Татаров, Микита та Кулеба. Хто з їхніх прихильників витіснить Єрмака з регіональних позицій?

Визначити момент початку великих змін не завжди просто. Проте існують маленькі ознаки, які свідчать про те, що щось важливе ось-ось відбудеться.

Головною внутрішньополітичною темою в Україні на межі 2025 та 2026 років стала відставка з посади глави Офісу президента колись всесильного Андрія Єрмака.

Довкола цієї події було багато розмов і прогнозів, але її реальні наслідки неможливо було оцінити по гарячих слідах: занадто великі, тектонічні зміни в системі влади мали відбутись. Або не відбутись.

В неофіційних бесідах у команді президента висловлювали думку, що відставка Єрмака стала лише першим кроком. Однак реальний ефект від цього кроку проявиться лише в тому випадку, якщо вдасться оперативно реалізувати процес, який можна назвати "деєрмакізацією". Говорилося про необхідність звільнити систему від тих осіб, які були введені туди Єрмаком і забезпечували його контроль над нею.

Ця кадрова зміна є вкрай важливою, оскільки лише вона продемонструє, чи дійсно відсторонення колишнього голови ОП було серйозним кроком, чи ж це всього лише театральний виступ президента для громадськості.

На початку січня вже відбулись перші призначення на ключові державні позиції, і цього тижня процес продовжиться. Заповнення вакантних посад в уряді слід розглядати як підтвердження результатів "революційних" подій, спрямованих проти Єрмака. Зміни у керівництві обласних військових адміністрацій вказують на нові тенденції в управлінні в умовах "постреволюційного" періоду.

Як змінюються центри ваги у владі, як заступник глави ОП Віктор Микита перехопив кадрову ініціативу у віцепрем'єра Олексія Кулеби, як непомітно нарощує вплив Олег Татаров і чи варто сподіватись на заміни найближчих до Єрмака призначенців в ключових регіонах - розбиралась "Українська правда".

Заміна лідерів: Микита проти Кулеби.

У часи Єрмака саме він зазвичай рекомендував кандидатів на ключові державні та регіональні посади президенту. Тому небагато людей звертали увагу на те, що в країні фактично існує перетворення функцій між Кабінетом Міністрів та відповідними заступниками голови Офісу Президента.

Коли Єрмаку довелося виїхати зі свого кабінету на Банковій, закладений конфлікт функцій просто не міг не проявитися, це було лише питання часу.

Процес відбору кандидатів на посади голів обласних військових адміністрацій став першим етапом, на якому колишні представники "єдиної вертикалі" почали змагатися за можливість виконувати свої обов'язки.

Олексій Кулеба, який обіймає посаду віцепрем'єра з питань відновлення, та Віктор Микита, заступник керівника Офісу президента, відповідали за взаємодію з регіонами під наглядом колишнього очільника ОП.

Колись Єрмак призначив Микиту, співробітника СБУ, з метою створення противаги куратору силового блоку Олегу Татарову, який працював у Офісі Президента, а також Кулебі, що був відряджений з ОП до уряду. Проте обережний Микита не бажав конфліктувати ні з Татаровим, ні з Кулебою і тихо виконував свої обов'язки у рамках вертикалі Кулеби. Це тривало до моменту відставки Єрмака.

Відразу після звільнення свого керівника, Микита нарешті відчув, що може виконувати свої офіційні обов'язки. В очікуванні суттєвих змін у регіонах, він вирішив проявити ініціативу і почав шукати кандидатів на посади голів Вінницької, Дніпропетровської, Чернівецької, Полтавської та Тернопільської обласних військових адміністрацій, які були визначені Зеленським.

Можливо, сигналом для активізації Микити стало те, що справи у віцепрем'єра Кулеби лише погіршувалися. В контексті "деєрмакізації" його прізвище згадується поміж перших.

Після втрати покровителя Кулеба зіткнувся зі "спільним фронтом" своїх ворогів: Микита відчуває можливість для свого посилення, попередники із табору Кубракова-Шуляк - для помсти, а ситуативний союз Свириденко-Арахамії - для позбавлення від людей Єрмака.

Кулеба намагається залишитися на поверхні, активно шукає можливості для спілкування з медіа, хоча не завжди готовий до цього. Іноді такі спроби лише ускладнюють його ситуацію.

Вочевидь, віцепрем'єр прагне зберегти свій вплив на прийняття рішень, тому він намагався втрутитися у процес відбору кандидатів на посади голів обласних військових адміністрацій.

