Закон набирає чинності: у травні розпочнуться перевірки церков на наявність зв'язків з РПЦ.

Впровадження закону, що забезпечує охорону конституційного порядку, нарешті виходить на світло після дев'яти місяців очікування.

Священнослужителі цієї церкви адаптують атаки противника на Україну, займаються приватизацією храмів, продовжують поширювати російську пропаганду, але незважаючи на це, вони все ще існують, постійно скаржаться на нібито "релігійні переслідування" і залишаються активними в російському політичному контексті - без зазначення зв'язків із Московським патріархатом, без визнання своїх відносин із метрополією та без відмови від злочинців.

Усе це відбувається на фоні гучних заяв російських церковних лідерів: відомо, що Синод РПЦ проголосив війну з Україною "священною". Тим часом, російські "святі" ракети завдають ударів по Кривому Рогу та Сумам — містам, де РПЦвУ має особливо міцні позиції. Незважаючи на це, ця структура продовжує свою діяльність в Україні, прикриваючись статусом "незалежної" і уникаючи прямих посилань на свій московський центр.

Замість цього, можна почути інші думки, що висловлюють занепокоєння через те, що існує закон, який мав би заборонити РПЦ, але афілійовані релігійні установи досі функціонують. Наприклад, Георгій Коваленко, ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості, у своїй бесіді зазначає, що закон, відомий серед людей як "Про закриття РПЦ", поки що не виконує своїх функцій через надто складні механізми та тривалі процедури, які він передбачає. Він підкреслює, що в умовах війни в Україні важливо мати сміливість називати речі своїми іменами, адже російська церква продовжує розділяти українське суспільство: "Ми б хотіли, щоб УПЦ МП розірвала свої зв'язки з Москвою, але, на жаль, цього не сталося. Нам дуже хотілося б, щоб усі вірні християни в Україні об'єдналися, молилися спільно та допомагали один одному, а не підтримували Москву, розділяючи наше суспільство".

Справді, з серпня минулого року запрацював закон про заборону релігійних установ, пов'язаних з РФ. За ним релігійні організації, які підозрюються у співпраці з Російською православною церквою, будуть перевірятися відповідною експертною комісією - Державною службою України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС). Якщо ДЕСС знайде порушення, то видасть припис церкві на виправлення ситуації. На це закон виділяє 9 місяців. Про ситуацію після 5 місяців ухвалення закону - читайте в матеріалі. Якщо зв'язки з країною-агресором не будуть припинені, ДЕСС подасть на цю конкретну юридичну особу позов до суду, який і матиме право ухвалити рішення про заборону.

Проте навіть у момент прийняття закону фахівці висловлювали занепокоєння щодо того, що процедура є надмірно складною і затягує весь процес на невизначений термін.

Як зазначає релігієзнавиця Людмила Филипович, докторка наук, завідувачка Відділу філософії та історії релігії Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України: "Як експертка, яка вивчає історію релігії, я хочу сказати, що ці всі процеси дуже й дуже повільні. Релігія належить до такої сфери людської діяльності, яка потребує часу. Не можна змінити навіть якимось дуже радикальним наказом мізки в одну секунду. А цей закон стосується вищих ешелонів влади цієї церкви. Ми ж прекрасно розуміємо, що багато ієрархів цієї церкви вчилися або в Москві, або в Санкт-Петербурзі, вони, напевно, зберегли добрі відносини зі своїми однокурсниками, а може навіть зі своїми викладачами. У багатьох родичі є в Росії"...

Закон, що вступає в силу: які зміни чекають на церкви, асоційовані з РПЦ

На якому етапі впровадження знаходиться закон? Всі ці зміни набудуть чинності вже в травні 2025 року. Саме в цей період розпочнеться активна діяльність: Державна служба з етнополітики та свободи совісті розпочне перевірку релігійних організацій і буде видавати приписи тим, хто все ще підтримує зв'язки з РПЦ.

"Цей процес активізується і нарешті розпочнеться в травні", - зазначає в інтерв'ю Укрінформу голова Державної екологічної служби Віктор Єленський. Протягом попереднього періоду проходила підготовка: експерти працювали над створенням нормативних документів, інструкцій та пояснень. Тепер настав момент для реальних дій.

Чого чекати громадам, які підпадуть під перевірку? Чи загрожує їм ліквідація? І як саме доводитимуть зв'язок із РПЦ? Пояснюємо, на якому етапі імплементація закону - і що буде далі

Закон передбачає поетапну імплементацію. На момент розмови з Віктором Єленським (квітень 2025 року) Кабінет Міністрів України вже розробив необхідні нормативно-правові акти, які запускають механізм дії закону. Ці акти визначають процедуру дослідження можливих зв'язків релігійних організацій з Російською Православною Церквою (РПЦ).

