В Україні ключові судові установи не розробили стратегічних планів: які наслідки це має?

Головною перешкодою є судді Верховного суду, які перешкоджають проведенню судової реформи.

Основні судові установи в Україні не мають чітко визначених стратегій для проведення реформ. Це стосується Верховного суду, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя. Навіть якщо ці органи виконують свої обов'язки належним чином (хоча це не завжди так), це не призводить до істотних позитивних змін, підкреслює експертка з судової реформи Лабораторії законодавчих ініціатив Каріна Асланян у своїй статті "Верховенство права: без стратегії, етики та гідності".

У Вищій кваліфікаційній комісії суддів спостерігається нерегулярне заповнення вакантних посад у господарських апеляційних судах, що викликане відсутністю чіткої стратегії. Авторка статті зазначає, що родичі та друзі деяких представників Вищої ради правосуддя (ВРП) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), а також двоє членів ВРП, почали подавати свої заявки на ці вакансії.

Експерт підкреслює, що в містах на кшталт Дніпра та Одеси відчувається нестача кадрів для роботи в апеляційних судах.

"Хоча суддівська система, за прогнозами, запрацює у 2026 році, це відбудеться на рік або півтора пізніше, ніж було б доцільно," - зазначає Асланян.

Вона наголошує, що через відсутність стратегічного бачення розвитку Верховного суду в Пленуму цього суду виникла криза кадрів під час обрання голів касаційних судів. Зокрема, лише з шостої спроби вдалося обрати голову Касаційного цивільного суду Марину Червинську. Ця кандидатура стала компромісною фігурою після п'ятьох невдалих етапів виборів.

Одночасно, голову Касаційного адміністративного суду обрали з найменшою кількістю голосів, необхідних для цього. Ним став Ігор Дашутін, який потрапив у поле зору розслідувачів Bihus.info у справі про ймовірне незаконне збагачення.

Асланян вважає, що подібний вибір є недопустимим для суду, який займається справами проти керівника держави та Верховної Ради України.

"Важко донести до міжнародних партнерів, чому в державі, що активно прагне приєднатися до ЄС, на високі суддівські посади продовжують призначати осіб із неоднозначною репутацією. Це особливо помітно на фоні справ Князєва, ОАСК та інших резонансних випадків," – підкреслила експертка.

Авторка статті підкреслює, що відбулася зміна на посаді секретаря Великої палати Верховного суду. 13 січня цю відповідальність взяв на себе цивіліст Сергій Погрібний. Асланян зазначає, що Погрібний є науковим партнером і однодумцем голови Верховної Ради Руслана Стефанчука.

Експерт підкреслює, що у 2025 році було анульовано Господарський кодекс України, який функціонував з 2004 року, завдяки зусиллям Стефанчука та його команди цивілістів-науковців. Асланян вказує, що через кілька років можна буде оцінити наслідки цього рішення. Вона також зазначає, що багато науковців і суддів попереджали про ризики скасування кодексу під час воєнного стану та пропонували відкласти серйозні зміни на більш спокійний період.

Авторка статті підкреслює, що найсуттєвішою проблемою Великої Палати Верховного Суду є судді, які увійшли до складу Верховного суду, обійшовши реформи, запроваджені у 2017 році.

На початку 2024 року до цього суду, завдяки зусиллям колишніх колег із Конституційного суду та через складні нюанси законодавства, було переведено декілька суддів. Вони тепер у складі Великої палати перешкоджають проведенню судової реформи та євроінтеграційним процесам, відкрито відстоюють інтереси старої системи і фактично ставлять "новий" Верховний Суд під загрозу ще однієї реформи.

Експерт зазначає, що на початку цього року Великій Палаті Верховного Суду вдалося відновити в порядок денний елемент судової реформи, який раніше був скасований.

Проте, як повідомляють джерела в Вищій раді правосуддя, дует Кривенда та Ємець вже планує нові дії щодо рішень ВРП та ВККС стосовно звільнення недоброчесних суддів. Тому іншим членам Великої палати слід уважно розглянути, в якій країні вони та їхні нащадки бажають жити – у країні князів-вовків чи країні верховенства права, – зазначає Асланян.

У матеріалі під назвою "Вища кваліфікаційна комісія суддів: між конкурсами та кримінальними справами" фахівець Лабораторії законодавчих ініціатив Карина Асланян аналізує вплив політичних рішень на систему правосуддя. Вона також підкреслює, що Україні може бути важко витримати ще одну паузу в роботі судового механізму.