"FPV-дрон є оптимальним інструментом для злочинців, які планують вчинити напади або завдати шкоди майну. Саме тому важливо здійснювати моніторинг запусків дронів та ідентифікувати їхніх операторів", - зазначив голова Національної поліції Іван Вигівський.

Як народні депутати пропонують на законодавчому рівні змінити правила використання безпілотників і яку роль в цьому процесі відіграватиме поліція? Яка ситуація з добровільним декларуванням зброї, знайденої на деокупованих територіях, і що можна купити на "чорному" ринку? Чи можуть правоохоронці забезпечити безпеку, якщо вибори проводитимуться під час війни?

На ці та інші запитання в інтерв'ю для "Цензор.НЕТ" дав відповіді Іван Вигівський, керівник Національної поліції України.

НОВІ НОРМИ ДЛЯ БПЛА

Комітет Верховної Ради, що займається питаннями правоохоронної діяльності, підтримав законопроєкт, який вводить норми використання безпілотних літальних апаратів (БпЛА). Він рекомендує прийняти його за основу на першому читанні, а згодом доопрацювати до другого. Ви неодноразово підкреслювали важливість врегулювання контролю за всіма польотами БпЛА. Чи могли б ви пояснити, чому це є необхідним?

Мова йде про правові порушення, здійснені з використанням безпілотних літальних апаратів. У випадку, якщо в результаті дії дрону буде завдано шкоди майну або тілесних ушкоджень особам, за такі дії повинні бути передбачені як адміністративні, так і кримінальні санкції.

А такі факти є. І тяжкість таких правопорушень зростає з року в рік. Якщо у 2022-2024 роках БпЛА використовувались як засіб контрабанди цигарок, доставляння до місць позбавлення волі заборонених речей, чи зриву діяльності державних органів шляхом повідомлень про замінування за допомогою дрона з вибухівкою, то наразі трапляються випадки вимагань шляхом залякувань про використання бойових дронів чи навіть замахів на вбивство.

Основними завданнями поліції є забезпечення публічної безпеки і порядку та протидія злочинності. З метою виконання цих завдань у 2023 році поліції було надано повноваження щодо запобігання, виявлення та припинення порушень порядку та правил використання повітряного простору України експлуатантами БпЛА, а також використовувати спеціальні засоби для перехоплення сигналів дистанційного керування, пошкодження чи знищення таких суден та складових частин безпілотних авіаційних систем. Саме тому Національна поліція підтримує та ініціює комплексні законодавчі зміни, початок яким має покласти цей законопроєкт.

У документі йдеться про необхідність обов'язкової реєстрації безпілотних літальних апаратів (БпЛА), їх внесення до Державного реєстру повітряних суден, а також ведення обліку в структурах Національної поліції. Крім того, передбачено унормування правил польотів, що включає ідентифікацію операторів дронів і вимоги до документів, які дозволяють здійснювати польоти. Відзначено, що кількість людей, здатних керувати дронами, в Силах оборони перевищує сотні тисяч, і цілком ймовірно, що зловмисники можуть спробувати залучити деяких з них до своїх дій. Адже не потрібно вигадувати складні стратегії, коли FPV-дрон може стати ефективним інструментом для злочинців, щоб ліквідувати цілі або завдати шкоди майну. Тому важливо забезпечити моніторинг дронів, що злітають, і знати, хто їх експлуатує.

Згідно із запропонованим законопроєктом, передбачається накладення адміністративних санкцій за використання незареєстрованих безпілотників, а також за польоти без необхідних документів або в стані алкогольного сп'яніння. У випадках, коли такі порушення призводять до шкоди для людей або викликають істотні матеріальні втрати, буде встановлена кримінальна відповідальність.

Це - захист українських громадян, який має стати нормою в післявоєнний період. Дрони залишатимуться частиною нашого повсякденного життя, тому їх використання має бути контрольованим та безпечним.

В даний час існує безліч дронів, і насправді важко оцінити їхню загальну кількість.

Мільйони... Багато організацій займаються їх виготовленням. Наприклад, Національна поліція також створює FPV-дрони за допомогою 3D-принтерів. Ми постачаємо їх нашим бойовим підрозділам, оскільки це економічніше, ніж їх купувати.

