Як Росія втягує Київ у пітьму та як Україні витримати зимові випробування.

Ця воєнна зима, здається, буде зовсім іншою, ніж усі попередні. Вона розпочалася ще в жовтні, і це вже відчутно видно, адже навіть у теплу погоду ми стикаємося з екстреними відключеннями електроенергії.

Атаки на електромережу вийшли на чергове коло - тільки з болючішими наслідками.

Те, чи буде електрика, все частіше обговорюють військові аналітики, а не спеціалісти з енергетики. При цьому їхні коментарі стосуються не тільки електроенергії, а й водопостачання, транспорту та мостових споруд.

Російські напади на інфраструктуру стали більш різноманітними, як за типом використовуваної зброї, так і за об'єктами, які піддаються атакам.

Завдяки їм повсякденність у Києві почала нагадувати боротьбу за виживання в прифронтовій зоні — не з огляду на відстань, а з позиції постійних атак.

В Організації Об'єднаних Націй планують надати термінову підтримку Україні в зимовий період, включаючи забезпечення опалення, укриття, їжу, медичну допомогу та фінансові виплати для приблизно 2 мільйонів українців, які належать до вразливих груп населення.

Згідно з заявою Джемми Коннелл, директорки Відділу реагування на кризи Управління ООН з координації гуманітарних справ, повторні напади на цивільне населення та критично важливу інфраструктуру посилюють гуманітарну катастрофу в Україні напередодні зимового періоду.

"Ворог щодня атакує енергетичну інфраструктуру та об'єкти, які забезпечують живлення Києва і центральних регіонів", - каже прем'єр Сергій Корецький, призначаючи якого влітку президент поставив головним завданням підготовку до зими.

Обговорюючи підготовку до зимового сезону, міністр енергетики Денис Шмигаль акцентує увагу не стільки на запасах енергії або метеорологічних прогнозах, скільки на інформації, отриманій від розвідки.

Він зазначив, що російські військові детально описали, які цілі, в якій кількості та з використанням яких типів озброєння планують атакувати.

Урядовець розповів, що Росія готує комплексні удари по різних об'єктах - від постачання тепла до води, водовідведення, знищення генерації та мережі, а також інтерконекторів, що сполучають елементи мережі як на вході в Україну з Європи, так і через Дніпро.

"У цьому документі ... панує холодна атмосфера, все детально викладено. Включаючи таблиці та кількість озброєння, необхідного для знищення кожної цілі, - зазначив міністр енергетики під час телеефіру. - Серед видів озброєння - балістичні ракети, реактивні системи та звичайні дрони."

За словами Шмигаля, росіяни мають окремі плани щодо великих міст - Києва, Харкова, Одеси, а також міст пів-мільйонників.

За інформацією міністра, для боротьби з цією загрозою було зведено понад 200 капітальних бетонних конструкцій, відомих як "шелтери", над об'єктами, які російська сторона вважає пріоритетними.

Окрім цього, у співпраці з міжнародними партнерами, уряд активно займається пошуком, закупівлею та накопиченням необхідних засобів для оперативного відновлення після атак.

Проте, створити "бетонний купол" для повного захисту енергетичної системи неможливо, визнав представник уряду:

"Безумовно, ППО сьогодні дає 90% захисту. Але при тисячах ракет і дронів, навіть 10% - це боляче".

Військові та воєнні експерти попереджають, що "боляче", очевидно, буде всю зиму.

"Визначальним чинником у цій ситуації стане не лише енергетична складова, підготовленість і запаси, а й військовий аспект", - зазначає Володимир Омельченко, керівник енергетичних програм Центру Разумкова.

Росія значно збільшила фінансування на виробництво озброєння, і це призвело до появи новітніх реактивних дронів. За час повномасштабної війни інтенсивність атак на енергетичну інфраструктуру зросла в п’ять разів, як зазначає президент аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко.

"Ця інтенсивність збережеться до тих пір, поки в Росії існуватимуть такі ресурси, фінансові можливості та виробничі потужності," - зазначає вона.

