Росія активізує свої удари по енергетичній інфраструктурі напередодні зимового сезону: які кроки може вжити Україна і які цілі будуть найефективнішими для удару у відповідь?

Росія нарощує удари по енергетичній інфраструктурі України напередодні зимового сезону. Українські фахівці рекомендують вжити заходів у відповідь, орієнтуючись на нафтопереробні заводи, логістичні маршрути з постачання нафти та експортні термінали країни-агресора.

Перед початком нового опалювального сезону Росія знову активізує свої атаки на енергетичну інфраструктуру України. У зв'язку з цим виникає питання: чи здатна Україна завдати ударів по російській енергетичній системі? Видання УНН досліджувало цю тему спільно з фахівцями у військовій та енергетичній галузях.

Новий сезон російських ударів по українській енергетиці

У серпні Росія знову посилила свої удари по українській енергетичній системі. Під атаками опинилися об'єкти електрогенерації та теплопостачання, а також газовидобувні установки і інша важлива інфраструктура. Це свідчить про те, що Росія знову намагається ускладнити Україні ситуацію перед настанням холодів, щоб зима стала максимально важкою.

Згідно з інформацією НЕК "Укренерго", на ранок 24 серпня унаслідок атак з боку Росії були зафіксовані відключення електроенергії в Донецькій, Харківській, Чернігівській, Запорізькій, Одеській та Миколаївській областях. Крім того, під ударами опинилися енергетичні інфраструктури в Києві та його околицях. Російські війська також завдали удару по Херсонській теплоелектроцентралі, яка забезпечує місто теплом.

Атаки на енергетичну інфраструктуру охоплюють не лише електрогенерацію. Росія регулярно прагне завдати шкоди об'єктам видобутку газу та нафти — ресурсам, що суттєво вплинуть на зимовий період.

Згідно з інформацією від "Нафтогазу", впродовж одного тижня серпня російські війська здійснили 13 атак на об'єкти компанії в різних областях України, використовуючи ракети та безпілотники. Внаслідок пошкоджень деякі об'єкти були змушені зупинити свою діяльність.

Обсяги кампанії вражають, якщо розглядати їх в контексті цілого року. На початок серпня об'єкти Групи "Нафтогаз" зазнали 287 російських атак з початку 2026 року, що перевищує кількість атак за весь 2025 рік та за перші три роки повномасштабного конфлікту разом узяті.

7 серпня під ударами опинилися одразу сім активів "Укрнафти", які забезпечують видобуток нафти й газу на сході України. Було зруйновано критично важливе обладнання, частину об'єктів довелося зупинити, що спричинило втрату частини видобутку.

Отже, Росія прагне викликати труднощі не в момент, коли температура падає нижче нуля, а заздалегідь, під час етапу накопичення ресурсів, проведення ремонтів та підготовки енергетичної інфраструктури до зимового періоду.

Чи є Україні чим відповідати на удари рф?

Опитані УНН військові експерти зазначають, що Україні є чим бити у відповідь на російські атаки.

Щоб краще зрозуміти ситуацію, варто зазначити, що, за інформацією Міністерства оборони країни-агресора, українські війська щоденно завдають ударів по території Російської Федерації за допомогою безпілотників літакового типу, кількість яких коливається від 400 до 600 одиниць. Було зафіксовано навіть рекорд, коли за одну добу було використано 1600 безпілотників для атак. Це свідчить про те, що у України є достатня кількість засобів для ведення бойових дій. Відповідно, виникає потреба в адаптації тактики та стратегії ударів. Крім того, українська сторона вже має крилаті ракети FP-5, які успішно пройшли випробування, і були проведені ефективні атаки на території Росії, зокрема, на військово-промислове підприємство "Воткінський завод". Ці факти вказують на позитивні результати.

На його думку, сьогодні важливо визначити пріоритети для використання цих засобів ураження.

Перше питання: чому ж ми не реалізуємо ці можливості? На сьогодні основні атаки спрямовані на склади Wildberries або Ozon. Це вражаюча картина, але вона не матиме тих наслідків, які могли б виникнути в умовах соціального та економічного тиску на Росію, якби удари були завдані саме по енергетичній інфраструктурі.

Проте, навіть атаки на логістичні центри справляють свій вплив. Президент України Володимир Зеленський зазначив, що пряму вартість збитків від українських ударів по цим хабам оцінюють у трильйон рублів, що еквівалентно приблизно 12,5 мільярдам доларів.

Україна зупинила роботу 7 з 10 найбільших логістичних хабів Wildberries: чи може Росія врятувати свій маркетплейс? 16.08.26, 17:39 * 117031 перегляд

Авіаційний фахівець Валерій Романенко висловлює більш обережну думку щодо атак на енергетичні об'єкти. Він вважає, що безпілотники продемонстрували свою ефективність проти різних типів цілей, але їх потенціал може виявитися недостатнім для успішного ураження великих і добре захищених об'єктів.

Ми вже завдаємо ударів по енергетичній інфраструктурі Росії: Крим залишився без світла, а в Брянській області постійно виникають проблеми з електропостачанням. Однак, щоб ці дії стали масовими та відчутними для російської сторони, нам необхідно отримати більш потужну зброю, здатну знищувати електростанції одним точним ударом. Це дозволить нам ефективно націлюватися як на наземні, так і на підземні об'єкти. Наразі ж ми стикаємося з труднощами через величезні території та різницю в бойовому потенціалі.

