Виступ глави держави України на Мюнхенській конференції з питань безпеки -- Офіційний веб-сайт Президента України.

Щиро вдячні вам за вашу увагу до України та її народу, а також за підтримку нашої незалежності і наших співгромадян. Особливо хочу висловити подяку тим, хто не лише висловлює свої симпатії, але й активно діє на нашу підтримку. Ваші зусилля, конкретні дії і реальна допомога є надзвичайно важливими. Як, наприклад, Німеччина, а також Марк, Урсула, Антоніу, Роберта і всі наші друзі зі Сполучених Штатів та з інших країн Європи — ми дуже вдячні вам за вашу підтримку. Дякуємо!

Якщо ви європейський лідер і мали можливість поспілкуватися з Марком Рютте, ви напевно не раз почули про PURL. Ця ініціатива стала центральною темою його виступів – він завжди акцентує увагу на важливості підтримки PURL, і це абсолютно справедливо. Дякую вам, Марку! PURL - це програма, що дозволяє нам закуповувати в США ракети для системи "Петріот" та іншу зброю, яка незмінно рятує українців від російських атак. Більшість ракет для протиповітряної оборони, здатних зупинити російську балістику, надходить до нас саме завдяки PURL. І варто зазначити, що PURL існує завдяки підтримці Європи: так, Європа фінансує наші зусилля по захисту від балістичних ударів. Щира вдячність усім, хто нам допомагає. Дякую!

Чесно кажучи, одне з найгірших повідомлень, яке може отримати лідер під час війни, - це звіт від командувача Повітряних сил, що дивізіони протиповітряної оборони залишаються без боєзапасу: вони вже відстрілялися по російських ракетах, а нових постачань не надійшло, тоді як розвідка попереджає про можливу масовану атаку з боку Росії в найближчі дні. Іноді нам вдається доставити нові ракети для наших "Петріотів" чи "Насамсів" просто напередодні атаки, а в деяких випадках - в останню мить.

Я хотів би висловити окрему вдячність Німеччині, Норвегії та Нідерландам за їхнє видатне лідерство в Європі у постачанні нам систем протиповітряної оборони. Ваша підтримка має величезне значення для нас! Ці системи рятують життя. Особлива подяка кожному європейському лідеру, який підтримує ініціативи PURL та інші спільні програми захисту. Я гордий нашими військовими, які успішно протистоять російським атакам, а також нашою логістикою, що забезпечувала це протягом чотирьох років. Я пишаюся нашим народом. Саме мужність і стійкість українців є вирішальними. Наші люди заслуговують на вдячність і повагу. Дякую вам!

Чотири роки повномасштабної війни: сьогодні я хочу показати вам, що це означає насправді.

Я хочу, щоб ви задали собі питання: чи готові ви не лише до викликів, які приносить російська агресія та сучасна війна, а й до постійних зусиль з переконання світової спільноти, боротьби за підтримку та щоденного захисту інтересів своєї країни, як це робить Україна? Світ функціонує на основі інтересів, і важливо невпинно працювати над їх узгодженням, допомагаючи партнерам зрозуміти, яку вигоду це приносить. І коли ви відчуєте, що небезпека наближається, чи зможете ви переконати тих, хто має владу, діяти заздалегідь, щоб зупинити зло, перш ніж воно завдасть шкоди?

Наразі ви маєте можливість ознайомитися з візуальним зображенням однієї з атак, здійснених Росією. Багато з вас уже були в Мюнхені під час цієї події. Росія запустила 24 балістичні ракети, одну керовану авіаційну ракету та, уявіть, 219 дронів-ударників. Це було націлено на наші міста: Київ, Дніпро, Одесу. Лише одна атака. Лише одна ніч. Наша система протиповітряної оборони задіяла ракети, які надійшли від наших партнерів всього за кілька днів до цієї атаки. Ракети прибули в неділю - це правда, а в ніч на четвер вони виконали свою місію, захищаючи наше небо. І це всього лише одна ніч. Але російські атаки відбуваються в Україні практично щоночі. Принаймні раз на тиждень ми стикаємось з масованими ударами. Проте Україна витримала 1451 день повномасштабної війни – більше, ніж багато хто міг передбачити.

Хочу, щоб ви усвідомили масштаб цих атак на Україну. Лише протягом цього одного місяця, січня, ми були змушені захищатися від шести тисяч ударних дронів, здебільшого "шахедів", а також від понад 150 ракет різних типів і більше п’яти тисяч КАБів. І це відбувається щомісяця. Уявіть собі, що відбувається у вашому рідному місті: знищені вулиці, зруйновані будівлі, підземні школи. Так виглядає повсякденне життя в Україні, і все це — наслідок агресії Росії. Вже чотири тривалі роки.