Наразі немає намірів вести облік безпілотників, це питання буде розглянуто лише після скасування воєнного стану. Як у такому випадку громадяни зможуть їх використовувати?

Особи, які мають необхідні сертифікати для керування дронами, зможуть подавати заявки на проведення польотів. Наприклад, журналісти висловлюють занепокоєння, що їм можуть перешкоджати у виконанні зйомок за допомогою квадрокоптерів. Однак ніхто не має наміру заважати їм у цьому. Просто необхідно заздалегідь оформити заявку. Така практика вже існує. Адже якщо дрон випадково впаде на когось, за це повинні бути нести відповідальність.

- Як буде відбуватися ведення реєстру дронів?

Державна реєстрація безпілотників вже регламентована Повітряним кодексом України. Після завершення воєнного стану передбачається її розширення та уточнення згідно з новими законодавчими ініціативами.

Реєстр безпілотних літальних апаратів буде діяти як державна інформаційна система, подібна до реєстрації автомобілів, проте з урахуванням особливостей БпЛА. Процес реєстрації буде здійснюватися в електронному вигляді — через державну онлайн-платформу або мобільний додаток "Дія".

Під час процесу реєстрації оператор або власник повинні будуть вказати: свої особисті та контактні відомості, а також технічні параметри дрона (модель, вага, виробнича компанія).

Після завершення процесу реєстрації дрону йому буде надано унікальний ідентифікаційний номер, який буде асоційований із певним безпілотником. Цей номер може бути нанесений на дрон у фізичному вигляді або зберігатися в цифровому форматі.

Реєстр не буде відкритим для загального огляду. Тільки власники зможуть бачити свої особисті дані, тоді як повний доступ матимуть лише уповноважені державні та правоохоронні організації. Таке обмеження викликане вимогами безпеки.

Які правила та обмеження існують для керування дронами?

На сьогоднішній день в Україні вже існують законодавчі обмеження щодо експлуатації дронів, закріплені в Повітряному кодексі та Авіаційних правилах використання повітряного простору. Зокрема, заборонено: виконувати польоти в зонах, де це заборонено або обмежено, без отримання відповідного дозволу, а також порушувати встановлені висоти, відстані та правила безпеки. Крім того, використання безпілотників без необхідної реєстрації або погодження у випадках, коли це є обов'язковим, управління дронами в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, а також дії, що можуть становити загрозу для людей, об'єктів або авіаційної безпеки, також підпадають під заборону.

Додатково розглядається питання обмеження віку операторів дронів, залежно від технічних характеристик і потенційної небезпеки БпЛА.

Хто буде відповідати: користувач дрона чи його власник?

Відповідальність буде визначена однозначно. Незалежно від того, чи є дрон приватною власністю, службовим засобом або позиченим, відповідальність за його управління лежить на тому, хто здійснює політ.

На сьогоднішній день не всі громадяни мають можливість отримати ліцензію на придбання зброї. Чи можуть існувати подібні обмеження стосовно дронів у питанні їхнього володіння та покупки?

Маю сумніви, що це станеться. Принаймні, питання про надання дозволів не обговорюється.

- Якщо особа відмовиться зареєструвати дрон, але продовжить його експлуатацію, чи передбачає законопроєкт якусь відповідальність за такі дії?

- Так, адміністративна. А якщо будуть негативні наслідки такого використання, тоді кримінальна.

А що, якщо особа повернулася з фронту з дронами і вирішила їх продати комусь?

- Ми не розглядаємо це як збут зброї. Але якщо це FPV-дрон, до якого прив'язана вибухівка, то за неї вже буде відповідальність. Законопроєкт регулює саме правила використання дронів.

Щодо зброї, то минулого року Національна поліція активно закликала громадян добровільно повідомляти про вогнепальну зброю, знайдену на деокупованих територіях та в зонах бойових дій. Як ви вважаєте, чи спрацювала ця програма декларування?

- У більшій частині так. На даний час понад 15 тисяч осіб зареєстрували більше 16, 5 тисяч одиниць зброї. Це немало.

На початку люди реагували на це досить обережно, не маючи повного уявлення про процес та побоюючись можливих наслідків. Однак ми активно займалися роз'ясненнями, щоб пояснити, що все насправді є досить простим. Ви просто приходите, реєструєтеся і можете залишати все до закінчення війни. Якщо ж ви не бажаєте реєструвати – просто повертаєте.

