Перевірка для п'ятої статті НАТО: які наслідки затонулих суден поблизу Румунії та Болгарії - Новини Весь Харків

Ще влітку чорноморська війна виглядала як конфлікт двох країн за порти й зерно, але вже у жовтні вона безпосередньо підійшла до берегів НАТО майже впритул

Дрони б'ють по торговельних суднах у виключних економічних зонах Болгарії та Румунії, а минулого тижня удар припав уже на румунські територіальні води. Є затонулі кораблі, загиблі та десятки зниклих безвісти моряків. Бухарест і Софія просять союзників про винищувачі, протидронові системи й навіть спільне командування. Головне питання, яке в Альянсі воліли б не ставити вголос, таке: чи не перевіряє москва, де саме закінчується територія, яку НАТО готове захищати? Більше про це розповість Еспресо.

Конфлікт за порти, що вже давно перевищив межі Одеси.

Для того щоб розібратися, чому судна спалахують поблизу Сулини та Варни, варто почати з Одеси.

З середини липня Росія значно посилила свої удари по портам південної України та суднам, які намагаються туди зайти. 19 липня ракетний обстріл судна Golden Leo поблизу Одеси призвів до загибелі десяти осіб. Це судно планувало транспортувати зерно. До кінця літа одеська адміністрація зафіксувала понад сімдесят атак на портову інфраструктуру та більше шістдесяти обстрілів торговельних суден. Аналітики Atlantic Council вказували, що мета Москви полягає в тому, щоб фактично ізолювати найбільший морський порт України від моря.

В кінці серпня Зеленський повідомив, що Путін відмовився прийняти пропозицію про зупинку атак на судна, що транспортують агропродукцію.

Україна також активно діє на цьому фронті. Вона завдає ударів по російських портових інфраструктурах і судноплавству, внаслідок чого експорт пшениці з російських портів у вересні, за інформацією російського зернового союзу, знизився орієнтовно на 75% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Як підрахував CBC, загальний експорт пшениці з обох країн зменшився приблизно на 60%.

Ситуація виглядає наступним чином: морський експорт через Одесу зазнав значних ускладнень, і український експорт все більше орієнтується на дунайські порти Ізмаїл та Рені. Судна, що виходять з цих портів, а також з одеських, прямують до Босфору, проходячи уздовж берегів Румунії та Болгарії — країн, що є членами НАТО. Внаслідок цього боротьба за контроль над коридором неминуче переноситься до вод, які належать іншим державам.

Хронологія: коли війна дійшла до берегів НАТО

5 жовтня в акваторії поблизу Румунії сталося сумне інцидент: внаслідок атаки дронів загорілося та затонуло турецьке вантажне судно, яке перевозило кукурудзу. На жаль, дві особи загинули, але одинадцять вдалося врятувати. Президент Зеленський охарактеризував цю подію як жахливий напад, вчинений двома російськими безпілотниками на цивільний корабель.

6 жовтня розпочалася нова етап, коли вперше під обстріл потрапили судна в виключній економічній зоні Болгарії. Морські та повітряні дрони здійснили напад на два кораблі, що знаходилися приблизно за 128 км від узбережжя. Одне з суден, Alfa Watan, затонуло, і інформація про долю його дванадцятимісного екіпажу наразі відсутня. Інше судно, Able, спалахнуло вогнем, і болгарський пором здійснив евакуацію вісімнадцяти членів його екіпажу. Прем'єр-міністр Болгарії Румен Радев охарактеризував цю атаку як неприйнятне порушення міжнародних норм. Президент Зеленський вказав, що українські сили в цьому регіоні не мали ніякої активності, тоді як військові джерела повідомили про комбіновану атаку з боку Росії.

13 жовтня безпілотники атакували ще два судна поблизу болгарського узбережжя. Судно Chelsea 3, яке плаває під мальтійським прапором, за повідомленнями, є власністю України. Три дрони вразили його приблизно за 33 кілометри від берега, і п'ятнадцять членів екіпажу вдалося врятувати. Інше судно, HS Dignity, затонуло, і одинадцять моряків вважаються зниклими безвісти.

14 жовтня став знаковим днем: в румунських водах неподалік Сулини було атаковано танкер Yara J. На наступний день, 15 жовтня, дрони завдали удару по танкеру Wine Trader, який знаходився приблизно за милю від румунських територіальних вод, внаслідок чого семеро з дванадцяти членів екіпажу виявилися зниклими безвісти. Румунський президент Нікушор Дан підтвердив, що на два судна було здійснено атаки дронів, але не уточнив, хто саме за цим стоїть, зазначивши, що ці дії є "безпосередніми наслідками агресивної війни Росії проти України". Прем'єр-міністр Болгарії також висловився про "недостатність доказів" щодо причетності Росії до цих атак. Однак 16 жовтня Росія сама оголосила про атаку на судно, яке прямувало до Одеси і, як стверджується, перевозило військовий вантаж.

