Як сплески тривоги впливають на споживчі звички українців у різних містах – аналіз від Finance.ua.

Незважаючи на війну, життя не зупиняється. Українці продовжують відвідувати магазини, придбавати продукти, одяг та речі для побуту. Проте через часті та тривалі повітряні тривоги все більш важливими стають обставини, пов'язані з тим, де, коли і яким чином відбуваються ці покупки.

Дослідження Gradus показало, що в різних містах люди по-різному адаптували свої купівельні звички: у Києві маршрути активно змінюються, тоді як у Харкові нові правила покупок уже стали автоматичними.

Українці можуть говорити, що звикли до постійних загроз і вони майже не впливають на покупки. Водночас фактична поведінка свідчить про інше: люди переносять покупки, змінюють магазини, частіше користуються доставкою або шукають альтернативи, якщо звичний маршрут стає недоступним.

Такі висновки містить дослідження Gradus Insights Catcher про зміни купівельної поведінки українців в умовах посилення безпекових загроз.

Дослідники виділили чотири моделі поведінки споживачів залежно від міста: гостра реакція, адаптація з гнучкістю, стабільна практика та повна адаптація.

Місце для вашої реклами

Київ сьогодні проявляє активну реакцію. У контексті зростання атак споживачі оперативно коригують свої звичні маршрути, відсувають покупки на потім і частіше обирають послуги доставки.

Одеса, Дніпро та Миколаїв належать до моделі адаптації з гнучкістю. Тут уже сформувалися нові звички, однак вони можуть швидко змінюватися через тривогу, обстріл, пожежу чи недоступність конкретного магазину.

Дослідники класифікували Львів як приклад стабільної практики. У цьому місті безпекові аспекти мають менший вплив на щоденні покупки, натомість вибір торгової точки здебільшого визначається її місцем розташування, зручністю маршруту та різноманіттям товарів.

Харків продемонстрував зразкову адаптацію. Тривале життя в умовах небезпеки призвело до вироблення нових звичок у покупках: мешканці переважно обирають магазини, які розташовані поблизу їхніх домівок, багато великих торгових мереж зникло з популярних маршрутів, а локальні бренди стали більш актуальними.

Під час інтенсивних обстрілів жителі Харкова стали менше здійснювати спонтанні покупки: вони купують лише найнеобхідніше та швидко повертаються додому.

"Харків сьогодні показує покупця після завершеної адаптації. Люди говорять, що безпекова ситуація вже не впливає на їхні покупки, але сам вплив нікуди не зник. Просто нові маршрути, вибір магазинів і правила поведінки стали автоматичними", -- коментує Євгенія Близнюк, соціологиня, експертка з маркетингу та репутаційного аудиту, засновниця і CEO Gradus.

Реакція на небезпеку також залежить від того, як людина звикла купувати -- онлайн чи у фізичних магазинах.

У моменти повітряної тривоги, покупці, які віддають перевагу онлайн-шопінгу, частіше обирають доставку товарів до своїх домівок. Якщо в магазині не виявляється необхідного товару, вони, як правило, спочатку звертаються до онлайн-ресурсів тієї ж торгової мережі для його пошуку.

Offline-first споживачі частіше перечікують небезпеку або відкладають покупку. Якщо товару немає на полиці, вони швидше підуть до іншого магазину або на ринок.

Безпекова обстановка також визначила нові тенденції у процесі покупок. Аналітики виокремили три основні типи покупок:

Водночас цифрові інструменти дедалі більше стають частиною звичайної купівельної поведінки. Перевірка наявності товару, порівняння цін та акцій і використання застосунків використовуються різними групами споживачів.

За інформацією Gradus, в умовах нестабільності омніканальний підхід дозволяє споживачеві підтримувати контроль над процесом покупки: він може розпочати пошук в інтернеті, перевірити ціну через мобільний додаток, відвідати фізичний магазин або завершити замовлення з доставкою, якщо фізичний магазин недоступний.