"Росія удосконалила існуючі і нові з'явились засоби ураження. А наша система протиповітряного захисту, хоча і демонструє достатньо серйозні результати, проте цього недостатньо для дефективного знищення всього, що прилітає", - пояснює Михайло Гончар, президент центру глобалістики "Стратегія ХХІ".

Інакше кажучи, якщо діяти без зупинки, навіть найміцніший захист не зможе вберегти від того, що рано чи пізно потрапить у ціль.

Експерт підкреслює, що в даний час часто трапляється, що пошкодження окремих об'єктів, таких як підстанції, не викликає серйозних наслідків для системи в цілому. Проте, коли таких випадків стає все більше, це може призвести до ситуацій, подібних до тих, що сталися в Києві з відключеннями метро та водопостачання.

Ще одним негативним аспектом є те, що через постійні атаки ремонтні команди не мають можливості виконувати свою роботу, оскільки існує загроза нових обстрілів.

Отже, ремонти більше не виконуються так швидко, як це було раніше.

Як зазначає Павленко, не слід стверджувати, що Україна не підготувалася належним чином. Проте, для протидії такому масштабному рівню атак необхідно лише зміцнення системи протиповітряної оборони, адже "теплостанцію в бетонний саркофаг не втиснеш".

"Ви можете підготуватись з точки зору енергетики до осінньо-зимового періоду, але якщо не враховується військовий компонент, то ці розрахунки можуть нічого не вартувати, тому якщо ворог має перевагу у повітрі. Як ми бачимо, зараз просто йде розстріл енергетичних об'єктів, як в тирі", - каже Володимир Омельченко.

Зараз, за його словами, неможливо говорити суто про те, "скільки відновили енергогенерації, скільки збудували нової розподільної, скільки поставили захисту, скільки в підземних сховищах газу", - це не має значення при такій інтенсивності атак, яка, на думку Омельченка, пояснюється тим, що росіяни хочуть зруйнувати стійкість українців саме зараз.

Чому?

"Тому що їм конче необхідно продемонструвати Трампу, що вони можуть виконувати зобов'язання так званого "духу Анкоріджа" для того, щоби Трамп зміг продати це на виборах цей типу мир, а насправді капітуляцію України", - вважає Омельченко.

Перший суттєвий напад на енергетичну інфраструктуру України в умовах повномасштабної агресії Росії відбувся 10 жовтня 2022 року. Російська сторона намагалася представити цей акт як "відплату" за пошкодження Кримського мосту, але згодом з'ясувалося, що команда на проведення атак на енергетичний сектор була віддана ще раніше.

Тоді ж енергетикам довелося застосовувати перші масштабні відключення.

"Росія націлюється на енергетичну інфраструктуру та високовольтні лінії. Це призводить до значних ускладнень у передачі електроенергії між регіонами. Хоча електрики достатньо, її передача стала технічно неможливою. У зв'язку з цим «Укренерго» змушене вводити графіки відключень, а в разі повторних атак — термінові обмеження", - повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль у жовтні 2026 року, рівно через чотири роки після першої масованої атаки з боку Росії.

Що змінилося?

Частково на питання відповів сам міністр. Він зазначив, що нині основним завданням є не лише відновлення електропостачання, але й забезпечення резервного живлення для інших критично важливих об'єктів, таких як зв'язок і водопостачання. Крім того, керівник міністерства енергетики дав вказівку прискорити процес встановлення та підключення систем розподіленої генерації, яка ще в 2022 році не була відома широкій аудиторії.

Проте, як у минулому, так і в теперішньому часі фахівці в галузі енергетики стверджують: створити електричну енергію - це одне завдання, а її транспортування до кінцевих споживачів - зовсім інше.

Атаки російських військ на ключові компоненти енергетичної інфраструктури, такі як високовольтні лінії, підстанції та розподільчі системи, знову стали основною причиною відключень електрики на початку жовтня, навіть за умов теплої погоди, причому з використанням більш ефективних засобів.

Захист системи є важливим, але не завжди можливим і визначальним, пояснює Омельченко:

"Жодна енергетична система світу не витримає, як ви її не захищаєте, не розподіляєте, якщо у ворога достатньо сил знищувати її, а ваша протиповітряна оборона не має достатніх можливостей".