Як зазначає Віктор Єленський: "Цей закон забороняє тільки Російську православну церкву, яка, як сказано в цьому законі (і це пряма цитата з Резолюції парламентської асамблеї Ради Європи), "є продовженням злочинного режиму Російської Федерації, співучасницею його злочинів проти людяності". Тому Російська православна церква, "яка ставить своєю метою знищення української державності, культури, ідентичності й самого українства як такого, вона забороняється".

Механізм перевірки афілійованості

У подальшому Державна служба з етнополітики та свободі совісті, як зазначає Віктор Єленський, проведе дослідження для виявлення можливих ознак зв'язків релігійних організацій з РПЦ. Закон визначає сім критеріїв афілійованості: участь керівництва в структурах РПЦ, фінансові взаємозв'язки, спільні статути тощо. "Дослідницька група, що буде сформована при Державній службі, перевірить усі сім критеріїв. У разі виявлення хоча б одного факту афіліації релігійній організації буде направлено відповідний припис", - пояснив Єленський.

Процес та строки корекції після виявлення афілійованих зв'язків.

У випадку встановлення афілійованості, ДЕСС надає релігійній організації вказівку, в якій детально описується, які кроки необхідно вжити для розриву зв'язків з РПЦ. Наприклад, якщо керівники організації є членами керівних структур РПЦ, їм рекомендується вийти з цих посад. "Якщо релігійна організація виконає вказівки, до неї не буде жодних претензій. У разі ж невиконання, ДЕСС має право звернутися до суду, який визначить подальшу долю організації," – підкреслив Єленський.

Віктор Єленський висловлює сподівання, що процес видачі приписів стартує в травні 2025 року, що буде через дев'ять місяців після вступу закону в силу. Цей період було закладено для створення необхідної нормативної бази та запуску системи перевірок. "У травні мине дев'ять місяців від моменту, коли закон почав діяти," - зазначає він.

"Лише суд, відповідно до принципів демократичного суспільства, вирішить, чи слід закрити цю релігійну організацію. Це і є суть механізму," - зазначає керівник ДЕСС.

Опція добровільного виходу з РПЦ.

Релігійні організації мають можливість добровільно вийти з підпорядкування РПЦ, подавши відповідну заяву та документи. Це дозволяє уникнути застосування до них положень закону про заборону діяльності.

"Підпорядкування Московському патріархату не є невід'ємною складовою православної віри. Це означає, що навіть якщо ти не визнаєш влади Московського патріархату, ти все ще залишаєшся православним," - зазначив Єленський. "Процес переходу релігійних організацій з-під юрисдикції Московського Патріархату продовжується безперервно," - додав експерт.

З 2019 року понад 1800 парафій перейшли з Московського патріархату до інших конфесій. Цей процес триває, і держава не вимагає від віруючих змінювати свої релігійні переконання чи обряди.

"Держава не ставить перед православними, що належать до Московського патріархату, вимогу ані відмовитися від православної віри, ані перейти на новоюліанський календар. Вони мають можливість залишатися на будь-якому календарі та зберігати літургійну мову, адже держава не втручається в ці питання. Єдине, що вимагається від них, це вийти з релігійної організації, яка бере участь у війні проти України," - підкреслив Єленський.

Відповідаючи на уточнююче запитання про терміни появи перших приписів, Віктор Єленський підкреслив: "Якщо приписами будуть дотримуватися, ми не будемо ініціювати жодних судових позовів". Проте варто зазначити, що організації мають можливість затягувати процес, оскільки можуть подавати позови і чекати на судові рішення, що в нинішніх умовах може зайняти чимало часу.

Пан Єленський висловлює оптимістичну позицію і підкреслює, що РПЦ не зможе зупинити процес. Він наводить наступний приклад: "Лідер релігійної організації, яка формально належить до Московського патріархату, але прагне вийти з його складу, просто робить офіційну заяву, надсилає листа та передає нам копію. Для нас цього цілком достатньо, припис виконано. Чому слід звертатися до суду, якщо релігійна організація вже виконує цей припис?"

Людмила Филипович теж говорить про раціональний підхід держави до врегулювання цих питань: "Держава зайняла абсолютно правильну позицію, - вона не відступає від верховенства права. Вважає, що лише суд може визнати винуватість того чи іншого представника церкви й ніхто не буде судити цілу парафію чи цілу єпархію, а будуть пред'являтися претензії саме до керівника церковних структур".

Филипович зазначає, що представники Російської православної церкви все ще ведуть судові справи, зокрема, стосовно Києво-Печерської лаври. "Апеляційні розгляди ще не завершені", але наївно сподіватися, що ця церква "здасться і погодиться з умовами, які їй запропонувала українська держава". Вони не приймуть ці умови, оскільки мають свої інтереси, які прагнуть захистити.

Однак, як насправді відбуватиметься процес і чиї прогнози здійсняться, маємо можливість побачити вже найближчого місяця.

Ярина Скуратівська, місто Київ.

Перше зображення демонструє, як ракета, що належить РПЦ, влучила у вівтар церкви УПЦ в Одесі. Скриншот з ресурсу politarena.online.