Також було зроблено публічне роз’яснення, що особи, які незаконно утримують зброю, понесуть кримінальну відповідальність у разі її виявлення та конфіскації.

По закінченні конфлікту існує кілька можливостей. У разі, якщо мова йде про автоматичну зброю, її можна модифікувати для використання на полюванні, налаштувавши на стрільбу одиночними пострілами замість серійних. Інший варіант — демілітаризувати або передати в органи.

На мій погляд, добровільне декларування - це дієвий механізм. І з тої кількості задекларованої зброї, яку я назвав, понад 10 тисяч - це автоматична зброя, 5 539 одиниць нарізних карабінів, гвинтівок та рушниць, 943 одиниць пістолетів, револьверів.

Крім того, задекларовано понад 8 млн 870 тисячі боєприпасів до неї.

Добровільно здано, без декларування, 409 одиниць зброї та понад 69 тисяч боєприпасів.

Середньодобово реєструється близько 45 одиниць зброї, і ця тенденція залишається незмінною.

Іноді трапляється, що один з мешканців інформує правоохоронців про наявність зброї у сусідів, а потім виявляється, що власник цієї зброї стверджує, що мав намір легалізувати її.

Якщо правоохоронці, отримавши оперативні дані, здійснюють обшуки і вилучають незареєстровану зброю, особа, яка її зберігала, підлягає покаранню, оскільки у такому випадку не може йтися про декларацію. Якби людина справді прагнула задекларувати свою зброю, вона б уже вжила відповідних заходів.

Чи завершилася кампанія з добровільного декларування?

- Ні, вона наразі триває. Тому пропоную громадянам, які володіють зброєю, володіти нею законно. Розумію, що люди, які були в окупації, переживають за своє життя, думають про те, що може доведеться зброю застосовувати проти ворога. Але, як я вже сказав, ми не забираємо зареєстровану зброю до завершення війни, якщо людина хоче її залишити і буде дотримуватись правил зберігання.

Чи мають можливість члени кримінальних угруповань отримати зброю, прикриваючись декларуванням?

Поліція не надає можливість декларування вогнепальної зброї та боєприпасів особам, які мають юридичні обмеження через систематичні порушення громадського порядку, недотримання спеціальних правил володіння зброєю, випадки домашнього насильства, підозри в скоєнні злочинів, наявність судимостей або перебування в розшуку. Зброя, що подається на декларування, підлягає перевірці через Інформаційний портал Національної поліції з метою виявлення її використання у злочинах або зв'язку з особами, які перебувають у розшуку.

Яка нині обстановка щодо нелегальної торгівлі зброєю? Чи були виявлені випадки експорту зброї за кордон під час активних бойових дій? Це питання викликає значну стурбованість у міжнародних партнерів.

- Протидія незаконному обігу зброї - це один з пріоритетів роботи Національної поліції. За 2025 рік проведено 990 оперативних закупок.

Ми вже кілька разів демонстрували в новинах результати спеціальних операцій з виявлення схованок і вилучення зброї. Звичайно, ця робота продовжується, і ми усвідомлюємо, що з огляду на кількість зброї, яка може перебувати в руках у населення та злочинних елементів, ситуація не вирішиться швидко.

У 2025 році було виявлено, зареєстровано та передано до суду 14 кримінальних угруповань, що займалися нелегальним обігом вогнепальної зброї.

Щодо нелегального транспортування зброї за межі країни до держав Європейського Союзу, це питання постійно піднімається на всіх міжнародних зустрічах. Ми ретельно аналізуємо дані, які іноді отримуємо від наших партнерів через мережі Європолу та Інтерполу. Проте на даний момент не було зафіксовано жодного випадку, коли незаконна вогнепальна зброя була б вивезена за кордон.

Не зовсім зрозуміла, яку саме інформацію ви перевіряєте. Чи йдеться про те, що в інших країнах щось вилучають і потім інформують про це?

- Ні, оперативну інформацію, що можливо є канали і наміри переміщення. Ми перевіряли це - інформація не підтверджується.

Чи відбувається продаж зброї кримінальним елементам всередині держави?

Пропонують на продаж. Наразі таких випадків стало менше, але у 2022 році, коли поліція почала активно діяти в цьому напрямку, вони знаходили оголошення про збут зброї навіть в мережі Інтернет.