За його словами, у суперечках, чому відновилися аварійні відключення світла, українці не до кінця розуміють: "ви скільки завгодно може мати генерацію, якщо ви її не передасте, то будете сидіти без електричної енергії".

Експерт підкреслює, що стверджувати, ніби нічого не було зроблено для підготовки чи захисту, є невірно. Згідно з його інформацією, бетонні укриття, що забезпечують захист другого рівня, вже зведені на більшості ключових об'єктів інфраструктури.

Проте вони охороняють тільки трансформатори, а підстанції займають великі площі – десятки гектарів, де також розміщено інше обладнання, яке розташоване на всій території. Зробити всебічний захист цього всього практично неможливо.

Михайло Гончар стверджує, що охорона важливих об'єктів існує і навіть "успішно витримала випробування в реальних умовах".

"Інженерні засоби захисту функціонують, проте не здатні забезпечити захист у всіх випадках", - зазначає експерт. Він також підкреслює, що через загрози повторних і швидких атак дронів, ремонтним командам стає все складніше оперативно усувати наслідки, як це було в минулі роки війни.

Крім того, в теперішніх умовах стає все складніше знайти обладнання для заміни того, що було знищено російськими військами. Запаси, навіть за межами країни, швидко вичерпуються, зауважує Олена Павленко. Тому виправити ситуацію так оперативно, як це вдавалося в попередні роки, стає дедалі проблематичніше.

Це вдосконалена версія 2.0, яка функціонує на новому рівні - вона є більш складною і багатогранною, адже в Росії існує більше різноманітних стратегій для здійснення атак.

Павленко також зазначає, що у вересні, внаслідок дефіциту фінансування в державному бюджеті, уряд ухвалив рішення призупинити виділення коштів на "плани стійкості". Це, в свою чергу, викликало додаткові труднощі з підготовкою до зимового сезону на місцях, не кажучи вже про кадровий брак для виконання ремонтних робіт.

Найяскравішим свідченням усіх цих труднощів стала ситуація в Києві, де, крім проблем із електропостачанням, загострилися політичні суперечності між президентом і мером.

Після російських ударів минулої зими Київ залишився практично без ТЕЦ - тобто, не лише без тепла, але й без місцевих виробників енергії, а енергодефіцитність столиці та регіону посилилася.

8 жовтня 2026 року внаслідок російського удару по енергетичній інфраструктурі у Києві запровадили перші екстрені відключення. Через проблеми з енергопостачанням у столиці на якийсь час повністю зупинялося метро та ескалатори та знижувався тиск у водопровідній мережі. Пізніше екстрені відключення струму змінилися на планові.

Невдовзі представники ДТЕК роз'яснили, що внаслідок повітряної атаки російських військ було завдано шкоди енергетичним установкам і високовольтним лініям, які відповідають за передачу електроенергії між різними областями. Як результат, енергетична система на деякий час втратила частину своїх можливостей щодо постачання електрики споживачам.

"З метою запобігання перевантаженню електромережі та можливим масштабним аваріям, за вказівкою "Укренерго" в Києві та деяких районах Київської області були введені термінові відключення", - повідомили в компанії, яка відповідає за електропостачання столиці.

Детальнішу інформацію про події в Києві надав Радіо НВ голова енергетичного комітету парламенту Сергій Нагорняк. За його словами, п'ять підстанцій у Києві та його околицях, які забезпечують прийом і передачу електричної енергії, стали мішенню для російських атак. Це призвело до ускладнень у передачі електроенергії, що виробляється на Рівненській та Хмельницькій атомних електростанціях, кінцевим споживачам.

"Це дивна ситуація: ми здатні виробляти електроенергію в надлишку, але після кількох точних атак ворога змушені обмежувати споживання в Києві, навколишніх районах столиці, а також у центральних і східних регіонах України", -- зазначив народний депутат від "Слуги народу".

Проте Володимир Зеленський дорікнув міській владі української столиці за "майже повне" невиконання планів стійкості.