Російські сили активно застосовують різноманітні балістичні ракети та здійснюють комбіновані атаки, переважно на електростанції та інші важливі об'єкти інфраструктури України. На сьогодні жодна електростанція в нашій країні не залишилася без ушкоджень від російських обстрілів – всі вони зазнали шкоди!

Однак у нас є можливість виробляти електроенергію. Це стало можливим завдяки нашим співробітникам. Ми змогли підтримувати функціонування системи завдяки фізичному захисту об'єктів та зусиллям кожного, хто допомагає нам із протиповітряною обороною.

Важливо відзначити, що Україна продовжує мати електропостачання завдяки нашим людям — тисячам працівників, які трудяться заради мільйонів. Коли я спостерігаю за нашими енергетиками, ремонтними бригадами та рятувальниками, я бачу те, чого часто не вистачає в політичному світі — справжню відданість справі та здатність діяти на повну потужність. Вони реагують на виклики терміново, не відкладаючи на потім, а рятуючи життя саме в цей момент. Протягом усіх цих років. Багато політиків могли б навчитися — і, на мою думку, повинні — у звичайних рятувальників, ремонтників і енергетиків, як діяти без зволікань.

Дякую. Під час цієї війни зброя розвивається значно швидше, ніж політичні стратегії, що мають її стримувати. Коли іранський уряд вперше надав Росії "шахеди", це була досить примітивна система, яку можна було знищити без особливих зусиль. Наразі ж "шахед" значно змінився. Він став реактивним, здатним працювати на різних висотах. Його можна контролювати в режимі реального часу, а також спрямовувати до цілі через "старлінк". Крім того, він може перевозити інші дрони, діючи як "матка" для FPV.

Війна здатна виявити те зло, яке ми не могли навіть уявити. Чим довше триває конфлікт і чим більше ресурсів отримує агресор, тим жахливішими стають наслідки, а також еволюція зброї та самого військового процесу. Це також призводить до небезпечного розвитку особистості Путіна.

Я пригадую, як сприймали цю війну в перший рік. Нам казали, що підтримка триватиме, але не в тому обсязі та з тією швидкістю, які необхідні для перемоги України - це правда - або поразки Росії. Про що це було? Про час. Ідея полягала в тому, що Америка може управляти ходом війни й ризиками ескалації так, щоб вийти до умов, коли росіяни більше не зможуть атакувати, а українці погодяться не повертати собі окуповану землю. Про такий підхід попередньої американської адміністрації написав Боб Вудворд у книзі "Війна", описуючи те, що казав міністр оборони Америки Ллойд Остін: "Ми володіємо часом". Остін неодноразово повторював Джейку Саллівану: "Ми володіємо часом". І Вудворд пише, що Салліван "постійно у нього вчився". І, безумовно, ми вдячні за все, що отримали. Але ви бачили, як це було, скільки часу нам довелося наполягати, наполягати, наполягати, щоб нам дозволили отримати щораз сильнішу зброю. Місяці на HIMARS, місяці на танки, роки на літаки - все вимагало часу. Це не полегшувало ситуацію нікому. Адже насправді, коли війна - часом володіє тільки сама війна. І, звісно, використовує цей час проти людей. Тому жодного дня, жодної можливості не можна втрачати для захисту життя.

Цю істину повинні усвідомити всі, хто шукає безпечне і мирне життя. Кожен день має своє значення. Я щиро вдячний всім американцям, які нам допомагали, незважаючи на всі труднощі. Дякую вам! Без підтримки американців, європейців та інших друзів нам було б надзвичайно важко витримати. Щиро вдячний вам усім!

Зараз на вулицях Мюнхена та інших міст люди просять про підтримку для свободи в Ірані. Ми це бачили. Україна не має кордонів з Іраном. Ми ніколи не перетинались інтересами з іранським режимом. Але іранські "шахеди", які вони продали Росії, убивають наших людей та руйнують нашу інфраструктуру. Іранський режим уже зробив і може ще зробити стільки зла, скільки багатьом іншим режимам не вдалося б і за століття. Але досі цей режим існує та сподівається пережити все, навіть цю кризу.