Чи є можливість придбати що завгодно?

Практично. Як я зазначав раніше, минулого року правоохоронці здійснили близько тисячі оперативних закупівель, серед яких: 268 одиниць автоматичної вогнепальної зброї; 151 одиниця нарізної вогнепальної зброї; 135 одиниць модифікованої та інші види вогнепальної зброї; 74 гранатомети.

Окрім цього, було виявлено 2031 гранату, 282 кг вибухових матеріалів та більше 122 000 куль різного калібру.

Згідно з оперативними звітами за минулий рік, з незаконного обігу було вилучено 3401 одиницю вогнепальної зброї, 14037 гранат, 5275 кг вибухових матеріалів, а також більше 1 135 000 патронів різного калібру.

"Часто люди, які мають при собі вибухові пристрої, стають жертвами терористичних атак і гинуть."

Ви не раз підкреслювали, що російські спецслужби залучають завербованих громадян для вчинення терактів. Читаючи про це в офіційних звітах, помічаєш, що на перший погляд ці люди не мають нічого особливого чи примітного. Вони просто жили своїм життям, і, здавалося б, нічого не вказувало на можливість таких вчинків. Вербування відбувається незалежно від вікового діапазону. Наприклад, випадок у школі, де 14-річний підліток напав на вчительку і одного з учнів, підтверджує це. З повідомлення Національної поліції стало відомо, що у хлопця була переписка з російськими спецслужбами. Які висновки зробила поліція щодо запобігання таким злочинам?

- Все починалося з підпалів автомобілів військових, активна фаза вчинення таких злочинів фіксувалась з березня 2024 року. Росіяни почали вербувати здебільшого молодь через Телеграм-канали, платформи з пошуку роботи, продажу б/у речей, соціальні мережі, боти та сайти для швидких знайомств. Працюючи над розкриттям таких злочинів, спільно зі Службою безпеки України почали публічно розповідати про те, як діють спецслужби ворога і які категорії найуразливіші до вербування. Це, як правило, малозабезпечені громадяни, неповнолітні, які ще не усвідомлюють тих дій, які вчиняють.

Зловмисники створюють анонімні Telegram-канали або групи, що діють під виглядом патріотичних рухів, антивоєнних ініціатив або "опозиційних" українських проєктів. Окрім цього спецагенти рф шукають групи з пошуку швидкого заробітку або в цілому працевлаштування, на скрутному матеріальному становищі в подальшому і спекулюють для вербування відвідувачів цих платформ.

Спостерігаємо таку ситуацію: спочатку людям ставлять завдання – "Запали автомобіль і надішли відео". За виконання цієї роботи можуть обіцяти гроші, але частіше за все їх не виплачують, натомість шантажують виконавця, погрожуючи повідомити про нього правоохоронні органи України. Таким чином, вони примушують людину до вчинення більш серйозних злочинів. Один з нещодавніх випадків стався в Києві, коли дівчина підірвала автомобіль нацгвардійця. Її перше завдання полягало в підпалі автомобіля, за що їй заплатили всього три тисячі гривень. Коли вона відмовилася виконати наступне завдання – підірвати людину, її почали шантажувати й примушувати до дій. Вони надали їй чотири тисячі гривень на матеріали для виготовлення саморобного вибухового пристрою. Зловмисницю затримали в той же день, коли було скоєно злочин.

З початку 2025 року в Україні зафіксовано 61 терористичний акт. З них 52 було розкрито, а ще 27 вдалося запобігти. Встановлено, що 55 із цих актів були здійснені або підготовлені з використанням саморобних вибухових пристроїв, тоді як решта 6 використали боєприпаси. Основними мішенями для злочинців стали працівники поліції. У Дніпропетровській області, під час перевірки місця вибуху, сталося повторне детонування, внаслідок якого постраждав експерт-вибухотехнік. Крім того, саморобний вибуховий пристрій був встановлений під службовий автомобіль патрульних, що стояв біля будівлі Дніпропетровського обласного ТЦК та СП, але, на щастя, його вибух вдалося запобігти. В Одеській області жінка, завербована для виконання теракту, принесла пакет із саморобним вибуховим пристроєм до приміщення поліції. В результаті вибуху постраждали троє поліцейських, а сама виконавиця теракту загинула.

