Будівлі знищені, проте податкові зобов'язання залишаються в силі. Міністерство фінансів не надало бізнесу жодних пільг, повідомив депутат.

Міністерство фінансів України відмовилося підтримати ініціативи бізнесу, які стосувалися надання додаткових податкових пільг для підприємств, що зазнали ушкоджень внаслідок російських атак.

Про це повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк. За її словами, Міністерство фінансів виклало свою позицію в листі до Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики у відповідь на звернення компаній групи Rozetka.

Бізнес пропонував змінити податкові правила одразу за кількома напрямами.

Зокрема, компанії звернулися з проханням дозволити відстрочення сплати податків без нарахування відсотків і вимоги застави. Однак у Міністерстві фінансів не підтримали цю ініціативу. Відповідальники пояснюють, що відсотки компенсують бюджетні втрати від затримки надходжень, а застава покликана забезпечити захист держави від можливих ризиків несплати.

Одночасно Міністерство фінансів підкреслює, що підприємства з широко розвинутою мережею або такі, що працюють в онлайн-секторі, можуть володіти альтернативними джерелами прибутку та активами, навіть якщо певна частина їхнього майна була втрачена.

Наразі вже існує механізм перенесення податкових зобов'язань. Якщо підприємство через війну об'єктивно не може виконувати податкові обов'язки, воно може підтвердити це й уникнути відповідальності за прострочення. Проте самі податкові зобов'язання не списуються: їх необхідно виконати протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.

Друга пропозиція бізнесу -- не проводити планові податкові перевірки постраждалих підприємств незалежно від місця їхнього розташування -- також не отримала підтримки Мінфіну.

В органі влади згадали про наявні обмеження стосовно перевірок, можливі ризики ухилення від сплати податків, а також зобов'язання України перед міжнародними партнерами, зокрема Міжнародним валютним фондом. Раніше бізнес-спільнота вже виступала з публічним закликом тимчасово зменшити кількість перевірок для компаній, які понесли значні збитки внаслідок російських агресій.

Третя пропозиція стосувалася документів. Бізнес звернувся з проханням про розширення застосування спеціальних правил підтвердження податкової звітності без наявності первинних документів для компаній, які втратили свої документи внаслідок обстрілів поза зонами активних бойових дій та під час окупації.

Мінфін також виступив проти автоматичного застосування такого механізму. У відомстві вважають, що руйнування офісу чи складу саме по собі ще не означає знищення документів, а їхня втрата не обов'язково означає неможливість відновлення.

У той же час Міністерство фінансів визнає, що випадки втрати документів через російські удари вимагають спеціального розгляду.

Окремо в міністерстві зазначають, що відстрочення сплати податків має залежати не лише від факту пошкодження окремих об'єктів, а й від оцінки фінансового стану всього підприємства та впливу війни на його діяльність.

За попередніми даними, в ніч на 5 серпня 2026 року в Києві та навколишніх районах в результаті російської атаки загинуло 17 осіб, а 28 ракет не вдалося перехопити.

Складський комплекс Rozetka у Броварах знищено, і він не підлягає відновленню.

Знищено одне з найбільших виробництв. Російські війська атакували склади та завод компанії Епіцентр.

Російська атака знищила логістичний центр Нової пошти в Києві.

Росія завдала удару одразу по двох розподільчих центрах Сільпо -- загинули шестеро співробітників.

Агресор остаточно розгромив логістичний центр, де зберігалися товари марки Puma.

Унаслідок атаки РФ було знищено логістичний комплекс під Києвом, зокрема -- головний склад Intertop.

Російська атака знищила склад товарів бренду Bosch в Україні.

Співвласник Rozetka оцінив втрати, завдані російською агресією на складський комплекс компанії, розташований у Броварах.

Логістичний центр Novus зазнав руйнувань і наразі припинив свою діяльність.

Внаслідок російських атак в ніч на 5 серпня, фінансові втрати компаній, таких як Rozetka, Епіцентр та Нова пошта, досягають мільярдів доларів для кожної з цих організацій.

Вартість розподільчого центру компанії Rozetka під Києвом, зруйнованого внаслідок російського удару в ніч на 5 серпня, становила 70 млн доларів. Крім того, Rozetka скорочує штат після знищення складу в Броварах.

За останніми даними, 11 великих компаній постраждали від російського удару в ніч на 5 серпня.

28 серпня 2026 року Тарас Висоцький, міністр аграрної політики України, заявив, що Росія завдала шкоди приблизно 90% логістичної інфраструктури продуктових мереж.

З 31 серпня по 6 вересня:

Унаслідок ворожої атаки пошкоджено склад Auchan.

Війська Росії завдали удару по терміналу Нової пошти в Одеському регіоні.

У Києві внаслідок обстрілу з боку Росії спалахнула пожежа на складі в Погребах.

Росія атакувала склад мережі Varus на Київщині; компанія повідомила про можливі затримки поставок і тимчасову відсутність окремих товарів.

У Києві стався напад на розподільний центр Dnipro-M.

Військові з Росії атакували логістичний хаб мережі магазинів Аврора, розташований на Київщині.

Росія атакувала балістикою залізничне депо Укрзалізниці.

Завод в Ірпені, який був відновлений після російських бомбардувань у 2022 році, знову призупинив свою діяльність.

На фоні цих подій міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький відзначив, що вартість продуктів може зрости, але, за його словами, це підвищення не матиме катастрофічного характеру.

Також повідомлялося, що під час ворожого обстрілу Києва та області було уражено склади в Бучанському та Бориспільському районах.

Російський дрон атакував завод Coca-Cola на Київщині.

Окрім цього, Росія атакувала найбільший фармацевтичний склад в Україні – Біокон. Крім того, в один день було здійснено два удари по складу фармацевтичної компанії Teva.

28 серпня 2026 року міністр аграрної політики України Тарас Висоцький заявив, що Росія знищила близько 90% логістики продуктових мереж.