Схеми експорту зерна в портах: чому інвестори та держава зазнають втрат?

Регулярний contributor "Ділової столиці" та інших провідних медіа, що займає лідируючі позиції в рейтингах медійного цитування. Має значний досвід у банківській та інвестиційній сферах. Обіймав посади начальника департаменту цінних паперів та директора іпотечного центру. Протягом багатьох років радить президентові Асоціації українських банків.

Експорт зернових культур з України є важливим джерелом фінансових надходжень для національної економіки.

На жаль, керування цими фінансовими потоками часто опиняється в руках тіньових організацій, які, отримуючи прибуток від сировини, стають основними вигодонабувачами різноманітних схем накопичення багатства, обходячи державний бюджет.

У часи війни такий "сзематоз" виглядає вкрай цинічно і може суттєво загрожувати безпеці країни.

У процесі експорту зерна існує безліч способів уникнення сплати податків. Більш того, деякі з цих схем спрямовані на незаконне отримання відшкодувань податку на додану вартість з державного бюджету.

Існує практика "експорту віртуального зерна", яке насправді не продається і не вивозиться за кордон.

"Експортери" просто набувають необхідні "документи" та бухгалтерські звіти у компаній, що займаються "скрутками", які, в свою чергу, маніпулюють податковим кредитом на користь вигаданих експортерів.

Існують також випадки, коли продовольче зерно вивозиться за кордон під маскою дешевшого "фуражного" виду.

Можна включити схеми, що ілюструють способи зниження митної вартості при експорті зерна.

Це здійснюється з метою зменшення оподатковуваної бази та оптимізації податку на прибуток компаній.

Головним елементом, який забезпечує ефективність усіх цих систем, є управління основною інфраструктурою, зокрема портами.

Можна сказати, що тіньові структури намагаються взяти порти під контроль з метою отримання скритих профітів від основних експортних та імпортних потоків.

Згідно з різними джерелами, обсяг валютних надходжень від зернових контрактів, які не були повернені в Україну під час війни, коливається від кількох мільярдів до 20 мільярдів доларів, залежно від обраної методики.

Правоохоронні органи озвучили, що державні втрати від цих схем становлять мільярди гривень, тоді як Національний банк України повідомив про обсяг неповернення експортної виручки в 7 мільярдів доларів.

Зосередимося на одному з випадків шахрайства на ринку експорту зерна, оскільки ці угоди потрапили під пильну увагу Бюро економічної безпеки.

Це можна сказати - окремий епізод загального пазлу тієї ситуації, яка склалась в українських портах.

Таким чином, у січні 2025 року Бюро економічної безпеки України висунуло обвинувачення проти групи компаній за несплату 30 мільйонів гривень податків під час обробки пшениці в портах України.

"Детективи Головного підрозділу детективів БЕБ викрили групу компаній, які ухилились від сплати 30 млн грн податку на прибуток.

Підприємства спеціалізуються на зберіганні й навантаженні сільськогосподарської продукції.

Вони також є частиною холдингу, який зареєстрований в Об'єднаних Арабських Еміратах, і беруть участь у ряді кримінальних справ та судових розглядів, пов'язаних із непрозорими фінансовими операціями та невиплатою боргів американським інвестиційним фондам.

У процесі досудового розслідування детективи виявили, що представники компаній навмисно зменшують свою податкову базу.

Зокрема, згідно з податковими даними, ціна їхніх послуг з перевалки вантажів коливається в межах 200-300 грн за тонну, в той час як середня ринкова вартість подібних послуг в Україні досягає 800 грн.

Різницю між ринковою вартістю послуг та відображеною у податковій звітності компанії перераховували на підконтрольні підприємства нерезиденти.

У подальшому неоподаткований прибуток надходив у країну через нелегальні пункти обміну готівки.

Таким чином, в період 2023-2024 років компанії холдингу уникли сплати 30 мільйонів гривень податку на прибуток.

В ході санкціонованих обшуків на території термінала для перевалки зерна, детективи виявили первинні фінансові й господарські документи, які мають ознаки фальсифікації та пов'язані з походженням, перевантаженням і експортом сільськогосподарської продукції.

Слідчі дії на території логістичного центру, зернового перевалочного термінала та в офісних приміщеннях продовжуються.

