Біотуалети, численні пункти обігріву та санаторії: у Верховній Раді повідомили про критичну ситуацію у Києві.

Довіряйте перевіреним джерелам – підписуйтеся на Telegraf у Google Новинах!

Росія намагається ліквідувати підстанції, що складають енергетичне кільце навколо Києва, з метою повної відключення електропостачання в столиці. Однак, навіть в умовах таких атак, є способи, які можуть допомогти витримати зимові холоди. Про це в інтерв'ю для "Телеграфу" повідомив народний депутат від фракції "Слуга народу", член комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунального господарства Сергій Козир.

Яку тактику обрав ворог? Чому плани стійкості не спрацювали та чи можливий сценарій, коли світло вмикатимуть лише дві години на добу? Відповіді на ці та інші питання читайте в матеріалі.

"Існують плани, але світло відсутнє."

Пане Сергію, розкажіть, будь ласка, про поточну ситуацію в українській енергетиці. Яка у нас реальність? Хоча зима ще не прийшла і морози не відчуваються, країна вже стикається з тривалими відключеннями електроенергії. У чому причина? Чи не спрацювали розроблені плани стійкості?

Плани стабільності існують, але освітлення відсутнє. Не можна стверджувати, що ці стратегії були універсальним вирішенням проблем. Вони виявилися надто амбіційними на етапі розробки.

Минулого року величезна кількість енергетичних установок зазнала руйнувань. Це призвело до потреби в значних фінансових вливаннях, часі на відновлення та запасних частинах. Проте миттєвий перехід на децентралізовану систему опалення та енергозабезпечення виявився неможливим. Хоча, безумовно, цей крок є надзвичайно важливим. Плани щодо стійкості не були реалізовані до свого логічного завершення. Вибрали шлях відновлення традиційних енергетичних об'єктів, таких як ТЕЦ, але їхня вразливість вже була очевидною, адже вони, по суті, стали мішенями. Тому залишалося лише питання часу, коли ці об'єкти знову постраждають.

Якщо порівняти з початком осені минулого року, супротивник демонструє меншу активність у атаках на енергетичні об'єкти Києва, оскільки усвідомлює, що їхній стан залишає бажати кращого. Натомість, акценти його атак зосереджені на енергетичних об'єктах та підстанціях, які відповідають за передачу електроенергії від наших атомних електростанцій. Це пов'язано з тим, що генерація електроенергії у самому Києві не досягає необхідного рівня для забезпечення потреб міста. Особливо враховуючи, що кількість переселенців, які прибули сюди, значно зросла в порівнянні з попередніми роками. Відповідно, зросла й потреба в електриці; люди почали використовувати інвертори та акумулятори, а під час увімкнення електрики пікові навантаження стають надто великими, що призводить до перевантаження електромереж.

"Шахеди" б'ють просто по стовпах, по мережі, тому що ворог розуміє: відновити локальні об'єкти важко, але можливо. Та коли відбувається руйнація, зокрема дротової мережі, стовпів, то завдання стає ще складнішим.

Навколо Києва розташовані п'ять підстанцій на 330 кВ, які формують своєрідне енергетичне кільце. Через ці об'єкти електроенергія надходить до столиці, звідки вона далі розподіляється по внутрішніх мережах. Саме тому ворог націлюється на ці стратегічні об'єкти. Також ми фіксуємо удари по Вінниці, Хмельниччині та іншим регіонам, з яких могла б поступати електроенергія до Києва. Тут виникають певні питання, оскільки, згідно з моїми даними, західні області не надто активно готувалися до впровадження заходів щодо стійкості та захисту енергетичних інфраструктур.

Навіть у разі повної реалізації планів щодо стійкості, варто повторити, що це не є універсальним рішенням. Наприклад, якщо ви тренуєтеся швидко бігати, це надає вам певну підготовленість і можливість уникнути переслідування, але не захистить від вогнепальної зброї. Аналогічно, реалізація таких планів зробила б систему більш підготовленою, але не змогла б повністю убезпечити від існуючих загроз.

Ворог вдосконалив свої "Шахеди", які тепер стали реактивними і здатні виконувати маневри, схожі на ракетні. Вони завдають ударів з такою ж точністю, а їхня ударна хвиля має руйнівну силу. Один удар ще можна витримати, але коли на один об'єкт одночасно падає дев'ять чи вісім "Шахедів", це призводить до катастрофічних наслідків для будь-якої конструкції та системи захисту. Найефективніший захист — це підземні укриття, але ми розуміємо, що облаштування підземних станцій або великих мереж є практично неможливим завданням без значних витрат і часу. Ворог регулярно атакує одні й ті ж цілі, і енергетики змушені дотримуватись певного інтервалу перед початком ліквідації наслідків обстрілів.

Ви згадали про так зване енергетичне кільце столиці. Чи правильно я розумію, що підстанції, які складають це кільце, зазнали повного знищення?

- Сказати, що воно все зруйноване, точно не можна. Не все зруйновано. Але дуже велика кількість об'єктів уражена. І ступінь ураження ще потрібно аналізувати. Крім того, на цю ситуацію накладається дуже велика кількість ремонтних робіт, тому й маємо такі великі перепони з постачанням електроенергії.

Наші енергетики працюють над ремонтом цих підстанцій. Запасні частини вже на місці, а команда фахівців підготовлена до виконання завдань. Однак будь-який ремонт вимагає відключення від електромережі, оскільки неможливо провести роботи, залишаючи мережу під напругою. Це накладає свої обмеження: є час, необхідний для усунення наслідків пошкоджень, а також час, потрібний для налаштувань після ремонту. Крім того, виникає питання, які об'єкти підключити в першу чергу: критично важливі установи, наприклад, пологові будинки. Таким чином, незадоволеність все одно виникає. Хоча зима ще не настала, ми усвідомлюємо, що в подальшому ситуація може ускладнитися.