Оцінки втрат варіюються. Згідно з даними AP, двоє осіб загинули, а щонайменше двадцять п'ять – зникли безвісти. Reuters наводить інформацію про двадцять три жертви, включаючи зниклих, а Міністерство закордонних справ Румунії повідомляло про вісім загиблих лише за одну добу. Проте спільним у всіх статистичних даних є одне: у жовтні дрони атакували щонайменше сім або вісім торговельних суден поблизу території НАТО, внаслідок чого сталися людські втрати, а деяких осіб досі розшукують.

Сіра зона: кілька миль, що визначають п'яту статтю.

Тут починається найцікавіше, бо ключове питання не військове, а юридичне.

Більшість ударів припали на виключні економічні зони (ВЕЗ), тобто смугу моря за межами територіальних вод. Коли прем'єр Болгарії вказував на це 6 жовтня, він визнав, що йдеться про води, які вважаються нейтральними. Видання Stars and Stripes теж звертало увагу: оскільки атаки відбулися за межами територіальних вод, вони автоматично не активують колективну оборону за статтею 5.

Румунський військовий експерт Раду Тудор висловився для AP, зазначивши, що залишається невизначеним, чи поширюється відповідь за статтею 5 на ВЕЗ, і наразі, здається, відповідь є негативною. Він переконаний, що реакція НАТО є надто повільною: "Слів недостатньо". Американський аналітичний центр FDD ще 8 жовтня зазначав, що в разі, якщо за атаками стоїть Москва, це відповідає стратегії прихованої гібридної війни, що не перевищує порогу, при якому активується стаття 5. Вони закликали Вашингтон досягти угоди в НАТО щодо реакції на подібні ситуації до наступного випробування.

Для Румунії ці застереження не є чимось новим. Ще в серпні аналітичний центр New Strategy Center зазначав, що територія, де розташований газовий проєкт Neptun Deep, знаходиться в межах ВЕЗ, яка не має покриття гарантіями статті 5. Центр також висловив припущення, що Румунія може вперше розпочати консультації відповідно до статті 4 (спільні консультації у разі загроз).

Але 14 жовтня ситуація змінилася: Yara J вдарили вже в територіальних водах Румунії. Це вже не "нейтральне море", а суверенна територія. Висновок прямий, хоча в НАТО його поки що не роблять уголос: чим ближче удари до берега, тим складніше їх трактувати як "побічні наслідки війни в Україні".

І ще один важливий нюанс. Навіть територіальні води не роблять судно під прапором Коморських островів чи Сан-Марино "територією НАТО". Саме тому кожен інцидент ставить питання не лише про географію, а й про те, що Альянс вважає нападом на себе.

Хто це робить і для чого

Тут і без ворожки можна зрозуміти, що для Кремля це вигідна стратегія: залякувати європейців, які вирішили зменшити підтримку Україні. Однак не всі в Європі та Альянсі готові відкрито висловлювати свої думки.

Прем'єр-міністр Болгарії зазначив, що ці напади приносять користь Російській Федерації, підкресливши, що Софія підозрює Москву, але не має достатніх доказів для підтвердження своїх підозр. За наявними даними, болгарські команди піднялися на борт пошкодженого судна, проте не змогли виявити уламків, які можна було б ідентифікувати. Посол Росії в Софії традиційно заявив, що у нього немає інформації від Міністерства оборони РФ, а офіційна Москва заперечує свою участь у яких-небудь конкретних атаках.

Однак існує кілька значних непрямих доказів. Як повідомляє Reuters, посилаючись на військове джерело в НАТО, дрони, що вразили Wine Trader та Yara J, мають російське походження. Нікушор Дан у бесіді з Bloomberg зазначив, що наразі неможливо стверджувати з упевненістю про російське походження. Проте він нагадав про велику кількість дронів, які перетнули румунський повітряний простір вздовж Дунаю, підкресливши, що багато з них містили російські елементи. У той же час румунська дипломатія вже визнала, що відповідальність лежить на Росії.

Болгарський прем'єр також ясно висловився про те, що Україна не має жодної зацікавленості у знищенні цивільних суден в українському коридорі, тоді як Росія може бути зацікавленою в цьому. Проте існує проблема в тому, що "ми не можемо це довести". Крім того, Київ стверджує, що в зоні першого інциденту з Болгарією його сили не були залучені.

Тож, що це означає?

Ймовірно, це свідомий тест на витривалість НАТО. За інформацією AP, деякі представники Альянсу почали розмірковувати над можливістю, що Путін намагається спровокувати ескалацію, щоб оцінити рівень підтримки України з боку НАТО.

Аналітик Мартін Владимиров з Центру дослідження демократії охарактеризував удари як "явний прояв" більш масштабної прихованої війни в Європі. Військовий експерт Олександр Коваленко висловив припущення, що Росія може намагатися розширити свою блокаду українських вод Чорного моря на території інших країн.

Також присутня версія, що задум путіна тут скромніший і це якийсь "побічний ефект кампанії" проти українського експорту. Джерело в румунському оборонному секторі розповіло AP, що удари спрямовані на економічну шкоду Україні, а "Румунія зараз не мішень". Тобто росія б'є по коридору, а той просто проходить поблизу чужих берегів.