У свою чергу, представники зазначених компаній та службові особи, незважаючи на вимогу судового рішення, активно чинять опір проведенню обшуків, відмовляються надавати необхідну інформацію і документи, перешкоджають доступу до приміщень та намагаються замаскувати матеріальні докази.

На даний момент проводиться розслідування для визначення всіх осіб, які мають відношення до незаконної діяльності, серед яких є також відомий контрабандист, що знаходиться під санкціями.

Окрім цього, вивчається комерційна діяльність зазначеного холдингу та його дочірніх підприємств, які також згадуються в ряді інших кримінальних справ і судових розглядів, пов’язаних з непрозорими операціями та невиконанням зобов’язань перед міжнародними кредиторами.

Відомо також, що раніше Високий суд Англії, аби запобігти розтраті майна іноземних інвесторів, видав наказ про всесвітній арешт активів щодо фактичних власників холдингу.

Проте, щоб уникнути конфіскації, вони заснували нову компанію для повторної реєстрації виробничих потужностей і обладнання зернового терміналу, що дозволило їм продовжити свою незаконну діяльність.

"Проведення попереднього розслідування триває."

Одна з основних цитат у повідомленні БЕБ:

У ході санкціонованих обшуків на території зернового термінала детективи виявили первинні фінансові та господарські документи, які містять ознаки фальсифікації і стосуються походження, перевантаження та експорту сільськогосподарських товарів.

Факти, викладені в повідомленні БЕБ, разом із рядом статей у ЗМІ, наводять на думку, що йдеться про одеський термінал "Олімпекс Купе".

Зазначимо, що вже протягом кількох років навколо цього терміналу триває конфлікт між кількома американськими інвестиційними фондами та українськими фізичними особами, які є бенефіціарами портового об'єкта.

Два американські фонди звинуватили власників терміналу у тому, що надали їм майже $100 млн кредитів під заставу, зокрема, зерна.

Проте боржники не виконали своїх зобов'язань щодо повернення позичених коштів, а ситуація зі заставленим зерном залишається невизначеною — кредитори також залишилися без компенсації. Це викликає питання: куди зникло зерно, вартість якого була такою значною?

Справа потрапила до міжнародних судових інстанцій.

Бізнес у сфері стівідорства (морські термінали, що здійснюють перевантаження, транспортування та зберігання вантажів у портах) раніше, під час роботи "зернового коридору", а також тепер, в умовах нестачі перевантаження, залишається одним з найбільш прибуткових секторів в Україні.

Держава чомусь досі не зробила прозору систему допуску фермерів та інших виробників зерна до портової інфраструктури.

В результаті, зерно у безпосередніх виробників купують на внутрішньому ринку за символічну ціну та експортують за кордон, отримуючи значні прибутки, компанії, які мають доступ до портових терміналів.

В Україні досі не існує вільного продажу цифрових квот на портову перевалку, які могли б бути надані реальним виробникам аграрної продукції.

В свою чергу, завдяки контролю над портовою інфраструктурою, що функціонує за непрозорими механізмами, можна отримати значний прибуток. Це зумовлено тим, що в Україні, через війну, виник величезний брак потужностей для перевалки вантажів, зокрема, зерна.

У цих обставинах держава повинна сприяти розвитку прозорих механізмів, які нададуть доступ до портів широкому колу аграрних підприємств, а не лише обмеженій групі "привілейованих".

Щоб досягти цього, потрібно залучати інвестиційні ресурси. Однак, навіть у випадку прибуткового бізнесу, жоден інвестор не готовий ризикувати своїм капіталом, якщо держава не гарантує захист прав як інвесторів, так і кредиторів.

Лондонський суд виступає як остання інстанція, що може вирішити питання, пов'язані з американськими інвестиційними фондами, які надали кредити одному з портових терміналів в Одесі.

Але Україна має продемонструвати, що справедливість у нас може буди досягнута і в рамках національної правової системи.

Ситуація з "Олімпекс Купе" наразі є одним з найбільш знакових прикладів, за якими уважно спостерігають потенційні інвестори.

Від правильного вирішення цього питання залежить, чи зможе Україна успішно залучати іноземні інвестиції.