Хочу ще раз нагадати: людей, яких задіюють для вчинення терактів, росіяни використовують як інструмент. Дуже часто особи, які несуть вибуховий пристрій, самі стають жертвами терористичних актів і гинуть. На жаль, цього не усвідомлюючи.

Наразі тривають спроби вербування українців, включаючи дітей. Ворог активно шукає підлітків, які прагнуть заробити, використовуючи маніпуляції та іноді, як я вже зазначав, шантаж. Ми регулярно організовуємо зустрічі з дітьми у школах і ліцеях, щоб пояснити їм про ризики та відповідальність, пов'язані із такими пропозиціями. Після цих заходів ми отримуємо зворотний зв'язок від вчителів: учні повідомляють про випадки спроб їх вербування. І таких випадків уже накопичилося чимало.

Чи не виникає у вас відчуття, що ви, можливо, дієте неправильно? Адже, як свідчить випадок з 14-річним хлопцем, заходи профілактики виявилися неефективними.

Ситуація тут дещо інша. Проте наразі не можу надати більше інформації, адже розслідування ще триває. Було призначено судово-психіатричну експертизу, результати якої допоможуть оцінити його стан і поведінку. Хочу підкреслити, що це дуже приховані правопорушення. Важливо, що виховання дітей – це відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють. Саме вони мають взаємодіяти з дитиною, щоб розуміти її емоції, поведінку та інтереси. Ми, як правоохоронці, робимо все можливе для профілактики та роз'яснення, і також не ухиляємося від своєї відповідальності.

Минулого року мали місце організовані атаки з боку ворожих спецслужб на життя державних та громадських діячів, які підтримують Збройні сили України і виступають проти російського впливу. Яким чином такі особи можуть легально отримати зброю для власного захисту, аби не залишатися беззахисними перед злочинцями?

- Якщо є будь-яка інформація про загрозу життю і здоров'ю особи, вона може звернутись до Національної поліції і в рамках кримінального провадження, за рішенням слідчого, ми можемо забезпечити охорону.

- Але ж люди можуть і не знати, що така загроза існує. Тому уточню: вони можуть за законом мати зброю для самозахисту?

Ні, це неможливо. Після вбивства Парубія, депутати підняли питання щодо безпеки та охорони, зокрема для колишніх депутатів. Управління державної охорони зобов’язане забезпечувати охорону лише для чітко визначеного законом кола осіб. Проте, якщо існує загроза життю чи здоров'ю, політики можуть звернутися за особистими заходами безпеки до Національної поліції або інших правоохоронних органів, які мають відділи досудового розслідування. Слідчий, що займається досудовим розслідуванням, розгляне дану ситуацію і, за потреби, надасть відповідні вказівки.

Також існує служба охорони. Якщо людина стурбована своєю безпекою та здоров'ям, вона має можливість укласти угоду на отримання послуг з фізичної охорони.

- Це ж вже про платні послуги. Я все ж кажу про інше. До того ж, як показав "Міндічгейт", на сотні людей можуть збирати інформацію, за людьми можуть стежити, а вони про це й не здогадуватимуться.

Я зараз маю на увазі 529 досьє, в яких за даними, озвученими керівництвом антикорупційних органів, акумулювалась інформація на політиків, журналістів, правоохоронців.

Нещодавно Ярослав Юрчишин, депутат Верховної Ради, оголосив, що за його ініціативою було розпочато кримінальне провадження у зв'язку зі стеженням за журналістами та збором інформації про них. Чи звертався хтось із інших народних обранців до Національної поліції з проханням про відкриття кримінальної справи та розслідування щодо збору даних по своїй особі?

На даний момент – ні. За заявою Ярослава Юрчишина в Єдиному реєстрі досудових розслідувань було розпочато кримінальне провадження за статтею 182 Кримінального кодексу, що стосується "Порушення недоторканності приватного життя". У нас не було наявних матеріалів, тому наразі така кваліфікація була здійснена лише на основі інформації, оприлюдненої народним депутатом у соцмережах. Надалі ми спільно з Національним антикорупційним бюро проведемо подальшу роботу, і якщо виникнуть підстави, можливо, розглянемо можливість додати ще одну кваліфікацію – статтю 171.

Чи хтось із представників преси особисто подав заяви?