Сьогодні народ Ірану сподівається на те, що світ виявить ту ж єдність, рішучість і швидкість, які були необхідні Україні 24 лютого, коли розпочалося російське вторгнення. Особливо важливою є швидкість у наданні підтримки, адже затягування процесу лише дає можливість режимам продовжувати свої злочини. Коли їм надається час, це призводить до ще більшої кількості жертв. Вони повинні бути зупинені негайно. Саме так слід було вчинити з аятолою, після того як його режим розв'язав численні війни і забрав безліч життів, так само як і з Путіним — після агресії в Грузії, втручання в Сирії та анексії Криму в 2014 році.

Але навіть у таких обставинах, коли ми не маємо можливості визначити, скільки війна триватиме, ми робимо все, щоб життя тривало.

Україна зараз має більше досвіду, ніж будь-хто у світі, у захисті від будь-яких типів дронів.

Кожної ночі проти нас - не менше сотні "шахедів". Бувають напади по 400 чи 500 ударних дронів за ніч, і українці збивають завжди майже 90 відсотків, уявіть собі, таких дронів. Але все ще не 100. І ми робимо все, щоб збільшити цей відсоток збиття. Серед іншого, що ми використовуємо, у нас є різні типи перехоплювачів. І те, що ви бачите зараз, це, до речі, реальні кадри цих перехоплювачів.

Спільно з нашими партнерами ми щодня збільшуємо обсяги виробництва. Нашою метою є досягти такого рівня, при якому "шахеди" не матимуть сенсу для Росії. Проте найголовніше тут – це співпраця, адже ми працюємо разом з нашими партнерами.

Немає такої держави у Європі, якій вистачило б тільки своїх технологій і фінансів для захисту в повномасштабній війні. Ніхто б не вистояв сам. Саме тому, поки ми вкладаємося в перехоплювачі й інший захист, Росія інвестує в руйнацію єдності між усіма нами, нашої з вами єдності, єдності в Європі, єдності в євроатлантиці. Вони хочуть це зламати. Чому? Бо наша з вами єдність - це найкращий перехоплювач для російських агресивних планів. Найкращий. І вона у нас досі є. І я хочу подякувати кожному з вас, хто підживлює єдність і робить її міцнішою. Наша єдність - це те, що нас захищає.

В Україні та серед наших партнерів функціонують сотні виробничих підприємств. У нас реалізується данська інвестиційна модель – дякую Метте, вашій команді та народу за підтримку у розробці озброєнь в Україні. Нещодавно в Німеччині відбулося офіційне відкриття спільного виробництва дронів. Щира подяка всім, зокрема Фрідріху. Також ми маємо спільну артилерійську ініціативу з Чехією. Петре, радий вас бачити! Дякую! Ми активно співпрацюємо з країнами Півночі, а також з Британією, Францією, Нідерландами, Італією, Польщею, Сполученими Штатами, Канадою та Туреччиною. В Японії відбуваються важливі зміни завдяки уряду Прем'єр-міністерки, і ми всі цінуємо, що Японія підтримує нас у Коаліції охочих. Є вагомі рішення з Європи, зокрема виділення 90 мільярдів євро на два роки. Щиро дякую! Це потужна гарантія фінансової стабільності для України. Дякую за кожне важливе рішення та за всю нашу спільну працю.

Але не варто закривати очі на проблему: Росія все ще має спільників - режими, як-от Північна Корея, та компанії зі всього світу, зокрема багато з Китаю, які обходять санкції та постачають компоненти для російської зброї та російських ракет.

Крім того, Путін все ще має забезпеченість фінансової стабільності. Важлива частина цих гарантій розташована саме в Європі, в її морських акваторіях. Російські нафтові танкери продовжують вільно курсувати біля європейських берегів — у Балтійському, Північному та Середземному морях. В цілому, Росія досі експлуатує понад тисячу танкерів, і кожен з них фактично є плаваючим джерелом доходу для Кремля.

Ми говорили про це нещодавно з Президентом Макроном, із Президенткою фон дер Ляєн, з іншими лідерами - і я дякую їм за налаштованість виправити ситуацію. Ми говорили, що варто модернізувати законодавство в Європі так, щоб можна було не просто тимчасово зупиняти російські танкери, але й блокувати - це важливо, - блокувати всі ці танкери й конфісковувати нафту. Те, що робить Америка з танкерами тіньового флоту поруч зі своїми берегами. І це справді працює. Без грошей від нафти у Путіна не було б грошей на цю війну. Зробімо так, щоб це сталося.

Зараз я хотів би обговорити витрати, які несе війна на цій землі.

