Китайський бренд "Dolce & Gabbana" та російський зв'язок бутиків дружини Міндича Kameron – нові деталі операції "Мідас".

За інформацією, отриманою з джерел у Національному антикорупційному бюро (НАБУ), існує мережа контрабанди елітних брендів, таких як Dolce & Gabbana, Balmain, Yves Saint Laurent та інших відомих модних домів, яка діяла в Україні протягом кількох років. Ця схема, за даними, була організована навколо бізнесмена Тимура Міндіча.

Постачання фальшивого "люксу" здійснювалося контейнерами з Китаю, а їх безперешкодний прохід через українську митницю гарантували зв'язки Міндича в Адміністрації морських портів України. Цю інформацію оприлюднив сайт from-ua.org.

Олексій Семирга, колишній митник, який несподівано перейшов у нову роль "моряка", став центральною особою в цій ситуації, очоливши ДП "Адміністрація морських портів України".

Згідно з інформацією з джерел, Семирга забезпечував постачання підроблених товарів, які потрапляли до бутиків преміальних брендів дружини Міндича Катерини Вербер, що носить назву Kameron.

На своєму веб-сайті компанія Kameron стверджує, що є "динамічно розвиваючоюся роздрібною мережею, яка представляє такі бренди, як DOLCE & GABBANA, SAINT LAURENT, BALMAIN, RALPH LAUREN, POLO RALPH LAUREN, MACH&MACH, FRAME, ETERNE, ALEVI, YVES SOLOMON, NILI LOTAN, PARIS TEXAS, COMPLETEDWORKS та багато інших в Україні".

Але, як зазначає джерело, лише невелика частина товару, представленого в Kameron, є оригіналом. Все інше при перетині кордону на папері зазначалося як "запчастини" або "технічне обладнання", а фактично до України надходили акуратно упаковані копії люксових брендів, вироблені на китайських фабриках.

Якщо це підтвердиться, то виявляється, що клієнтам замість оригінальних сумок вартістю від 3 до 5 тисяч доларів продавали підробки, ціна яких становила 400-500 доларів. Протягом дня така схема могла приносити родині Міндича до 50 тисяч доларів.

Як функціонувала система

Нещодавно з'явилася інформація про несподіване звільнення Семирги. Офіційно зазначено, що це пов'язано з "кадровими змінами", але джерела в правоохоронних органах вважають, що справжньою причиною відставки є його неодноразова згадка в розслідуваннях, що стосуються контрабандних схем, пов'язаних із групою Міндича.

Згідно з інформацією з джерел, саме Семирга організовував "зелені коридори" для контейнерів, що дозволяло їм проходити без сканування та ретельного контролю. Після його виходу з процесу логістична система практично зазнала краху.

Контейнери з Китаю прибували до портів Одеси та Чорноморська під фальшивими кодами. Після оформлення вантаж потрапляв на склади, контрольовані людьми Міндича. Там підроблені товари переформатовували під "оригінал", вкладали у брендовані коробки, наклеювали QR-коди на спеціально створені фейкові сайти з "гарантією" та додавали наклейки "Made in Italy".

Подальше розповсюдження товару здійснювалося через організації, пов'язані з дружиною Міндича — Катериною Вербер, які об'єднувалися під медійною маркою Kameron. Ця мережа фактично слугувала вітриною, куди спрямовувався весь потік підробленого елітного асортименту, що маскувався під справжні європейські товари.

Нещодавно введені санкції проти Тимура Міндича передбачають заморожування активів, обмеження в торгових операціях, а також можливість призупинення ліцензій і дозволів компаній, що фактично належать йому. Це створює серйозну загрозу для розподілу брендів Dolce & Gabbana, Balmain та інших в Україні, якщо буде підтверджено його реальний вплив на юридичні особи, зареєстровані на його родичів.

Юристи прямо заявляють: якщо підтвердиться, що мережа Kameron перебуває під реальним управлінням Міндича, дистриб'юторський статус компанії може бути анульований.

Російський слід: сімейні зв'язки Вербер та партнер Міндича

Особливий інтерес викликає історія життя та професійний шлях Катерини Вербер, яка є дружиною Міндича.

Її мама, Алла Вербер, протягом тривалого часу займала важливі посади в московському ЦУМі, який є центром елітної роздрібної торгівлі в Росії. Катерина ж розпочинала свій професійний шлях у Росії, працюючи в ЦУМі та Barvikha Luxury Village.

За даними джерел, саме завдяки цим зв'язкам Міндич зміг отримати доступ до інформаційних каналів і постачання у сфері "сірого люксу". Крім того, він розвивав співпрацю з китайськими фабриками, які протягом багатьох років виготовляли копії люксових брендів, котрі візуально майже не відрізнялися від оригіналів.

Відповідно до опублікованого списку, Міндич має зв'язки з 17 юридичними особами в Україні, з яких 9 в даний момент активно функціонують. Серед них можна знайти такі компанії, як "Квартал 95", "Драйв Продакшн", "Квартал ТВ" та інші медійні структури. Це надає ситуації додаткової інтриги, адже всі ці назви міцно пов'язані з ім'ям президента України.

Щодо закордонних інвестицій, Міндич є бенефіціаром британської компанії Meylor Global LLP та співзасновником люксембурзької Mineral Assets Corporation SA, яка до завершення 2024 року управляла часткою в російському підприємстві, що займається виробництвом синтетичних алмазів. Його партнер у цій справі - громадянин Російської Федерації Теймураз Хіхінашвілі.

Ці взаємозв'язки ілюструють, чому санкції, накладені США, ЄС та Україною, охоплюють не тільки українські компанії, пов'язані з Міндичем, а й його міжнародні активи.

Що коїться в даний момент?

Після того, як Семирга був звільнений, у портах почали відбуватися зміни в системах контролю. У НАБУ розглядають можливість, що крах логістичної складової може спонукати учасників до спроб вивезти документи, переписати активи або перенести склади товарів.

Портові працівники, згідно з інформацією з джерел, відзначають "незвичайну активність" на певних терміналах. Зокрема, це проявляється у спробах термінового вивезення архівів та вмісту окремих складів, які раніше були пов'язані з командою Міндича.

В умовах санкцій та відставки Семирги, фахівці вважають, що мережу контрабанди розкішних товарів можна розслідувати набагато детальніше, ніж це передбачалося раніше.

Якщо хоча б деякі з цих відомостей виявляться вірними, це стане серйозним ударом по тіньовим фінансовим потокам у елітному сегменті за останні роки.

Однак у цій історії є свій особливий "шарм" — "елітний" ширвжиток, який Міндич "продав" представникам сучасного так званого "естеблішменту" України. Ці люди, опинившись при владі та отримавши доступ до фінансових потоків, насправді залишилися простими сільськими кугутами з притаманними їм манерами та психологією. Інтригуюче, як новоспечені багатії, що вдають із себе царів у підробленому вбранні від Міндича та Вербера, почуваються, витрачаючи величезні гроші на такі "покупки"?