"Затоплені кар'єри": мільярдні ресурси підсанкційного підприємця досі не приносять користі державі.

Рік після розслідування "Схем" (Радіо Свобода) виявив, що українські активи російського бізнесмена Ігоря Наумця, оцінювані у понад 1 мільярд гривень, попри санкції РНБО та арешти, були передані новому приватному власнику Сергію Шапрану без участі держави. Ці активи досі не конфісковані і не передані новому управителю, що заважає державі отримувати доходи з них. Досудове розслідування щодо незаконного продажу цих активів продовжується. Серед об'єктів, які стали предметом розслідування, є кар'єри в Житомирській області, які наразі затоплені, що призвело до зупинки видобутку корисних копалин і виробництва, а більшість працівників втратили роботу. У новому матеріалі журналісти розглядають причини, чому держава досі не отримує прибутків з активів підсанкційного російського підприємця, а також чому цей випадок став іспитом для ефективності влади на різних етапах.

"Схеми" провели аналіз змін, які сталися за рік після їхнього розслідування у жовтні 2024 року, коли вони повідомили про передачу заморожених активів холдингу "Юнігран", що належав російському бізнесмену Ігорю Наумцю, новому приватному власнику Сергію Шапрану. Шапран, який має зв'язки з головою Одеської області Олегом Кіпером, отримав у власність кар'єри з видобутку граніту, піску та щебню, спеціальні дозволи, заводи з виробництва тротуарної плитки та виготовлення промислових вибухових речовин, а також десятки земельних ділянок, залізничні вагони, сотні одиниць спеціалізованого транспорту та інші виробничі об'єкти в Київській та Житомирській областях. За даними журналістів, ця передача активів між двома бізнесменами відбулася без залучення держави.

У листопаді 2024 року Головне слідче управління Національної поліції, під наглядом Офісу генерального прокурора, ініціювало кримінальні справи щодо незаконного продажу активів компанії "Юнігран". Ці нові провадження згодом були об'єднані з першою "великою" справою, що була розпочата ще у 2022 році.

На початку російського повномасштабного вторгнення діяльність холдингу "Юнігран" вперше потрапила у фокус уваги силовиків - коли ДБР у супроводі СБУ та за процесуального керівництва ОГП відкрили кримінальне провадження відносно цього холдингу за низкою статей - від "фінансування тероризму" та "створення терористичної групи" до "ухилення від сплати податків". За версією правоохоронців, компанія, якою керував громадянин РФ Ігор Наумець, займалась "незаконним видобутком з українських надр у промислових масштабах", а "свої мільйонні прибутки направляла на фінансування повномасштабної агресії РФ та на матеріальне забезпечення окупаційних адміністрацій в Криму та на сході України".

У рамках досудового розслідування справи щодо незаконного відчуження активів компанії "Юнігран", згідно з інформацією з Офісу генерального прокурора, 18 осіб отримали статус підозрюваних. Серед них виявилися Ігор Наумець та Сергій Шапран. Обидва бізнесмени обвинувачуються у вчиненні однакових правопорушень: легалізації (відмиванню) майна, здобутого злочинним шляхом, несанкціонованих маніпуляціях з інформацією в автоматизованих системах, а також у службовому підробленні, що призвело до тяжких наслідків.

У червні цього року правоохоронці затримали Шапрана у Львові. У тому ж місяці йому обрали запобіжний захід із можливістю внесення застави у 100 мільйонів гривень. Під вартою він пробув менш як три місяці. 17 вересня адвокати внесли за нього заставу у 5 мільйонів, суму якої раніше вдалось зменшити в апеляції - і він вийшов з СІЗО. З підозрою Шапран не погоджується і вважає затримання незаконним. Більше перебіг справи ані він, ані його адвокати не коментують.

Ігоря Наумця у серпні 2025-го поліція оголосила у розшук. Згідно з даними джерел "Схем" у його оточенні, російський бізнесмен зараз перебуває в Лондоні. У коментарі його юристи зазначають, що Наумець "не мав відношення до переоформлення активів і подальшого їх використання", він сам та компанії групи "Юнігран" є "потерпілими від дій Сергія Шапрана і його команди, а аж ніяк не співучасниками злочинів".

