Кохання, яке дарує свободу: оповідь українського воїна, що втратив руку на війні, але знайшов своє щастя.

Неповторний досвід навчання в центрі Superhumans в Одесі: поранений пілот FPV-дрона Андрій Щербенко освоює навички зміни підгузків та прасування одягу з використанням протеза, готуючись до ролі батька для своєї майбутньої доньки.

У реабілітаційному центрі Superhumans в Одесі для ветерана Андрія Щербенка було організовано унікальне навчання, яке дозволить йому з легкістю доглядати за немовлям, прасувати одяг та гуляти з дитячим візочком, використовуючи протез. Андрій став першим учасником цього спеціального курсу в центрі, адже його попереду чекає найважливіша місія в житті – стати батьком.

Про це йдеться у сюжеті кореспондента ТСН Сергія Осадчука.

Шістнадцять дій та вибір на користь життя.

Він розуміє, що таке справжня боротьба за виживання. Андрій Щербенко служить у армії з лютого 2022 року. Він пройшов через Донеччину, Луганщину, Сумщину та Курщину. Спочатку служив у піхоті, а згодом став пілотом FPV-дронів.

А 20 січня 2025 року війна ледь не забрала його самого. Ворожий вибух відкинув Андрія на асфальт: важкі поранення, ампутація правої руки, десять днів у комі та шістнадцять операцій за рік. Але він вирішив жити.

Андрій Щербенко, ветеран: "Бажання жити залишається незмінним — просто хочеться насолоджуватися життям. І, по суті, це відчуття не змінилося й досі".

Кохання з першого погляду: зустріч із Тамарою

Він знову освоював ходьбу і звикав до свого протеза. Пізніше, в мережі, познайомився з Тамарою. Коли вона побачила його знімок з лікарні і дізналася про його ампутацію, зізналася, що відчула страх. Не від вигляду, а від навантаження відповідальності. Але коли вони зустрілися особисто, всі її сумніви розвіялися.

Тамара Щербенко, дружина: "Це було кохання з першого погляду, тому що це було очі в очі. Я вже і не бачила, що там немає руки. Я не бачила ні того, ні стоми. Я розуміла, що все ми зможемо, все я зможу і все".

За кілька тижнів вони вже жили разом із сином Тамари. А тепер чекають на доньку.

Освіта в Superhumans: замість керування бойовими пристроями – іграшкова лялька.

Андрій прагне стати татом, який вміє абсолютно все – від зміни підгузків до підготовки малюка до прогулянки. Саме тому він відвідує унікальну програму навчання в одеському Superhumans.

Анна Апонова, ерготерапевт: "Я запропонувала, Андрій спочатку: "Та ні, це нереально, такого бути не може", а дружина збоку -- "Так, так!"... Ерготерапія -- це завжди повернення до участі. Участь -- це також батьківство, батько".

Тепер замість бойового пульта -- лялька. Замість дрона -- дитячі речі.

Андрій зізнається, що спочатку навіть боявся доторкнутися до ляльки за допомогою протеза. Однак зараз він стає все більш впевненим у своїх рухах. Тамара, що знаходиться поруч, підтримує його, підказуючи і радіючи кожному досягнутому успіху.

Тамара Щербенко, дружина: "На мою думку, багато чоловіків із обома руками не здатні на те, що він досягає з однією, використовуючи протез".

Підготовленість до центральної ролі у своєму житті

А ось вони надворі -- гуляють із дитячим візочком, поки порожнім. Але зовсім скоро в ньому лежатиме їхня донечка. І тато хоче бути готовим до кожної дрібниці.

Андрій Щербенко, ветеран: "Любов — це джерело натхнення, воно дарувало мені крила".

Він не приховує своїх почуттів: спочатку відчував страх, чи зможе бути корисним, але тепер його впевненість зросла — адже зовсім скоро маленька дівчинка почне називати його татом.

▶ Відвідайте YouTube-канал ТСН за цим посиланням: УДАР ПО КИЇВЩИНІ! Гучні висловлювання ДУКИ на судовому засіданні! | ТСН 19:00 6 листопада