Ні, можливо, вони зверталися до української Служби безпеки.

Згідно з інформацією, наданою Сухопутними військами, з початку повномасштабної російсько-української війни військовослужбовці ТЦК та СП стали жертвами 272 атак. Унаслідок виконання своїх службових обов'язків загинули чотири військових. Які наслідки розслідувань цих інцидентів?

- З початку воєнного стану поліцією задокументовано 526 фактів опору працівникам ТЦК та СП у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків. Можливо, у Сухопутних військ неповні дані. Якщо говорити по областях, то найбільше таких фактів у Харківській області їх 59. Найменше - у Херсонській області, де зафіксовано лише один такий випадок.

Протягом періоду з 2022 по 2026 рік спостерігається зростання випадків, коли громадяни чинять опір працівникам територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки під час оголошення населення. Якщо в 2022 році було зафіксовано лише 5 таких ситуацій, то в 2023 році їх число зросло до 38. У 2024 році кількість випадків досягла 118, а в 2025 році вона зросла до 341. Проте у 2026 році було зафіксовано 24 інциденти.

- Чим це пояснюється?

- Багато людей не бажають вступати до лав збройних сил. Ми також проводимо оповіщення через терцентр та службу призову, і це суттєво погіршує репутацію Національної поліції.

З іншого боку, ми фіксуємо випадки корупції в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, коли за гроші звільняють осіб, які підлягають мобілізації. Суспільство також обізнане про ці проблеми. Тому довіра до ТЦК і СП є мінімальною, і люди одразу негативно реагують на ситуації, коли їх зупиняють для перевірки документів. Практично щодня фіксуються напади на військовослужбовців ТЦК і СП. Наприклад, нещодавно стався інцидент, коли чоловік здійснив постріл по мікроавтобусу РТЦК з травматичної зброї, хоча їх навіть не зупиняли — він просто проїжджав повз.

У країні активно посилюються мобілізаційні заходи. Поліція спільно з представниками територіальних центрів комплектування проводить перевірки документів, під час яких затримують громадян. У соціальних мережах час від часу з’являються повідомлення про випадки насильницького затримання, а також про побиття затриманих. Чи проводяться розслідування за цими інцидентами? Які є результати?

Державне бюро розслідувань займається аналізом таких випадків. У разі отримання скарг на дії правоохоронців, ініціюються службові перевірки. Часто виявляється, що ці факти не знаходять підтвердження. Проте, якщо порушення норм під час арешту справді встановлюються, то поліцейського можуть притягнути до дисциплінарної відповідальності. У випадках, коли йдеться про тілесні ушкодження, розслідування проводить саме Державне бюро розслідувань.

Чому поліція активно залучена до таких заходів? У своєму інтерв'ю для РБК-Україна міністр внутрішніх справ Ігор Клименко висловив думку, що "ТЦК можуть виконувати ці функції і без Національної поліції, оскільки мають для цього відповідні повноваження". Чи відбулися які-небудь зміни з того часу?

Звичайно, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТКЦ та СП) мають можливість здійснювати оповіщення без участі працівників Національної поліції. Відповідно до закону "Про мобілізацію" 2023 року, залучення поліції до процесу оповіщення є законодавчо визначеним. Якщо представники ТЦК і СП намагаються повідомити особу, яка не реагує на їхні дії, лише поліція має право офіційно затримати її відповідно до статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Скільки правоохоронців наразі бере участь у бойових діях?

- Міністр нещодавно про це публічно говорив. На сьогоднішній день на лінії фронту воюють майже 9 тисяч поліцейських. Ще десятки тисяч правоохоронців несуть службу у прифронтових регіонах, на блокпостах.

"Кількість вбивств наразі досягла найнижчого рівня за останні сім років."

- Ми востаннє спілкувались із вами два роки тому. Як за цей час змінилася криміногенна ситуація в країні? Тоді ви зазначали, що війна вплинула на рівень вуличної злочинності, зокрема, розбоїв і грабежів.

- Зараз, як і тоді, ми теж фіксуємо зниження вуличної злочинності. Також майнових злочинів, і у тому числі проти особи. Вбивств зараз найменше за останні 7 років. Водночас, так званих латентних злочинів - це незаконний обіг зброї, наркотиків - документуємо більше. Тому що ще більше приділяємо цьому уваги.

