Чому українські міста переживають коливання напруги та хто може постраждати від цього – думки експертів.

Стрибки напруги в електромережі, через які зупиняється транспорт в українських містах, свідчать про перевантаження та нестабільність енергосистеми. Фокус з'ясував головну причину нинішніх стрибків та який вплив це матиме на подальше відновлення і життя українців.

В Україні спостерігається зниження напруги в електромережах. Міські ради повідомляють про аварійні відключення та зупинки транспорту. Нещодавно в Харкові зафіксували падіння напруги, внаслідок чого на годину призупинився рух поїздів у метро, а наземний електротранспорт функціонував лише на 80%. Крім того, в місті відновлюють систему водопостачання через проблеми з електрикою. В Чугуєві, після чергових ракетних атак на критичну інфраструктуру, близько 25 тисяч абонентів залишилися без електрики, про що повідомив голова ОВА Олег Синєгубов.

Перерви та коливання електропостачання за регіонами (на дату 26 листопада 2025 року)*

Крім Харківської області, спостерігаються стрибки напруги в Києві. Полтава та Суми страждають від пошкоджених електромереж і частих зниженнь напруги. Фокус дослідив ситуацію також в інших регіонах України.

*На основі даних "Укренерго", ДТЕК офіційних повідомлень обленерго регіонів України, з відкритих джерел

Найскладніша обстановка спостерігається у Харкові, Полтаві, Сумах та Києві, де інфраструктура зазнала серйозних навантажень, частково ушкоджена та функціонує в резервному режимі.

Які причини виникнення зниження напруги?

Енергетичний експерт, директор із досліджень аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович пояснює причини нестабільності: "Чому такі стрибки відбуваються? Тому що те обладнання, яке вціліло, не завжди адекватно спрацьовує в частині стабільної напруги. Оператор системи розподілу Полтавської області оголосив форс-мажор через неможливість забезпечувати поставки електроенергії належної якості. Одна з характеристик належної якості -- це робочий діапазон напруги. Нагадаю, з літа в нас змінився стандарт, він тепер не 220, а 230 Вольт, плюс-мінус 10%. В межах цього коридору має забезпечуватись напруга, і це відповідальність оператора системи розподілу. Але заява була така, що в умовах, коли відбуваються систематичні атаки на обладнання, в умовах, коли є обмежена можливість передачі електроенергії, наприклад з інших регіонів, оператор не може брати на себе таку відповідальність і забезпечувати поставки електроенергії належної якості".

В подібних обставинах навіть незначне перевантаження здатне спричинити різкі коливання, що становлять загрозу для споживчого обладнання — від домашньої техніки до промислових установок.

Ніцович підкреслює, що тривалість труднощів з електричною напругою в системі залежить від швидкості проведення ремонтних робіт та доступності відповідного устаткування.

"Якщо є запасне обладнання, а також можливість виконати ремонт, зазвичай це питання вирішується після завершення ремонтних робіт. Якщо ж обладнання відсутнє, доведеться його чекати або замовляти. У такій ситуації тривалий час працює резервне живлення, яке не призначене для тривалого використання, що може призвести до повторних стрибків," -- зазначає фахівець.

Подібна ситуація спостерігається в численних містах, які знаходяться на межі перевантаження інфраструктури, зокрема в східних та центральних регіонах.

Енергетичні стрибки та підвищення вартості: що показують статистичні дані.

Регулярні стрибки напруги та відключення електроенергії впливають не лише на життєдіяльність містян, а й мають прямий вплив на економіку -- виробництво та бізнес у різних регіонах України.

За даними Держстату, у жовтні 2025 року ціни виробників промислової продукції зросли на 4,9% порівняно з попереднім місяцем, а у річному вимірі -- +5,5%. Підвищення цін відбулося насамперед через зростання вартості у сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (+10,3%).

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин, який є членом Українського товариства фінансових аналітиків, пояснив, що нестабільність в енергетичному секторі безпосередньо відображається на виробниках та їх витратах: "Ціни для виробників досягли найвищого рівня за останні 15 місяців, зростаючи на 4,9% в порівнянні з попереднім місяцем. Причиною цього є різке підвищення цін на енергію, зокрема, в секторі електропостачання. Ситуація на ринку залишається досить нестабільною. Водночас, вартість продукції харчової промисловості зросла на 0,5% в місячному вимірі (+17% в річному). За підсумками жовтня, річне зростання споживчих цін на харчові товари перевищує річне підвищення цін для виробників на 5,4 процентного пункту. Однак, не слід вважати це сигналом до зниження споживчих цін. Ні, це лише сезонний вплив значних коливань у цінах на овочі та фрукти, що позначається на загальному індексі інфляції у продуктовому секторі".

Що нас чекає попереду: найближчі місяці обіцяють бути важкими.

За оцінками спеціалістів, навіть у випадку відсутності масштабних атак на енергетичну інфраструктуру, коливання напруги триватимуть ще протягом кількох років. Це зумовлено тривалим процесом відновлення інфраструктури та нестачею певних видів обладнання.

Україна вступає в етап, коли окремі технічні проблеми стають каталізаторами для загальноекономічних тенденцій — від вартості товарів до сфери логістики, транспорту та конкурентоспроможності промислового сектору.

Не будемо забувати, що в ніч із 25 на 26 листопада збройні сили Росії знову завдали ударів по Україні, використовуючи ракети та безпілотники. Внаслідок цих атак у Запоріжжі постраждали не менше 19 осіб, а також під обстрілом опинилися райони Харківщини та Одещини.

Нещодавно російські війська провели комплексний напад на Київ. У столиці виникли проблеми з електропостачанням і водопостачанням, а також сталися пожежі в житлових будинках. В результаті обстрілу постраждав логістичний центр мережі супермаркетів Novus.