"В Одесском порту всі переконані, що Гроза і Науменку просто намагалися забрати бізнес", - заявив Віктор Юханов, перший директор терміналу "Олімпекс Купе".

Конфлікт навколо одеського зернового терміналу "Олімпекс Купе", що триває вже понад два з половиною роки, на минулому тижні увійшов у нову стадію.

Кредитори Argentem Creek Partners та Innovatus Structured Finance стверджують, що Верховний Суд передав їм контроль над зерновим терміналом GNT Group. Однак представники GNT Group заперечують цю інформацію, підкреслюючи, що Верховний Суд не ухвалював жодного рішення з цього питання і фактично не розглядав його.

В свою чергу, компанія GNT Group заявляє, що в міжнародних судах ситуація складається не на користь Argentem і Innovatus. Зокрема, GNT отримала рішення швейцарського суду, яке заважає кредиторам отримати контроль над компанією Omega Terminal S.A. Крім того, минулого тижня Апеляційний суд Дубаю визнав незаконними дії кредиторів, які намагалися призначити ліквідаторів і директорів в одну з торговельно-холдингових компаній групи, зазначили представники компанії.

На думку GNT Group, це стало початком "відкату" рішень судів минулих років, які надали можливість Argentem і Innovatus узяти під контроль холдингову компанію GNT Group на Кіпрі. Це також дозволило розпочати процес ліквідації головного активу групи в Україні — Olimpex Coupe International, отримати контроль над рахунками GNT Group та призначити нових директорів у інші компанії групи.

У GNT Group сподіваються, що будуть оскаржені та скасовані й інші угоди з активами компанії, проведені під контролем кредиторів.

Засновники GNT Group, Сергій Гроза і Володимир Науменко, висловлюють спільну думку щодо необхідності повернення кредитів, отриманих до початку війни. Вони також відзначають, що затримки у виплатах пов'язані з блокадою українських портів у першій половині 2022 року.

Одночасно вони відкидають пред'явлені правоохоронними органами обвинувачення в шахрайстві та звинувачують кредиторів у незаконному заволодінні активами, підкреслюючи, що їхня вартість у чотири рази перевищує суму отриманого кредиту.

Декілька тижнів тому Сергій Гроза в бесіді з Цензор.НЕТ поділився подробицями про процес створення терміналу та обставинами, які стали причинами його конфлікту з фондами Argentem і Innovatus.

Сьогодні ми раді представити інтерв'ю з Віктором Юхановим — знаковою фігурою для підприємців Одеського порту. Він став відомим завдяки своїй управлінській діяльності та був одним із засновників ключового активу GNT Group — терміналу "Олімпекс Купе", який було створено тридцять років тому.

Вікторе Анатолійовичу, ви відомі як один з найсильніших союзників Грози та Науменка. Ваше спільне професійне життя триває вже багато років. Як виникла ваша співпраця?

У 1981 році я розпочав свою кар'єру в Одеському порту після завершення навчання в інституті. У 1995 році мені запропонували очолити термінал "Олімпекс Купе". Я взяв на себе відповідальність за запуск цього проєкту, формуючи команду, з якою підтримую зв’язок й досі. Наша діяльність була пов'язана з обробкою хімічної продукції, що спочатку надходила з Новомосковська, а згодом постачання добрив почали здійснювати з Черкаського хімічного заводу.

З часом ціни на добрива знизилися, а конкуренція серед стивідорів стала більш жорсткою. Тема "хімії" почала втрачати популярність. Я зустрівся з Науменком, який запропонував мені перейти на роботу з металевим брухтом. На той момент Гроза та Науменко були серед трьох основних експортерів металобрухту в Україні.

У 2004 році Гроза і Науменко купили "Олімпекс Купе" та запропонували мені залишитися. Ми поступово запустили зерновий напрям. Із роками частка зерна зростала, й у певний момент агропродукція стала домінуючою.

З 2019 року я розпочав свою підприємницьку діяльність, займаючись консультуванням різноманітних інвестиційних проектів. Зараз мені вже 66, і, як кажуть, настав час поступитися місцем молодшим. Проте я продовжую уважно слідкувати за подіями в Одеському порту та на "Олімпекс Купе", де працюють чудові професіонали, яких я знаю вже протягом 20-30 років.