На сьогоднішній день, як зазначають юридичні представники, діяльність виробництва фактично припинена через арешт: "Обмеження на використання активів та рахунків викликає катастрофічні та незворотні наслідки. Пинязевицький кар'єр вже повністю заповнений водою, тоді як Коростенський наразі затоплений лише частково. Навіть відкачати воду виявилось неможливо через накладені арешти".

На фото звідти дійсно можна побачити затоплення на території Коростенського гранітного кар'єру. Вода з'явилась там навесні 2024-го.

Крім того, зазначають юристи Наумця, наразі компанії мають заборгованість на суму близько 20 мільйонів гривень перед бюджетом та працівниками, більшість яких була звільнена.

У відповідь на запитання про можливу відмову бізнесмена від російського громадянства, адвокати висловилися ухильно: "Слідство навмисно маніпулює судом і суспільною думкою, бездоказово називаючи Ігоря Наумця громадянином РФ, при цьому ігноруючи той факт, що він є повноправним громадянином України. (...) Ігор Наумець ніколи не підтримував агресивні дії Росії, ані в 2014 році, ані в 2022 році".

У попередніх розслідуваннях журналісти з'ясували, що він здобув російське громадянство у 2001 році, а в 2014 році, досягнувши 45-річчя, оновив свій паспорт. Факт дійсності документа підтверджується інформацією з державного порталу РФ "Госуслуги" та витягами про його участь в іноземних компаніях, де також зазначене його російське громадянство. Його холдинг раніше здійснював експорт видобутих в Україні копалин до Росії, і цей процес тривав до кінця грудня 2021 року. Хоча деякі компанії Наумця в Росії вже припинили своє існування, наразі чотири підприємства, пов'язані з його родиною або близькими до нього особами, все ще функціонують.

Навесні 2023 року були введені санкції РНБО проти Наумця, його довіреної особи громадянки Британії Олени Калпи, на яку намагалися перезаписати активи бізнесмена після відкриття кримінальної справи, а також проти низки кіпрських фірм, які володіють українськими компаніями холдингу. З того часу минуло два з половиною роки, а позов про конфіскацію так і не був поданий. Після виходу розслідування "Схем" у міністерстві юстиції повідомили, що шукатимуть активи Наумця та пов'язаних із ним осіб. Рік потому у Мін'юсті повідомили, що активи знайшли, але тепер "встановлюють підстави для їх стягнення в дохід держави".

Починаючи з березня цього року ухвалами Печерського суду в АРМА передали арештоване майно. Це, зокрема, корпоративні права компаній, спецдозволи на користування надрами, земельні ділянки, заводи з виробництва тротуарної плитки та компонентів вибухівки для промислових цілей.

У серпні цього року Агентство ініціювало процес ринкових консультацій. Зацікавлені сторони повинні подати свої комерційні пропозиції, після чого АРМА визначить конкретні критерії та вимоги для потенційних управителів, а згодом оголосить про проведення відкритих торгів.

У своєму розслідуванні журналісти нагадують про давні обіцянки уряду прийняти законопроєкт, що передбачає кримінальну відповідальність за порушення санкцій. Рік тому Владислав Власюк, уповноважений президента України з питань санкцій, у коментарі для "Схем" зазначав, що "триває підготовка до розробки відповідного законопроєкту, який має на меті криміналізувати обхід санкцій". У січні цього року президент Володимир Зеленський вніс цей законопроєкт до Верховної Ради як невідкладний. В червні депутати лише ухвалили його в першому читанні.

"Зворотної сили він не матиме, але на майбутнє мав би значно посилити спроможність держави відстоювати право на ті активи, власників яких вона називає "пособниками Росії", і конвертувати їх в такі потрібні надходження до українського бюджету", - підкреслюють журналісти.

У "Центрі протидії корупції" повідомляли, що після 24 лютого Україна конфіскувала російські активи щонайменше на 15 мільярдів гривень. Серед них - майно Олега Дерипаски, Аркадія Ротенберга, Євгена Гінера, Володимира Євтушенкова, В'ячеслава Богуслаєва, Євгена Балицького, Володимира Сальдо, Віктора Януковича та ще десятків підсанкційних осіб.