Правда може бути в тому, що росія могла стартувати з другого мотиву, а перейти до першого, коли побачила слабку реакцію. Якщо після затоплення судна в територіальних водах НАТО відповість лише заявами, то наступна межа буде зсунута ще на кілька миль до берега.

Відповідь НАТО: кореспонденція, бойові літаки та спільне управління військами.

Болгарія офіційно звернулася до НАТО з проханням про постачання бойових літаків і систем протиповітряної оборони від дронів, про що повідомив міністр оборони Димитар Стоянов. Він зазначив, що ресурси союзників обмежені, оскільки Румунія та країни Балтії також потребують підтримки. Софія також висловила готовність ввести мораторій на атаки на цивільні судна в Чорному морі і має намір до кінця жовтня приєднатися до ініціативи НАТО під назвою Drone Edge, яка передбачає інвестиції в розмірі понад 40 мільярдів доларів у протидронові технології протягом наступних п'яти років.

Румунія зробила значний крок уперед. Тимчасовий міністр оборони Раду Мирута запропонував ініціативу щодо створення спільного командування для прибережних країн НАТО в Чорному морі, яке передбачає ротаційне керівництво. Бухарест висловив готовність розмістити це командування на своєму узбережжі з 2028 року, а до цього планує розпочати діяльність на території Туреччини. Окрім того, Мирута звернувся до НАТО з проханням про посилення системи протиповітряної оборони.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте зустрівся з Даном і Радевим, під час чого він запевнив, що готовий "вносити корективи в стратегію стримування та оборонні заходи за необхідності". Він також зазначив важливість посилення протидронових можливостей на східному фланзі альянсу. Наступного тижня планується окреме засідання послів країн НАТО, присвячене ситуації в Чорному морі. Радев підкреслив, що це є яскравим сигналом про те, що безпека в Чорному морі тісно пов'язана з безпекою східного флангу.

Проте існують певні обмеження можливостей. Як зазначив румунський військовий співрозмовник AP, він має сумніви щодо ідеї ескорту суден: румунські військові кораблі не обладнані системами протиповітряної оборони, здатними захистити від дронів, і забезпечити охорону кожного судна з іноземним прапором та власником з третьої країни було б надто складно. За його словами, Туреччина прагне об'єднати всі прибережні держави для спільної місії з супроводження конвоїв через безпечний коридор. Однак створення такого коридору означало б пряму військову присутність НАТО в зоні бойових дій.

Що далі: сценарії

Сценарій перший: тривала сіра зона. Найбільш ймовірний розвиток подій полягає в тому, що атаки з боку Росії триватимуть, внаслідок чого НАТО активізує моніторинг та вдосконалює свої системи протидії дронам. Офіційні висновки щодо відповідальності Росії можуть бути відкладені через брак беззаперечних доказів. Це створює вигідні умови для Москви: вона витрачає небагато, а Альянс виглядає невпевнено.

Сценарій другий: стаття 4. Про формальні консультації для Румунії ще в серпні згадували аналітики New Strategy Center. Після удару в територіальних водах цей крок стає політично простішим. Важливий прецедент існує: Польща у вересні 2025 року ініціювала консультації за статтею 4 після вторгнення російських дронів. Це не війна, але це перехід від заяв до механізму, який може реально підсилити безпеку.

Сценарій третій: військова активність на морі. Мова йде про регулярні морські рейди, захист портів, таких як Констанца, від безпілотників, а також про розширення групи мінно-тральних сил Румунії, Болгарії та Туреччини. Згідно з домовленостями, укладеними в липні, ця група повинна забезпечити постійну присутність у румунській вільній економічній зоні.

Сценарій номер чотири: інцидент, що призведе до жертв серед громадян НАТО або атака на важливу інфраструктуру. Це те, чого найбільше побоюються. Цезар Георге, керівник агроконсалтингової компанії Agricolumn, зазначив в інтерв'ю AP, що його найбільша тривога полягає в можливому серйозному інциденті в самому місті Констанца або в його околицях, і що це "лише питання часу". Вартість страхування для морських ризиків вже зростає. Якщо ж постраждають моряки з країн НАТО або буде завдано шкоди порту, платформі чи газопроводу, питання активації п'ятої статті НАТО стане реальністю, а не лише теоретичним сценарієм.

Отже, чи можуть страхи, пов'язані з Чорним морем, призвести до більш серйозних наслідків? Пряма конфронтація між Росією і НАТО через морські інциденти виглядає малоймовірною, оскільки ані Москва, ані Брюссель не прагнуть до такого сценарію. Проте поступовий зміщення меж впливу цілком можливе. Кожен інцидент, що залишається безкарним для винних, поступово відсуває ці межі далі, а кожна реакція у вигляді "заклопотаності" лише підсилює цей тренд. Таким чином, Чорне море стає своєрідним полігоном, на якому Кремль досліджує, на яку відстань від своїх берегів Альянс готовий вважати свої води. Засідання послів НАТО, яке відбудеться наступного тижня, дасть змогу оцінити, чи готовий Альянс нарешті надати відповіді на це питання.