- Конфлікт навколо GNT Group Сергія Грози та Володимира Науменка зараз переходить на новий етап. Офіс Генерального прокурора опублікував заяву. Сам Сергій Гроза вперше дав велике інтерв'ю, заявивши, що Науменка безпідставно кинули за ґрати й тримають у заручниках. Як ви та ваші колеги оцінюєте те, що відбувається?

Володимир Науменко — знакова особистість у своїй сфері. Коли у 2022 році розгорівся конфлікт з кредиторами, було ініційовано кримінальне розслідування, і всі почали цікавитися: що ж відбувається? Наскільки мені відомо, до початку повномасштабного військового конфлікту Гроза та Науменко практично узгодили питання повернення фінансових коштів від Argentem (ACP) та Innovatus (ICP).

Фінансові питання мали бути остаточно вирішені в лютому 2022 року. Яка мета була в обмані і кого ним намагалися ввести в оману? Це ж не перший випадок, коли одного інвестора замінює інший. Війна зруйнувала всі плани. Протягом півроку Велика Одеса залишалася в повній блокаді. На території комплексу зберігався великий обсяг зерна, який почав псуватися. Портові елеватори не призначені для тривалого зберігання зерна. На відміну від лінійних елеваторів, у них немає можливостей для додаткового очищення та сушіння - вони розраховані на швидкий обіг.

З метою уникнення пошкоджень обладнання та подальших труднощів з його очищенням, було вирішено реалізувати зерно, навіть якщо доведеться знизити ціну до мінімуму. Інакше воно могло б повністю зіпсуватися і стати непридатним навіть для використання в якості корму для тварин.

Проте кредитори акцентували увагу саме на факті продажу цього зерна. Чи дійсно було б доцільно знищити обладнання? Мені незрозуміло, де тут можна бачити кримінал. Керівництво терміналу діяло так, як вчинив би будь-хто в їхній ситуації – вони намагалися зберегти колектив та техніку. Дохід був відсутній, а Гроза з Науменком мусили забезпечувати зарплати працівникам. Науменко робив все можливе, щоб люди могли вижити та щоб не втратити кваліфікованих спеціалістів.

Які, на вашу думку, причини відмови Argentem (ACP) та Innovatus (ICP) від процесу реструктуризації своїх боргових зобов'язань?

Розумний інвестор, безумовно, мав би піти на зустріч. Я продовжую підтримувати зв'язки з групою генеральних директорів і власників терміналів, а також з керівництвом Одеського порту. У всіх панує повна невизначеність. Не було жодного конфлікту з кредиторами на початковому етапі війни. Як у ці складні часи можна було ще більше посилювати тиск? Усі процеси зупинилися, люди думали, як допомогти країні та військовим, як зберегти обладнання і колектив під час цих бомбардувань.

По Одеському порту прилетіла не одна ракета, і вони досі прилітають. Інвестори взяли паузу, чудово розуміючи, що тиснути на бізнес, який фізично не може продовжувати платежі, - це нерозумно.

Коли вода почала зникати, а робота повільно відновлювалася, Гроза разом з Науменком намагалися знайти конструктивне рішення. Проте, як мені відомо, інша сторона використала цю ситуацію на свою користь. Стало зрозуміло, що справжня мета цих осіб зовсім інша: вони прагнуть зачепитися за щось, щоб затиснути підприємство і, фактично, за безцінь, втричі дешевше, заволодіти активами.

- За словами Грози, до війни комплекс оцінювався у $360 мільйонів...

Цей комплекс є справжнім шедевром. Ми ретельно підійшли до його проектування, залучивши найкращих експертів у цій сфері та використавши найсучасніші технології. Процес будівництва тривав понад 10 років, поступово фінансуючи етапи реалізації. Загалом було чотири етапи: на першому етапі ми досягли обсягів зберігання в 68 тисяч тонн, на другому — близько 120 тисяч тонн. Завершивши четверту фазу, ми змогли збільшити потужності комплексу до 180 тисяч тонн.

Було встановлено другу навантажувальну машину, яка працювала на причалах. До нас приїжджали президенти, прем'єри. Усі були в захваті.

