Уряд Корецького призупинив реалізацію масштабних будівельних проєктів, проте існують "критично важливі" винятки.

В умовах бюджетної економії уряд тимчасово зупинив і переніс на наступні періоди фінансування ряду витрат, що не є пріоритетними для країни. Проте, залишилися деякі спірні проекти, на які все ще виділяються кошти.

Наприкінці вересня прем'єр-міністр Сергій Корецький оголосив, що уряд відкладає видатки, які не є першочерговими. До них він прямо відніс "нові будівництва, реконструкції та капітальні ремонти, які не є критично важливими".

Однак паралельно зі скороченням видатків на низку бюджетних програм і затримкою з виплатами коштів органам місцевого самоврядування ресурси продовжують виділятися на такі неочевидні "пріоритети", як будівництво майже 30-кілометрової чотирисмугової ділянки нової траси Н-31 Дніпро - Царичанка - Кобеляки - Решетилівка, а також розширення північного обходу Житомира до чотирьох смуг.

Обидві траси залишаються цілком придатними для використання навіть у сучасних умовах. Проте в умовах повномасштабної війни загальна сума витрат на їх утримання досягне приблизно 12 мільярдів гривень, які будуть сплачені з коштів платників податків.

Приховані пріоритети

З моменту початку своєї роботи на посту премʼєр-міністра Сергій Корецький вказав на необхідність жорсткої економії ресурсів та, де це можливо, відтермінування витрат, які не мають першочергового значення. У вересні Міністерство фінансів перенесло на грудень 39 мільярдів гривень капітальних витрат, які планувалися з вересня по листопад.

Перш за все, мова йде про зведення та модернізацію об'єктів, зокрема лікарень, укриттів у медичних установах та навчальних закладах, а також соціального житла. Як зазначила голова парламентського комітету з бюджету Роксолана Підласа, перенесення терміна на грудень свідчить про те, що в цьому році фактично не буде фінансування для цих витрат.

Рішення очевидно вимушене, проте не нове. Ще в лютому тодішній голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин в інтерв'ю ЗМІ казав, що з 12,6 млрд грн, передбачених на дороги, 7-8 млрд Мінфін розписав на грудень. Як писав Forbes, на кінець травня держава виділила менше 6% із 52 млрд грн, які президент доручив спрямувати на відновлення доріг. Борг держави перед дорожніми підрядниками за 2026 рік Сухомлин оцінював приблизно у 12 млрд грн.

28 вересня уряд закріпив логіку економії рішенням - постановою "Деякі питання забезпечення збалансованості виконання державного та місцевих бюджетів у 2026 році...", яка, втім, не була опублікована. Відтак, про її зміст відомо лише з прес-релізів уряду. Згідно з цими даними, першочергово мали фінансуватися оборона, пенсії, соціальні виплати і зарплати працівників бюджетної сфери.

"Зараз усі наявні ресурси повинні бути зосереджені на найбільш важливих напрямках. Настав час зупинити витрати на непершочергові потреби," - підкреслив Корецький.

І з часом, коли міжнародна допомога почала надходити, уряд поступово зменшив масштаби "жорсткої економії", проте акцент на фінансуванні лише найбільш пріоритетних проектів залишився незмінним.

Одночасно з цим є кілька проєктів, що викликають питання щодо їхньої пріоритетності.

Шлях серед ниви

Поряд із заявами про необхідність економії, уряд Корецького продовжує фінансувати проєкти, що викликають питання щодо їх економічної доцільності в умовах війни та потреби в суворому контролі витрат ресурсів. Зокрема, мова йде про 30-кілометрову ділянку на дорозі Н-31 та розширення обходу Житомира на трасі Київ-Чоп з двох до чотирьох смуг.

Будівництво дороги Н-31 Дніпро - Царичанка - Кобеляки - Решетилівка, що проходить через Дніпропетровську та Полтавську області, розпочалося в 2017 році та здійснювалося поетапно. Проект мали на меті створити нову чотирисмугову трасу, яка замінить стару двосмугову дорогу, що існувала раніше.

У 2017-2021 роках у Дніпропетровській області збудовано 28,6 км полотна. Ділянку від Дніпра до каналу Дніпро - Донбас було відкрито у 2022 році. Обхід Петриківки, Лобойківки, Красного та Кобеляк запустили у грудні 2020 року. У Полтавській області з 80 км бетонки, станом на 2021 рік, було готово близько 20 км, а обіцянку завершити полтавську частину до кінця 2021 року не виконали. За даними Служби відновлення у Полтавській області, нині готово 78 км бетонної дороги, незавершеною залишається ділянка км 168+110 - км 172+140.