"Все було смішно і навіть абсурдно. Микита призначив кандидатам первинні співбесіди в ОП. Пізніше тим самим людям дзвонили з апарату Мінрегіону і призначали зустрічі з Кулебою в уряді - на ті самі дні, а іноді на той самий час. Кандидати в шоці, бо не розуміли, що їм робити і куди йти", - не під запис розповідає УП один із чільних "слуг народу".

Врешті-решт, ситуацію вирішив заступник керівника Офісу: саме Микита складав список кандидатів і організовував їх зустрічі з президентом.

Проте жодного з п'яти осіб, призначених в ОВА, не можна вважати "людиною Микити".

Згідно з інформацією, отриманою від джерел у Верховній Раді, заступник керівника Офісу президента активно підтримував лише одну кандидатуру – мера Чорткова Володимира Шматька – на посаду голови Тернопільської обласної адміністрації. Проте, його зусилля не увінчалися успіхом.

Після бесіди з президентом Шматько отримав вагоме "так" від Зеленського. Однак незабаром ситуація кардинально змінилася. Під час перевірки з'ясувалося, що існує кримінальна справа проти мера Чорткова, пов'язана з розподілом земельних ділянок у 2021 році.

"У 2021 році ми внесли зміни до законодавства, яке регулює безкоштовну передачу земель з комунальної власності в приватні руки. Раніше для прийняття таких рішень достатньо було простої більшості голосів у місцевих радах, але ми встановили вимогу про необхідність 2/3 голосів. Вже в перші дні після набуття чинності нового закону на сесії Чортківської міської ради було ухвалено рішення про передачу землі звичайною більшістю голосів. Служба, відповідальна за контроль, не помітила цього. Шматько не звернув уваги - підписав документ. Чи є тут правопорушення? Так. Чи це можна вважати схемою? Ні", - стверджує один з представників Зе!Команди в інтерв'ю УП.

"Шматька влаштували неприємності, щоб звинуватити Микиту. Президента ввели в оману, що Вітя рекомендував особу з кримінальним минулим, нібито з наміром скомпрометувати Зеленського... І це був Литвин," - зазначив співрозмовник УП.

У підсумку, 12 січня ввечері президент Зеленський затвердив на посаді керівника Тернопільської обласної військової адміністрації Тараса Пастуха, який раніше був народним депутатом від партії "Самопоміч", а також є ветераном військових дій і наразі обіймає посаду заступника голови ОВА.

Кандидатка на посаду голови Вінницької обласної військової адміністрації, 45-річна Наталія Заболотна, не є людиною Микити. Протягом майже півтора року вона виконувала обов'язки очільниці ОВА, працюючи на цій посаді ще з часів попереднього уряду, і врешті-решт дочекалася офіційного призначення.

Переміщення 46-річного Віталія Дяківнича з посади очільника Миргородської райдержадміністрації до Полтавської обласної державної адміністрації є, в першу чергу, свідченням довіри партнерів до депутатської групи "Довіра" у Верховній Раді, яка вже протягом тривалого часу виступає опорою для "монополії" Зеленського.

Головну частину групи формують саме представники Полтавщини, які об'єднуються навколо народного депутата Олега Кулініча. Багато джерел в УП, які працюють у парламенті та полтавській міській раді, стверджують, що Дяківнич є ставлеником Кулініча.

З іншого боку, призначення Дяківнича - це спроба "зачистити" залишки команди Єрмака-Кулеби, що залишалася в Полтавській ОВА після переходу Філіпа Проніна в лютому 2025-го у Держслужбу фінмоніторингу. Народний депутат Ярослав Железняк стверджує, що за каденції Проніна Полтавська обласна військова адміністрація розікрала щонайменше 200 мільйонів на будівництві фортифікацій на Донеччині.

Два нових керівники обласних військових адміністрацій демонструють дещо непокоїть тенденцію, яка з'явилася після оновлення роботи Офісу президента.

Одним із найточніших визначень її ролі серед депутатів "Слуги народу" став коментар одного з учасників бесіди з УП: "Сьогодні в моді міленіали та силовики з кадрового резерву Олега Юрійовича Татарова".

Підполковник державного управління Татаров

Однією з інтриг вибору Зеленським нового глави ОП було питання, чи втримається на своїй посаді заступник Єрмака Олег Татаров.

Якщо б Офісом почав керувати Михайло Федоров, його імідж реформатора навряд чи гармонійно поєднувався б з публічною токсичністю "куратора" правоохоронного блоку. Згідно з інформацією від УП, у переліку термінових змін, які тоді ще міністр цифрової трансформації хотів впровадити, було і питання звільнення Татарова.

Буданов у ГУР на інститут репутації своїх співробітників зважав куди менше, і з силовим заступником Єрмака мав нормальні робочі стосунки. Настільки, що залишити Татарова в ОП вважав за цілком прийнятне рішення.