Що символізує один місяць війни для Путіна?

У грудні наші збройні сили завдали серйозного удару по військам ворога, знищивши 35 тисяч солдатів окупанта, включаючи загиблих і важко поранених. У січні активність російських штурмів дещо знизилася, тому втрати російської сторони склали приблизно 30 тисяч загиблих і тяжко поранених. Вже можна точно оцінити ціну, яку російські війська платять за кожен зайнятий кілометр української території. Наприклад, на Донецькому напрямку, який є одним з найскладніших, ця ціна складає 156 життів за кілометр. Хоча Путін наразі не проявляє занепокоєння, існує межа, після якої це питання почне його турбувати. Я в цьому впевнений.

Щомісяця Росія проводить мобілізацію приблизно 40 тисяч осіб, іноді ця цифра досягає 42-43 тисяч. Проте не всі ці новобранці направляються на передову, внаслідок чого загальна чисельність російських сил на території України цього року залишається стабільною. Наша армія має чітку мету: знищити якомога більше російських військових, оскільки вони є окупантами. Конкретне завдання полягає в тому, щоб ліквідувати не менше ніж 50 тисяч окупантів щомісяця. Це, безумовно, відчутно вплине на ситуацію в Росії, і я переконаний, що це позначиться на рішеннях Путіна. Адже йдеться переважно про тих, хто бере участь у штурмах та атаках на перших лініях.

Пан Ішингер висловився в інтерв'ю напередодні конференції, зазначивши, що поки Україна бореться за Європу, загроза не є такою значною. Якщо звертатися до цього питання буквально — можливо, навіть із певною часткою цинізму — то на сьогодні це дійсно так. Але варто замислитися над ціною. Зверніть увагу на страждання, які пережила Україна. Подумайте про біль і труднощі, з якими зіткнулася ця країна.

Саме українці зараз є опорою європейського фронту, і за спинами наших громадян можуть стояти незалежна Польща та вільні держави Балтії, а також суверенна Молдова та Румунія, які не знають диктатури. Навіть один Віктор може бути поглинений думками про те, як зміцнити власні інтереси замість того, щоб думати про укріплення армії, аби не допустити російські танки знову на вулиці Будапешта. Проте ніхто з наших людей не вибирав бути такими героями. Україна не обирала цю війну. І неправильно вважати, що це триватиме вічно, що завжди можна буде жити в безпеці за рахунок українців.

Українці — це живі люди, а не машини для знищення. Наші співвітчизники також віддають свої життя. Саме з цієї причини ми докладаємо всіх зусиль, щоб припинити цю війну та забезпечити мир і безпеку.

Однак, існує суттєва проблема: Путін вже не має жодних інших інтересів. Його спосіб життя кардинально відрізняється від звичайних людей. Він не прогулюється вулицями міст, і рідко його можна зустріти в кафе. Навіть його онуки не відвідують звичайні дитячі садки в їхньому рідному місті. Він не може уявити своє існування без влади або після неї. Його не цікавлять прості речі, які хвилюють звичайних людей. Натомість, Путін більше "консультується" з історичними постатями, такими як Петро I та Катерина II, щодо територіальних завоювань, ніж з живими людьми про повсякденне життя. Чи здатні ви уявити Путіна в умовах відсутності війни? Скажіть чесно.

В даний момент його фокус зосереджений на Україні. І в нашій країні мало хто вірить, що він коли-небудь дозволить нашому народу бути вільним. Але він не звільнить й інші європейські держави, оскільки не може відмовитися від самої концепції війни. Хоча він може вважати себе монархом, насправді він є в'язнем конфлікту. Якщо він залишиться при владі ще протягом десяти років — а це цілком можливо — ми розуміємо, що війна може як відновитися, так і поширитися.

Ось чому ми підкреслюємо: необхідні надійні механізми безпеки. Це важливо як для України, так і для Європи. Потужні гарантії безпеки.

Ми точно усвідомлюємо, що повинно міститися в цих гарантіях. Ми підготували потужні угоди для підписання з США та Європою. Вважаємо, що угода про безпекові гарантії повинна передувати будь-яким домовленостям щодо закінчення війни. Ці гарантії безпеки чітко відповідають на ключове питання: як довго триватиме мир. Сподіваємося, що Президент Трамп почує наші заклики. Ми сподіваємося, що Конгрес зверне на нас увагу. Ми також сподіваємося, що американський народ нас почує. Щиро дякуємо за всю реальну підтримку. Дякуємо.