Після початку повномасштабного вторгнення будівництво зупинили, а навесні 2026 року - відновили: залишилось добудувати близько 20% протяжності. Але незавершена 30-км гілка - це фактично дорога "в полі". За пʼять років великої війни всі призвичаїлись користуватися первинним маршрутом і потреби у зведенні нової траси де-факто немає.

Втім, попри це, у травні на Полтавщині відновили роботи на трьох ділянках (обхід Решетилівки біля Хоружів, шляхопровід у Бутенках, Бережнівка), а в червні було повідомлено про відновлення робіт на 30-кілометровій ділянці від каналу Дніпро - Донбас до межі з Полтавською областю. Частину нових робіт фінансує ЄС через Ukraine Facility, куди проєкти також подають урядовці.

Добудовою займатиметься компанія "Автомагістраль-Південь" - вона ж отримає кошти на обслуговування уже зведеної частини траси. Разом з іншими дорогами регіону компанія отримала 4,33 млрд грн прямих підрядів на підставі рішення Ради оборони Дніпропетровської області, яке пояснювалося потребою "безперебійного і безпечного проїзду логістичного забезпечення... та евакуації населення".

У липні 2026 року керівник Агентства відновлення Сергій Сухомлин повідомив, що виконано приблизно 20% запланованих робіт. Очікувалося, що до кінця року буде відкрито рух на першій завершеній ділянці.

Згідно з інформацією з Prozorro, на 2026 рік заплановано понад 7 мільярдів гривень бюджетного фінансування для реалізації проєкту (частина коштів буде виділена у 2026 році, а решта - у 2027 році). Вартість цього проєкту викликала обговорення ще до початку війни. У 2021 році колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян зазначив, що вартість одного кілометра цієї ділянки зросла приблизно втричі в порівнянні з попередніми сегментами траси. Він порівняв близько 30 км, вартість яких перевищує 10 мільярдів гривень, з раніше збудованими 80 км, на які, за його словами, витратили близько 12 мільярдів гривень.

Одночасно з цим, держава також фінансує ремонт старої дороги. 3 квітня 2026 року в Дніпропетровській області Служба відновлення підписала контракт на проведення поточного ремонту на ділянці Н-31 між км 37+410 та км 40+800 на суму 50,2 млн грн. Джерело фінансування - резервний фонд державного бюджету, розподіл якого здійснює Кабінет Міністрів.

2 липня Мінрозвитку на урядовому порталі звітувало про завершений ремонт поточної ділянки Н-31: відновлено понад 280 тис. кв. м покриття. У серпні той самий підрядник без конкурсу, за рішенням Ради оборони Дніпропетровської області від 14 липня, отримав ще 466 млн грн на поточний ремонт старої Н-31. Кошти за цим договором передбачені на наступний рік.

Формально уряд сам побудував механізм, що мав би відповідати на питання, які обʼєкти є критично важливими і першочерговими для фінансування. Наприклад, таким критерієм міг би стати відбір до Єдиного проєктного портфеля публічних інвестицій (ЄПП) - переліку обʼєктів, які держава вважає пріоритетними. ЄПП-2026 налічує 195 проєктів і програм, ЄПП-2027 - 239. В жодному з них немає добудови дороги Н-31.

Водночас інші дорожні об'єкти там визначені окремими рядками: реконструкція М-30, розбудова М-15 Одеса - Рені, мостовий перехід через Дунай. Єдина позиція, під яку теоретично можна підвести Н-31 - загальна програма Агентства відновлення "Розвиток мережі автомобільних доріг загального користування державного значення" орієнтовною вартістю 271,2 млрд грн. У портфелі вона не містить переліку об'єктів.

Оточена з хвостом.

Схожа ситуація спостерігається й з північним об'їздом Житомира: цей проєкт реалізується вже більше п'яти років.

Тут уряд фінансує розширення з двох до чотирьох смуг 20-кілометрової ділянки, яку свого часу занедбала китайська Sinohydro. Йдеться про ділянку по трасі М-06 між Глибочицею та Іванівкою.

Китайці у 2017-2020 вели будівництво на кошти кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку. Формально було виконано близько 50% робіт, після чого через зриви строків та претензії до якості договір розірвали з ініціативи "Укравтодору" (попередник Держвідновлення). Зараз дорога експлуатується з обмеженням швидкості та половиною задіяних смуг руху. Утім, транзитний транспорт зазвичай в сам обласний центр не заходить.