Зеленський довго сумнівався у виборі нового керівника Офісу президента, і, в результаті, перспектива Татарова залишитися на посаді була під загрозою до останніх моментів призначення нового наступника Єрмака.

Проте з моментом приходу Буданова стало зрозуміло, що Олег Юрійович не лише залишився на своїй посаді. Навпаки, він ще й розширив свої повноваження.

Отже, список кандидатів на посади нових керівників ОВА був підготовлений Микитою. Водночас, двоє з п'яти нових обласних керівників мають зв'язки з Татаровим.

"Призначення в Чернівцях і Дніпрі, безумовно, пов'язане з Олегом Юрійовичем. Він також пропонував свою кандидатуру для Тернопільської ОВА. Серед кандидатів є Віталій Ільчишин, перший заступник голови Івано-Франківської ОВА, який зазнав люстрації через свою діяльність у міліції за часів Януковича. Але це, здається, не спрацювало," - поділився інформацією з УП один з впливових представників "слуг", залучений до регіональної роботи.

Президент Зеленський призначив новим головою Чернівецької обласної військової адміністрації 47-річного генерала поліції Руслана Осипенка. До цього призначення він обіймав посаду начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області з кінця 2021 року. Осипенко має досвід роботи в правоохоронних органах, що налічує з 1996 року, і протягом своєї кар'єри працював у Київській, Полтавській та Миколаївській областях, а також у Департаменті стратегічних розслідувань Нацполіції.

Очолити обласну військову адміністрацію в Дніпрі призначено 44-річного генерала поліції Олександра Ганжу, який раніше виконував обов'язки начальника Головного управління поліції Дніпропетровської області.

Ганжа почав службу ще курсантом у серпні 1998 року, а в двохтисячних пройшов шлях від дільничного міліції на Харківщині до начальника обласної поліції в Дніпрі.

Цікаво, що після призначення колишнього голови ДніпроОВА Сергія Лисака на посаду керівника Одеської міської військової адміністрації, у кандидатах на цю ж посаду в Дніпрі, за інформацією УП з урядових і парламентських джерел, опинилися одразу двоє протеже Татарова: Ганжа та начальник Національної поліції Запорізької області Артем Кисько.

Загалом, якщо докладніше проаналізувати регіональні структури, стає очевидним, що в областях є чимало людей, пов'язаних із Татаровим. Проте раніше Олег Юрійович мав під контролем або ключових представників силових структур, або принаймні заступників в обласних адміністраціях. Це давало йому змогу залишатися в курсі подій у регіонах, виконуючи завдання "в інтересах президента".

Тепер же заступник глави ОП, який ще кілька тижнів тому готувався до звільнення, дослужився до того, що просуває своїх людей на перших осіб в обласних адміністраціях.

Of course! Please provide the text you would like me to make unique.

Перше призначення керівників регіонів після відставки Єрмака наочно демонструє, що в системі управлінського HR відбулися зміни у розподілі центрів впливу.

Проте не менш важливим, ніж призначення нових осіб, є те, кого не торкнулися ці зміни. Єрмак мав численних союзників у владі, і деякі обласні адміністрації були для нього особливо значущими. І в тих регіонах, які вважаються найбільш перспективними, з дивним збігом обставин, ситуація залишилася незмінною.

З єрмаківської команди залишилися лише двоє — Кіпер в Одесі та Козицький у Львові. Проте важливо відокремлювати результативність від репутаційного тла, пов'язаного з Єрмаком. Чи існують претензії до Козицького як до голови обласної військової адміністрації? Наразі — ні. Однак є питання щодо двох його заступників, і рано чи пізно антикорупційні органи звернуть на них увагу.

Кіпер сам ініціював у своїй області ситуацію з прізвищем Лисак. Він протистояв Труханову, а тепер новий очільник МВА порушує його плани і створює йому перешкоди, - зазначає один із авторитетних представників "слуг", які займаються регіональними питаннями.

"Чому Кіпера не включили до списку на звільнення, мені невідомо. Це, безумовно, рішення Єрмака. Можливо, його доля ще визначиться, але наразі я не можу сказати. На мою думку, у нього значно менше шансів залишитися на своїй позиції в порівнянні з Козицьким," - зазначив співрозмовник.

"Дивно, що про Кіпера більше ніхто не згадує. У порту, на митниці та в інших місцях стільки схем і 'чорних' грошей, що все місто від цього у шоці. Можливо, саме тому його і не замінюють, щоб не порушити існуючий порядок," - говорить один із представників "слуг", який був причетний до відставки Єрмака, у бесіді з УП.