Коли ми виявляємо та фіксуємо латентні злочини, це також сприяє зниженню вуличної злочинності. Адже особа, що має зброю, менш імовірно вийде на вулицю для скоєння правопорушення.

Ми усвідомлюємо, що після закінчення війни ситуація може зазнати змін, адже кримінальні елементи, безперечно, намагатимуться залучити до своїх лав навчених бійців, здатних зустрічати небезпеку в обличчя. Якщо цим людьми не опікуватиметься суспільство і держава, якщо вони залишаться без належної матеріальної підтримки та можливостей для працевлаштування, є ризик, що деякі з них оберуть шлях злочинності.

Крім того, досвід усіх держав, які пережили збройні конфлікти, свідчить про те, що в післявоєнний час спостерігалося зростання рівня злочинності.

Хто займає місця поліцейських, які беруть участь у бойових діях? Звідки ви отримуєте нових кадрів для заповнення вакансій?

Цей процес є досить ускладненим. Починаючи з 2023 року, ми не проводили конкурс на вакансії для осіб старше 25 років, щоб максимально укомплектувати Збройні сили і уникнути залучення тих, хто намагається ухилитися від військової служби.

На даний момент, після оголошення конкурсів, спостерігається нерішучість у людей щодо вступу до поліції, оскільки велика частина залежить від фінансування. Сьогодні, крім штурмової бригади "Лють", активно беруть участь у бойових діях стрілецькі батальйони, які сформовані з поліцейських з головних управлінь у різних областях.

На даний момент ми стикаємось із серйозною проблемою — 18% недоукомплектованості. При цьому навантаження залишається незмінним, а нових завдань у нас стає все більше. Наприклад, поліцейські разом із Державною надзвичайною службою першими прибувають на місця прильотів, рятуючи людей та надаючи їм допомогу на місці. Є також підрозділи, які евакуюють людей із населених пунктів, що опинилися в зоні бойових дій, і допомагають у доставці гуманітарних вантажів.

Ми не звільняємо працівників, які пішли захищати країну, але змушені функціонувати з обмеженими ресурсами, через що ситуація є досить складною.

Як виглядають зарплати в цьому контексті, якщо порівнювати з іншими структурами правоохоронної системи?

Ми активно займаємося підвищенням наших показників, оскільки наразі не можемо конкурувати з іншими правоохоронними структурами.

- Скільки, наприклад, отримують слідчі?

Мінімальний рівень фінансового забезпечення поліцейських, з урахуванням додаткової винагороди в розмірі 10 000 грн, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, що стосується "Питань деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їхнім родинам під час дії воєнного стану", становить 27 000 грн (17 000 грн основного забезпечення + 10 000 грн додаткової винагороди). Середній рівень забезпечення для поліцейських із більшим стажем роботи досягає 35 414 грн (25 414 грн основного забезпечення + 10 000 грн додаткової винагороди).

Яке навантаження припадає на одного слідчого?

У зонах, наближених до фронту чи в місцях активних бойових дій, кількість справ може сягати 300-400, а в деяких випадках і перевищувати цю межу. Це пояснюється тим, що велика частина проваджень у цих територіях пов'язана з особами, які зникли безвісти за особливих обставин.

Звісно, було б бажано збільшити фінансову підтримку працівників Національної поліції.

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко та я, як очільник Національної поліції, з минулого року займаємося питанням внесення змін до Закону України "Про Національну поліцію". Ми працюємо над розробкою відповідних законодавчих ініціатив, які передбачають прив'язку до прожиткового мінімуму, оскільки в чинному законодавстві цього немає, на відміну від інших правоохоронних органів.

Національною поліцією спільно з МВС запропоновано на законодавчому рівні закріпити мінімальний розмір грошового забезпечення поліцейського, який повинен становити не менше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року - 33 280 грн, а середній становитиме 45 000 грн відповідно.

Чому це має значення? Якщо після завершення війни Постанова КМУ № 168, що регулює доплати, буде анульована, це призведе до зменшення фінансової підтримки для поліцейських, що, в свою чергу, посилить проблему відтоку кадрів. А в період відновлення після війни виникне значний обсяг роботи.