Первісний план включав в себе зведення та модернізацію десяти мостових конструкцій, зокрема розв'язки площею приблизно 8 гектарів на перетині з дорогою Р-28 Виступовичі - Житомир. Після того, як Україна розірвала угоду з компанією Sinohydro, у арбітражному суді розглядається позов про відшкодування 10 мільйонів євро у вигляді банківських гарантій, оскільки китайська фірма вважає, що припинення співпраці є незаконним.

У 2022 році тендер на відновлення будівельних робіт був скасований через початок російського вторгнення. Наразі реконструкцією 22-кілометрової ділянки, яка передбачає демонтаж попередніх робіт китайського підрядника, займається турецька компанія Onur. Вона уклала три контракти на загальну суму близько 2,3 млрд грн, що стосується трьох з п'яти етапів будівництва. У 2026 році планується виділити 1,2 млрд грн фінансування. Загальна вартість завершення обходу оцінюється приблизно в 6,1 млрд грн. Таким чином, ще 3,8 млрд грн залишаються без контрактів, що стосується середньострокових четвертого та п'ятого етапів будівництва.

Чи вистачить фінансів для завершення проекту - поки що невідомо. На липень підрядник на трасі М-06 освоїв лише 4% виділених коштів. Станом на 25 жовтня компанія Onur отримала 302,9 млн грн, з яких 196,1 млн грн були авансами, а 106,8 млн грн - за актами, оформленими 27 серпня. Це складає 27% від річного плану. Протягом вересня та жовтня в даних Казначейства не зафіксовано жодних виплат підряднику. Таким чином, постає питання, чи вдасться освоїти 1,19 млрд грн до кінця 2026 року, і чи не виникне потреба повертати ці кошти до бюджету, що призведе до повної їх втрати.

На 2027 рік на обидва проекти виділено 5,5 млрд грн "за рахунок альтернативних джерел фінансування". Однак, чи насправді існує можливість забезпечити їх фінансування, з огляду на те, що запланований дорожній фонд становитиме лише 25% від необхідної суми, залишається під питанням.

У цьому контексті важливо зазначити, що ані Н-31, ані об’їзна дорога Житомира не є єдиними маршрутами, без яких військова логістика не може обходитися. Це підтверджується стабільною роботою перевезень протягом майже п’яти років з моменту повномасштабного вторгнення. При цьому, дорожні роботи на трасі Дніпро-Решетилівка вже стали мішенню для атак ворожих дронів.

У випадку із "Автомагістраллю" негативного фльору додає і наявність кримінальних проваджень, що стосуються зловживань компанії на масштабних будівництвах. Наприклад, власник компанії має підозру у справі про розкрадання понад 240 млн грн під час спорудження водопроводу "річка Інгулець - Південне водосховище" у тій же Дніпропетровській області. Крім того, ЗМІ неодноразово детально описували і інші схеми зловживань, до яких причетна компанія.

А у випадку із обходом Житомира не слід забувати ще й про юридичний "шлейф" арбітражного позову Sinohydro, за яким, в разі програшу, Україна матиме сплатити понад 500 млн грн китайському підряднику.

Подвійні стандарти

Поки уряд виділяв мільярди на сумнівні інфраструктурні проєкти, Казначейство неухильно затримувало фінансування для місцевих бюджетів.

Станом на 28 жовтня у Львові залишалося невиконаних 4 231 платежів на загальну суму 901,7 млн грн, з яких 554,1 млн грн припадало на бюджет розвитку. У цьому переліку також фігурують виплати зарплат працівників комунальних підприємств та транспортних служб.

У Полтаві затримано 127 млн грн. В Асоціації міст України кажуть, що затримки зачепили всі потреби громад: пасажирські перевезення, прибирання, соціальну допомогу, підготовку до опалювального сезону. Цікаво, що у проєкті бюджету-2027 уряд пропонував вилучити 19,4 млрд грн реверсної дотації у 218 громад, з яких 152 - сільські або селищні. Однак Верховна Рада 284 голосами підтримала збереження цих коштів у громадах.

Відмова від реалізації проєктів добудови Н-31 та об'їзної дороги навколо Житомира могла б дозволити уряду звільнити значні фінансові ресурси, які можна було б направити на соціальні виплати або інші важливі сфери. Наприклад, ці кошти могли б бути витрачені на придбання дронів або на спорудження захисних фортифікаційних конструкцій біля об'єктів енергетичної інфраструктури. Однак, на сьогоднішній день, уряд вважає за пріоритет задоволення потреб певних компаній у сфері дорожнього будівництва.

#

Інші публікації

У тренді

novanews

При передруку матеріалів, активне посилання на джерело є обов'язковим.

© Інтернет-видання новин Одеси | novanews.com.ua. All Rights Reserved.