських підприємців (СУП) повідомили, що середня зарплата у 25,9 тис. грн не стала серйозною перешкодою для "білого" бізнесу. Багато компаній або виплачували більше цієї суми, або вдалося досягти встановленого рівня.

"Члени СУП діють відкрито, виконують свої податкові зобов'язання та не мають зв'язків з олігархами чи політикою. Ми вважаємо за необхідне, щоб системи перевірки ефективно розрізняли можливі порушення та чесну підприємницьку діяльність, уникаючи при цьому надмірного адміністративного тиску," - підкреслили представники організації.

Водночас за її даними перегляд вимог призвів до того, що компанії, які відповідали критеріям, раптово опинилися за бортом бронювання. Головним викликом стало те, що окремі зміни запроваджувалися без належного діалогу з ринком.

Отже, після внесення змін до вимог Міністерства охорони здоров'я, компанії, що займаються виробництвом упаковки для медикаментів, були виключені зі списку критично важливих підприємств.

"Ці компанії відіграють ключову роль у виробничому ланцюзі фармацевтичного сектору. СУП направила запит до МОЗ з ініціативою переглянути критерії, щоб вони враховували не лише виробників, але й ті підприємства, які забезпечують стабільність критично важливих виробничих процесів," - підкреслюють представники спілки.

Ще одним перешкодою стала нова вимога щодо повторного надання документів.

"У разі, якщо статус скасовано через невиконання визначених вимог, підприємство не зможе знову отримати статус критично важливого раніше ніж через шість місяців після скасування. Це означає, що компанії потрібно буде дотримуватися шестимісячного терміну, перш ніж вона зможе повторно пройти відповідну процедуру", - зазначили в СУП.

Чи втримають такі підприємства штат за цей строк без броні - питання риторичне.