Десять років тому значна частина зерна, що експортувалося, не відповідала необхідним стандартам якості. Багато фермерів відвантажували свою продукцію без попередньої обробки - прямо з полів, без очищення або сушіння. Виникла потреба у створенні проміжного хабу для прийому зерна. Завдяки кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку ми змогли збудувати очищувально-сушильний комплекс на трьох гектарах землі при в'їзді до порту. Державні органи підтримали нас, надавши можливість реалізувати цей інвестиційний проект на орендованій державній землі.

Крім термінала, розташованого в самому порту, Науменко також став власником автомобільного парку і орендував кілька елеваторів по всій Україні, де ми здійснювали прийом аграрної продукції.

Це був не звичайний елеватор в порту, а справжній конгломерат, що охоплював процеси закупівлі, збору продукції, логістики, перевалки та експорту. Саме з цієї причини його вартість була настільки високою.

- Argentem виник вже після того, як ви покинули компанію?

Так, це відбудеться вже наступного року. Старі кредитори вийшли з гри, і, очевидно, Гроза та Науменко отримали схожу пропозицію - розпочати співпрацю з цими фондами, але умови були досить невигідними через високі відсоткові ставки. Швейцарські банки пропонували нам фінансування під 6%, тоді як Argentem, за чутками, - під 15%.

Певний час таку ставку можна тягнути, якщо є фінанси на закупівлю зерна. Розрахунок Науменка був абсолютно раціональним - закрити угоду з CHS, де були дуже стислі терміни оплати, і знайти нового стратегічного партнера з фінансуванням під 6-7% річних. Вони погодились на пропозицію Argentem з надією знайти такого інвестора - і фактично це питання було вирішене, я це точно знаю.

Сергій Гроза висловлює думку, що роздільне використання комплексу в порту є неефективним. Він зазначає, що кредитори можуть знищити його, але не здатні забезпечити належне управління. Наскільки це відповідає реальному стану справ?

- Комплекс ділиться на багато кластерів. Якщо від'єднати хоча б один - усе інше зупиняється. Перше - це електропостачання, без нього комплекс мертвий. Друге - це прийом вантажів із вагонів та автівок. Третє - транспортерні лінії, що подають вантажі із силосів на причал. На причалі - навантажувальні машини, які безпосередньо із транспортерів завантажують судна. Якщо ви не контролюєте залізничний вузол - зупинився прийом вантажів. І так далі. Розрив виробничого ланцюга - і комплекс паралізований.

Кредитори отримали чемодан без ручки. Дуже важкий чемодан. Це складна система. Всі процеси автоматизовані, але якщо з'являться люди, які не знають, як з цим працювати, — все швидко зламається. У Грози та Науменка є команда, яку вони формували протягом багатьох років. А з іншого боку? Разом із Грозою та Науменком піде й уся їхня команда.

Чи можливо в даний момент знайти фахівців для керування комплексом?

- Я не впевнений у цьому. Можна залучити зовнішніх спеціалістів. Проте, навіть якщо вони мають досвід в галузі елеваторів, опанувати управління таким складним комплексом – це зовсім не просто. Це не звичайний елеватор з двома силосами. Наразі спеціалістів катастрофічно не вистачає. Дехто виїхав, багато хто ховається вдома і не виходить на вулицю.

Уявімо, що через пів року або рік їм вдасться сформувати команду і навчити її. Проте хто в цей час оплачуватиме оренду приміщень? Це десятки мільйонів гривень. Порт не буде терпляче чекати – він просто розірве угоду, і тоді доступ до причалу буде повністю втрачено. В результаті елеватор залишиться без можливості отримувати воду, хоча це підприємство щомісяця обробляє близько 400 тисяч тонн вантажів.

- Гроза заявляє, що його партнера Науменка фактично взяли в заручники. Шо Ви про це думаєте ?

Володимир Науменко - це надзвичайно обдарована особистість. У віці 14 років він досяг рівня кандидата в майстри спорту з шахів. Це справжній підприємець, який завжди вміє знаходити вихід з найскладніших ситуацій. Його пристрасть до своєї справи вражає. Я б ніколи не подумав, що він наважиться залишити свій комплекс і виїхати.

Володя готовий боротися до самого кінця. Напевно, саме тому опоненти вдаються до жорстоких і безжальних методів. У Науменка серйозні проблеми зі здоров'ям, йому встановили 16 стентів. Помістити Володю за ґрати — це фактично приректи його на фізичне знищення.