Ми докладаємо всіх зусиль, аби завершити цю війну. І є реальна можливість, що конфлікт підійде до кінця, а безпека стане надійно забезпеченою.

Перед початком вторгнення ми говорили світу: дійте зараз. Будь ласка, дійте превентивно, щоб вторгнення не було.

Я доручив нашому Головнокомандувачу армії, генерал Залужному, поговорити з представниками США, щоб донести до них, які саме потреби має Україна для свого захисту. Я наполегливо просив: нехай передадуть, що Україні терміново потрібні "джавеліни", "стінгери" та інше сучасне озброєння, щоб стримати агресію російської армії. Нам важливо було показати, що ми готові до боротьби і не залишимося беззбройними. Це питання виявилося критично важливим. Проте найбільшою допомогою, яку генерал Міллі міг надати Україні та нашим військовим на той момент, виявилася проста порада: рити траншеї. Уявіть собі цю ситуацію: на ваших кордонах розміщено сотні тисяч російських солдатів і їхня військова техніка, а єдиною відповіддю є заклик до копання.

Отже, якщо російські війська вторгнуться до Литви — Боже, спаси, це лише гіпотетичний сценарій — або в іншу країну на східному фланзі НАТО... Які тоді повідомлення отримають союзники? Чи почують вони, що "допомога вже на шляху"? Сподіваюся на це. Або ж почують "копайте окопи"? Чи щось зовсім інакше...

У нас має бути можливість дати жорстку відповідь на загрозу. Саме тому ми говоримо про спільну європейську оборонну політику. Саме тому нам потрібна підтримка США. Саме тому Європі потрібна Україна.

Збройні сили України є найбільш потужними в Європі, і це заслуга наших відважних героїв. Я вважаю, що було б нелогічно тримати цю армію поза межами НАТО. Але, принаймні, це має бути ваше рішення, а не рішення Путіна.

Сьогодні страх став однією з тих речей, що об'єднують Європу. Це не лише занепокоєння щодо можливого вступу України до НАТО, а й сумніви в самому існуванні Альянсу в майбутньому. Проте ми продовжуємо підтримувати НАТО і сподіваємося, що з кожним днем він буде лише зміцнюватися. Це важливо для нас. Наша співпраця з Європою, а також з іншими союзниками в рамках НАТО, включаючи історичне рішення про виділення п'яти відсотків ВВП на оборону, є відповіддю на ці страхи. Вважаю, що це кроки, які виправляють минулі помилки і стають інвестицією в безпечне майбутнє. Це також запорука того, що НАТО не лише існуватиме, а й буде готовим до дій у разі потреби.

Шановні гості!

Наразі все частіше колишні державні діячі з різних країн стверджують, що нібито попереджали про війну. Вони згадують, що передбачали вторгнення, і в багатьох випадках значно перебільшують свої слова. Проте жоден з них не може навести конкретні дії, які вони вжили, щоб запобігти цьому вторгненню. Усі їхні свідчення мають одну мету – уникнути відповідальності за те, що трапилося.

Що спостерігала Росія у 2021 році? У Женеві Путін зустрівся з Президентом США, відчуваючи, що йому під силу перерозподілити Європу та весь світ. В той час не існувало превентивних санкцій проти Росії, а серйозні оборонні ініціативи, які могли б продемонструвати нашу здатність протистояти агресії, відсутні. Наразі наш видатний спортсмен Владислав Гераскевич був дискваліфікований на Олімпіаді лише за намір одягти шолом із зображеннями тих спортсменів, які стали жертвами російської агресії у цій війні. Його покарали за намір. Коли у 2021 році ми чітко вказували на агресивні наміри Путіна та закликали міжнародну спільноту вжити превентивних санкцій, щоб не допустити вторгнення, нам відповідали, що необхідно спочатку дочекатися факту злочину, а потім вже можна буде говорити про покарання. Це мені сказала Камала Гарріс, і я це пам’ятаю. Однак з Росією не можна залишати жодних можливостей, які вони можуть використати для початку війни. Як кажуть в Росії: спершу нападай, а потім розберемося. Це їхня філософія у всьому. Так вони розв'язують війни і ведуть переговори — не з наміром завершити конфлікт, а щоб виграти час та уникнути його закінчення.

Так само, як сьогодні згадують про період перед початком російської агресії, що можна буде сказати про цей етап через чотири роки?

Чи буде хтось із теперішніх сильних світу цього шукати, як зняти з себе відповідальність та виправдатися?