На сьогоднішній день багато людей обирають кар'єру в інших правоохоронних структурах, і ми б не хотіли їх втратити. Саме тому звертаємося з проханням про встановлення конкурентоспроможних зарплат для поліцейських у порівнянні з іншими державними правоохоронними органами.

- Які три ключові результати роботи поліції за минулий рік ви вважаєте найважливішими і чому?

По-перше, важливо забезпечити контроль над криміногенною ситуацією в державі. По-друге, наші правоохоронці активно беруть участь у протистоянні збройній агресії. Коли була сформована бригада "Лють", військові спочатку ставилися до поліцейських з певним скепсисом, однак зараз ми отримуємо повну підтримку та співпрацю. Військові, які перебувають з нами на передовій, висловлюють позитивні відгуки про роботу поліцейських.

У 2025 році важливим досягненням стало створення та затвердження Міністром внутрішніх справ України Стратегії розвитку Національної поліції на період 2026-2030 років. Це стало першим стратегічним документом за всю історію поліції. У ньому окреслені ключові цілі, яких необхідно досягти у найближчі п’ять років.

В контексті державної політики децентралізації, стратегія акцентує увагу на зміцненні співпраці з місцевими громадами. Це включає в себе покращення роботи поліції відповідно до потреб населення, зокрема через збільшення присутності правоохоронців на місцях для швидкого реагування на проблеми громадян.

Це всього лише гарно звучить.

Це не зовсім вірно. У Києві та інших великих обласних містах ситуація ускладнена через нестачу людських ресурсів, тоді як у сільських районах це працює набагато ефективніше. Поліцейський офіцер громади, як правило, є місцевим жителем, який добре знайомий із територією, яку обслуговує. Люди його знають і звертаються до нього за допомогою.

На початку січня двоє правоохоронців отримали призначення на керівні позиції в обласних військових адміністраціях Чернівецької та Дніпропетровської областей. Яке у вас ставлення до того, що поліція раптом стала важливим джерелом кадрів для таких посад?

Чому раптом це сталося? Раніше було визначено ще двох правоохоронців для Херсонської та Сумської областей. Щодо вибору саме поліцейських, вважаю, що державне керівництво намагається обрати найефективніших управлінців, серед яких є й ті, хто має бойовий досвід.

Наприклад, Руслан Осипенко, що вирушив до Чернівців, з 2021 року керував Головним управлінням Національної поліції Донецької області.

Це не має відношення до того, що в даний момент активно обговорюється питання можливих виборів, і існує необхідність розмістити силові структури в регіонах, які легше контролювати в разі потреби?

На мою думку, це зумовлено необхідністю мати мудрих і раціональних людей, здатних ефективно управляти ситуацією в регіоні, які володіють досвідом управління. І тут мова не йде про вибори.

- За дорученням президента депутатами напрацьовуються пропозиції щодо можливого проведення виборів. Чи обговорюються наразі безпекові питання їхнього проведення офлайн і кіберзахисту, якщо онлайн?

Ми усвідомлюємо, що цей процес неминуче станеться, і нам слід заздалегідь підготуватися до нього.

Одне з важливих питань полягає в визначенні кількості персоналу, необхідного для забезпечення охорони виборчих дільниць.

До нас звернулися представники громадської організації "Опора". Мій заступник Олександр Фацевич веде з ними діалоги, проводяться спільні наради та обговорення. Ми прагнемо, щоб на виборчих дільницях, поряд з поліцейськими, були присутні й інші представники правоохоронних органів, можливо, Національна гвардія. Оскільки, враховуючи наші звичайні обов'язки, нам не вистачить поліцейських для забезпечення присутності на всіх дільницях.

Формат ще не визначений, і ця справа не входить до нашої компетенції.

- Вибори під час війни - надскладна задача. Металеву рамку на кожній дільниці не поставиш, обшукувати кожного виборця не будеш. Як забезпечити, щоб нічого туди не занесли небезпечного - зброю, вибухівку?

Існують спеціальні алгоритми для реагування на ситуації. Якщо ми виявимо небезпечні предмети або підозрілі особи, ми, безумовно, негайно відреагуємо.

- Як? Якщо для вчинення терактів залучають підлітків, жінок?

Ми усвідомлюємо всі можливі ризики, проте, якщо виникне необхідність організувати вибори під час війни, зробимо все можливе для забезпечення безпеки та підтримки громадського порядку.