"Затримка в роботі є абсолютно неприйнятною, і персональна відповідальність за це лежить на міністерстві інфраструктури та обласних адміністраціях. Окремо були окреслені завдання для Києва — у зв'язку з майже повним невиконанням міською владою необхідних заходів," — підкреслив президент після зустрічі з представниками уряду та військовими.

Мер Києва Віталій Кличко прокоментував критику, висловлену під час засідання Верховної Ради, куди його запросили для надання роз'яснень. Він підкреслив, що столична адміністрація робить все можливе, але не має змоги вирішити проблему нестачі систем протиповітряної оборони, за яку відповідає центральна влада.

Міська адміністрація докладає всіх зусиль, щоб підтримати життєдіяльність столиці під час інтенсивних обстрілів. Якщо минулого року відбулося 19 атак на тепло- та енергогенеруючі об'єкти Києва, то цього року їх кількість вже зросла до майже 50! Протягом цього часу спеціалісти невтомно працювали над відновленням обладнання та підготовкою інфраструктури до зимового сезону. Київ витримав ці випробування, незважаючи на брак кадрів у комунальних підприємствах та призупинення фінансових надходжень, - зазначив мер.

Після масованої атаки та відключень електрики 8 жовтня Віталій Кличко в інтерв'ю AFP зазначив, що внаслідок посилення російських ударів по мостах і енергетичній інфраструктурі, Київ переходить у режим виживання перед зимовим періодом. Він також порадив киянам, які мають родичів або друзів за межами столиці, подумати про можливість тимчасового виїзду. При цьому Кличко підкреслив, що не має на увазі повну евакуацію міста, як того хотів би російський президент Володимир Путін.

У цьому немає нічого оригінального.

"Ворог намагається реалізувати ту стратегію, яка була ще 2022-го року - це обрізати Київ від зовнішнього енергопостачання, оскільки добре відомо, що Київ сам по собі завжди був енергодефіцитним. Тому (зараз) ворог намагається перерізати ті магістральні ЛЕП, які пов'язують Київ з нашими АЕС", - пояснює Михайло Гончар.

За інформацією фахівця, Київ має потребу в приблизно 2,2 ГВт, що відповідає потужності двох атомних реакторів. У такій ситуації вирішити цю проблему тільки за допомогою когенераційних установок виявиться неможливим, навіть якщо їх буде достатньо та буде виділено час.

"Це не можливо реалізувати за кілька літніх місяців, адже знадобляться як фінансові ресурси, так і належний захист. Вартість захисту другого рівня практично дорівнює вартості самої когенераційної установки. До цього слід додати антидроновий захист та ще кілька додаткових заходів, таких як екранування, - зазначає Гончар. - Подібні системи вже реалізовані в Києві, але це насправді лише близько 10% від того, що потрібно, розумієте?"

На думку фахівця, у контексті Києва не існує "праведників та грішників".

Схоже, центральна влада втратила з поля зору, що Київ – це не просто місто, а й важлива столиця, де вона знаходиться. Проте, вказувати пальцем на Банкову, виправдовуючи свої невдачі, також не є правильним підходом.

"Єдине, що чують від них - це заклик залишити Київ. Дякуємо за таку 'цінну' пораду. То навіщо вони взагалі потрібні?" - емоційно висловлює свою думку щодо політичних дебатів про енергетику столиці Володимир Омельченко.

Він зазначає, що спостерігати за цими подіями, а тим більше переживати їх наслідки, є надзвичайно важким завданням. Це пояснюється тим, що вже тривалий час було очевидно, що Київ стане основною мішенню для російських атак. Також стало зрозуміло, що столиці необхідно приділити особливу увагу на всіх рівнях:

"Я пів року тому ще про цю стратегію говорив, що ворог насамперед сконцентрує увагу по Києву, не буде розпорошувати дуже сильно по всій Україні, тому що попередні роки показали, що це не дає бажаного ефекту".

За словами Омельченка, перший етап цього плану - знищення генерації в Києві та по його периметру - ТЕЦ 4, ТЕЦ 5, ТЕЦ 6, Трипільської ТЕС - відбулося минулої зими.