Два години денного світла щодня.

Нещодавно Кличко зробив шокуючу заяву, стверджуючи, що Київ знаходиться на межі повного блекауту, і існує ризик відсутності води. Як ви ставитеся до слів мера? Справді все так критично?

Визначити масштаби, про які йдеться, досить складно, оскільки, можливо, у нього є більш широке уявлення про те, які об'єкти підпадають під вплив, а які залишаються недоторканими.

Якщо ми говоримо про енергетичне забезпечення систем тепло- та водопостачання, постає питання до мера: чому досі не були встановлені генератори для цих об'єктів? Хоча забезпечити весь Київ альтернативними джерелами електрики вкрай складно, водоканали цілком можна адаптувати. У столиці налічується більше 12 тисяч багатоповерхових будинків. Без електрики, можливо, ще можна прожити, але без води ситуація стане катастрофічною. І коли прийдуть морози, наслідки будуть ще більш серйозними.

Отже, ви вважаєте, що з приходом морозів ситуація суттєво ускладниться? Адже, зрештою, споживання електрики зросте.

Абсолютно вірно. Я вже не раз старався звертати увагу на те, як у під'їздах спалахують електрощити. Це наслідок переналаштувань, які здійснюють люди. Зрозуміло, що багато хто готується до можливих відключень, встановлюючи батареї та інвертори. Але потім, одночасно, починають активно споживати електрику, щоб зарядити свої гаджети. Незважаючи на всі заклики до раціонального використання ресурсів, як можна говорити про економію, коли потрібно зарядити телефон, приготувати їжу та підключити ту ж батарею?

Наразі нас лякають перспективою: взимку лише дві години електрики на день. Чи справді це може стати нашою реальністю?

Звісно, ми всі усвідомлюємо, що ситуація непроста. Я б не намагався лякати людей, а скоріше сказав би: так, це можливо, тому давайте забезпечимо достатню кількість пунктів обігріву для всього Києва. Потрібно надати громадянам інформацію про те, де вони можуть знайти туалети. Які місця для цього підійдуть? Варто організувати біотуалети на кожні п'ять будинків, а також забезпечити доставку генераторів. Я живу на Лівому березі і не помічаю жодних заходів для підготовки.

Два години денного світла щодня.? Окей, це можливо. Ми ж розуміємо, що ворог буде і далі бити. Його ціль -- досягти позначки не дві години на добу, а щоб світла взагалі не було. Ну, колись люди жили без світла, без усього. Окей, можна терпіти, але ж потрібно створити хоча б ті умови, які дадуть можливість людям робити звичайні побутові речі. Одна команда ліквідовує наслідки [обстрілів], щоб хоча б дві години світло було, а інша команда думає і готує умови в школах, гуртожитках, щоб були місця, які можуть прийняти людей. Тоді не десять пунктів обігріву повинно бути, а тисячі. А не так, як минулого року, коли на всю Борщагівку зробили одну палатку. Потрібно поставити в кожному дворі таку палатку, щоб людина розуміла: якщо світло дві години, то вона прийде хоча б попити чаю, зігрітися, зарядити телефон і там справити нужду.

"Невдоволення в Києві тисне на владу"

Однією з альтернатив вважають виїзд з Києва. Чи буде ця ідея ефективною?

Отже, куди ж нам вирушити? На Закарпаття, де ціни злетіли до небес? Здається, знайти квартиру за кордоном стало простіше, ніж орендувати житло на заході нашої країни. І тут постає питання: а де ж усі ті державні рішення, які повинні вплинути на ріелторів, які зараз потирають руки в очікуванні?

У Фонді державного майна є на обліку більше 17 тисяч санаторіїв, які займають 9 мільйонів квадратних метрів. Чому б не підготувати їх усі, не встановити генератори та не запропонувати людям: "Якщо ви бажаєте, приїжджайте сюди і покривайте витрати на комунальні послуги"? Умовно кажучи, електрика буде доступна чотири години на день, але вона буде. А просто констатувати, що ситуація погана... Це ми і без вашої допомоги знаємо.

- Ми розуміємо, що ворог зараз зосередився на знеструмленні Києва. Це його велика політична ціль. Які ще регіони, за вашими оцінками, будуть у зоні ризику щодо енергетики цієї зими?

Я вважаю, що всі регіони, здатні постачати електроенергію в Київ, можуть опинитися під загрозою. Очевидно, що найбільш уразливими є східні та південні області, де за допомогою недорогих засобів можна завдати шкоди енергетичній інфраструктурі. І, звичайно, Київ — це центр ухвалення рішень і столиця країни. Чим більше зростатиме соціальне невдоволення в цьому місті, тим сильніше це вплине на владу.

Чи вважаєте ви, що існує загроза в цьому рівні тиску та соціальному невдоволенні?

Наш головний супротивник – це Росія, яка атакує наші інфраструктури. Але якщо в тилу виникнуть конфлікти, це неодмінно вплине на ситуацію на фронті. Сім'ї військових знаходяться у Києві, Одесі та інших містах, і солдат може переживати: "Я на передовій, а мої близькі залишилися без підтримки". Ми повинні усвідомлювати, як це позначиться на моральному стані наших хлопців. Тому наше завдання – забезпечити всі необхідні умови. В кожній ситуації є щонайменше два можливі виходи. Безвихідних ситуацій не існує.