Як перед вторгненням були різні варіанти, так вони є й зараз. Така моя думка.

І це спільний наш вибір - безпековий вибір.

Коли ми стверджуємо, що Росія не повинна отримати жодної вигоди від цієї війни, ми фактично повторюємо те, що говорили до початку вторгнення. Не можна дозволити Росії вірити, що їй вдасться уникнути покарання за скоєні злочини. Всі повинні реагувати ще на етапі наміру – наміру вчиняти вбивства, спокуси продовжувати агресію.

Будь ласка, пам’ятайте той критичний момент, коли Росія вперше за чотири роки почала серйозно ставитися до дипломатії. Це сталося в той час, коли наші дії щодо російських нафтопереробних заводів почали приносити плоди, і коли в суспільстві з'явилися розмови про "томагавки". Це яскраво демонструє, як слід взаємодіяти з Росією і що саме вона сприймає. Росія сприймає силу. Чим потужнішими ми є, тим більш реалістичним стає досягнення миру.

В даний момент значна частина часу витрачається на переговори. Ми щиро сподіваємося, що тристоронні зустрічі, заплановані на наступний тиждень, стануть серйозними, змістовними та корисними для всіх учасників.

Але, якщо чесно, буває таке враження, що сторони говорять про зовсім різне. Росіяни часто говорять про якийсь "дух Анкориджа", і ми всі можемо тільки здогадуватись, що саме вони мають на увазі. Американці часто повертаються до теми поступок, і ось це про поступки найчастіше звучить в контексті України, не Росії. Європи в перемовинах фактично немає. На мій погляд, це велика помилка. І саме ми, українці, намагаємось максимально підключити Європу, щоб інтереси та голос Європи враховувались. Це дуже важливо. Україна ж раз за разом у перемовинах повертається до одного простого пункту, що мир може бути заснований тільки на чітких гарантіях безпеки. Там, де немає чіткої системи безпеки, завжди спалахує війна.

Україна віддасть всі сили для того, щоб переговори завершилися успіхом. Ми покладаємо великі надії на цей процес. Постійно підтримуємо зв'язок зі Стівом Віткоффом, Джаредом Кушнером та іншими представниками, яких визначає Президент Трамп. Сьогодні маємо зустріч з державним секретарем Марко Рубіо. Україна прагне, щоб всі ці зусилля призвели до справжньої безпеки та істинного миру.

Справжній мир. Не той, що виник у Женеві в 2021 році. Не те, що росіяни сподіваються отримати від так званого "духу Анкориджа". Схоже, що Путін планує повторити сценарій Мюнхена. І мова йде не про Мюнхен-2007, коли він лише починав говорити про розподіл Європи, а про Мюнхен-1938, коли "попередник Путіна" вже розпочав цей процес. Вважати, що ця війна може закінчитися надійним поділом України, було б ілюзією, так само як і ілюзія, що, поступившись Чехословаччиною, Європа зможе уникнути ще більшої війни.

Коли сьогодні виникає питання щодо можливих витрат угоди, ми відповідаємо: найважливіше, щоб через чотири роки цивілізованому світу не довелося знову шукати виправдання, перекладати відповідальність на інших і виявляти, на кого можна покласти провину.

Дорогі друзі!

Україна відкрита до досягнення угоди, яка забезпечить справжній мир для нас, нашої країни та Європи. Я переконаний, що цю війну можна припинити — і зробити це з честю. Це для нас має найбільше значення: з честю. Ми надали нашим партнерам усі необхідні критерії для такої угоди. Ми готові інвестувати в спільну безпеку все, чого навчилися за роки нашої боротьби за самозахист. Ми здатні надати відповіді на більшість безпекових питань, які обговорювалися на конференції вчора і будуть обговорюватися сьогодні.

Сьогодні, коли ми об'єднуємо зусилля для захисту людських життів в Україні, ми створюємо нову систему безпеки, нову архітектуру реагування та інноваційні підходи до захисту життя в будь-якій країні Європи, коли в цьому виникне потреба. Наша стіна дронів є вашою стіною дронів. Наш досвід у використанні дронів стає частиною вашої безпеки. Наша здатність протистояти наступам та російським диверсіям може стати важливою складовою вашої оборони. Європі необхідна справжня спільна оборонна стратегія, так само як вона вже має багато спільного в економічній, правовій та соціальній сферах.

Будь ласка, звертайте увагу на Україну. Якби так було раніше, то не було б цієї війни.