В даний час російські війська знищують територію навколо підстанції високовольтних ліній електропередач "Укренерго", прагнучи ізолювати Київ і Київську область від електропостачання, щоб занурити цей регіон у повну темряву.

Якщо стратегія відрізання Києва і перетворення його на енергоострів із подальшим зануренням у темряву спрацює, каже Омельченко, вже "не буде мати значення скільки газу там в сховищах, чи відновили, чи не відновили якусь генерацію, чи вчасно, чи не вчасно атомний блок відремонтували".

Однак, тим не менше,

Якщо повернутися до питань, які традиційно визначали, як Україна пройде опалювальний сезон - потужності генерації, запасів газу та вугілля, - то тут ситуація є досить парадоксальною.

Одна з небагатьох позитивних новин полягає в тому, що метеорологи наразі передбачають, що майбутня зима в основному буде теплою, а холоди та снігові опади будуть короткочасними.

Незважаючи на те, що у великих містах, зокрема в Києві, знову запроваджуються планові та, іноді, аварійні відключення електроенергії, в Україні загалом не спостерігається її дефіциту. Це дозволяє країні не лише експортувати надлишки, але й використовувати експорт як один із способів "зниження" зайвого виробництва на атомних електростанціях. Це особливо актуально в умовах, коли теплові електростанції, які раніше виконували роль "балансу" в енергетичній системі, здатні швидко коригувати генерацію відповідно до попиту, зазнали руйнувань на 80-90%.

Аналогічна обставина виникла й із газом. У цьому році в українських підземних сховищах було накопичено значні обсяги газу - близько 16 мільярдів кубічних метрів, і цей рівень був досягнутий раніше, ніж очікувалося.

"Це понад 1 млрд газу, ніж за планом", - каже Володимир Омельченко, але зауважує: на питання, чи завжди можна буде підняти цей газ зі сховищ остаточна відповідь без військових неможлива - "це залежить від можливостей і плану ворога атакувати компресорні станції і можливості їх захищати" з боку України.

Крім того, головна причина непоганих запасів газу досить сумна: російські удари по металургійних підприємствах практично зупинили виробництво, яке було найбільшим промисловим споживачем.

При цьому росіяни, як каже Михайло Гончар, і надалі б'ють по українських газодобувних потужностях, особливо на Полтавщині та Харківщині, а також завдавали ударів по західному регіону, зокрема, по надземній інфраструктурі, підземних сховищах газу.

"Але, як бачите, газ продовжує йти. Тому це не така проста задача, як здається на перший погляд", - обережно формулює експерт.

7 жовтня уряд скасував заборону на експорт природного газу, що діяла з початку повномасштабної агресії. Тепер приватні компанії, що займаються видобутком газу, отримали можливість експортувати до 15% від обсягу видобутку за попередній місяць.

Очевидно, каже Гончар, "прем'єр продовжує десь іще інерційно бути головою "Нафтогазу", але тепер йому як прем'єру треба розв'язати питання бюджету". Тим більше, що ціни на газ у Європі, де запаси є нижчими ніж зазвичай, є значно вищими, ніж на газ українського видобутку.

Проте, на думку спеціаліста, оптимальнішим і безпечнішим варіантом було б реалізувати це в зимовий період – "коли стане очевидно, що ми вже подолали середину зими, і отже, можемо собі дозволити дещо".

А загалом, каже Гончар, ця зима буде "дуже різною" навіть в межах одного міста, - щось залежатиме від того, як підготувалися до в конкретному багатоквартирному будинку чи навіть квартирі.

"Проте, експерт наголошує, що у разі відсутності теплопостачання навіть найкраще утеплення не вирішить проблему. Він рекомендує мати запасний план: автономне джерело енергії, запаси води та теплі речі."

І пам'ятати, що битва іде не лише воєнними засобами і не лише за струм і тепло, але й за мізки, - "коли міняється структура мислення і людина якби думає, що це вона прийшла там до думки, що так, все-таки потрібно от якось там домовлятися".