На думку фахівця, для покращення результативності дальніх ударів Україні перш за все необхідно зосередитися на розвитку балістичних технологій, а також активно використовувати крилаті ракети.

Нам просто потрібні більш потужні засоби. Ті самі крилаті ракети, та сама балістика. Кількістю дронів - вони ефективно працюють по НПЗ. Вони ефективно працюють по транспорту. Але по захищених об'єктах, по великих об'єктах, дрони працюють набагато гірше. Наприклад, добре прикрите системою ППО виробництво шахедів ми поки не змогли вразити в татарстані. Тому для посилення ефективності нам треба більш потужні засоби

На даний момент стало відомо, що українська компанія Fire Point, яка спеціалізується на виробництві далекобійного озброєння, завершує розробку балістичних систем. Зокрема, ракету FP-7 з дальністю 200 км планують протестувати в найближчий час під час удару по території РФ. Інша балістична ракета FP-9, здатна вражати цілі на відстані 800-850 кілометрів, буде готова до кінця поточного року.

Дмитро Снєгирьов вважає, що рішення полягає в застосуванні комбінованих атак, які зможуть ефективно подолати російську протиповітряну оборону.

Якщо мова зайде про комбіновану атаку на енергетичні об'єкти, зокрема на кілька з них, але не більше трьох, не будемо вдаватися в деталі. Суть полягає в тому, що така атака може включати дрони-оманки, безпілотники типу літака та, що найважливіше, крилаті ракети FP-5 Flamingo. Система протиповітряної оборони Російської Федерації не зможе цьому протистояти. Ми зможемо пробити їхню ППО. Це підтверджують нещодавні удари по російській території, включаючи Москву, де московський нафтопереробний завод виявився незахищеним.

Фламінго повинні стати численними птахами та проводити зимівлю в Росії, — заявив Зеленський. 24 серпня 2026, 09:43 * 27491 перегляд.

Чи варто дочекатися холодів, чи варто вжити заходів щодо енергетики вже зараз?

Ще одне важливе питання: коли найкраще наносити удари і чи слід українському реагуванню на російські напади також враховувати погодні умови?

Снєгирьов вважає таку логіку помилковою, він переконаний, що відкладати удари не варто.

Вже треба бити. Йдеться про те, що вже практично вересень - за місяць почнеться опалювальний сезон, а відповідно і підготовка до опалювального сезону. Треба зривати сам процес підготовки до опалювального сезону. Причому атаки по енергетичному комплексу мають носити системний характер

Ключовим він називає саме системність такого тиску.

Якщо не кожен день, то хоча б раз на тиждень має прилітати по конкретних енергетичних потужностях рф. Системна робота

Військовий експерт Олег Жданов також вважає, що чекати настання холодів немає сенсу, оскільки електроенергія впливає не лише на комфорт населення, а й на функціонування економіки та інфраструктури.

Відсутність електропостачання, водопостачання та каналізації призводить до того, що більшість продуктів недоступні, оскільки їх необхідно зберігати в холодильниках та транспортувати відповідним чином.

На його думку, перебої в постачанні електроенергії можуть негативно позначитися не лише на транспорті, але й на промисловому секторі.

Тягові підстанції забезпечують енергетичну підтримку для руху поїздів, а також для міського транспорту, який в основному працює на електриці. До цього транспорту належать тролейбуси, трамваї та метро.

Отже, військові спеціалісти переконані, що удари по енергетичній інфраструктурі Росії мають бути не лише відповіддю на агресивні дії з боку РФ, а й ефективним інструментом для здійснення економічного тиску.

Чи здатні удари по російській енергетичній інфраструктурі виконати роль стримуючого елемента?

Снєгирьов вважає, що Україні необхідно змінити підхід і не лише реагувати на нові хвилі російських агресій. Він підкреслює важливість відмови від стратегії "відзеркалення", яка більше підходить для жертви, і закликає до активнішого позиціонування, де Україна виступає в ролі "хижака".

Він впевнений, що цей метод збільшить для Росії вартість продовження атаки на українську енергетичну інфраструктуру.

Ми повинні забезпечити умови, за яких вони не матимуть змоги атакувати нашу енергетичну інфраструктуру, оскільки усвідомлять, що їхня власна система вже зазнала серйозних пошкоджень. Якщо вони не зупиняться, наслідки для них будуть ще більш катастрофічними.

Одночасно, минулі роки конфлікту продемонстрували, що Росія готова використовувати величезні запаси ракет і дронів для атак на українську енергетичну інфраструктуру, навіть якщо це не призводить до повного руйнування енергетичної системи.

Електрична енергія або нафта: який варіант є більш ефективним?

Не всі експерти одностайні в тому, що в першу чергу варто знищувати російські обʼєкти електроенергетики. Експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев не вважає російську електроенергетику оптимальним напрямом для використання українських далекобійних засобів ураження.

Я не підтримую ідею завдання ударів по енергетичним об'єктам на території Росії. Приклади масованих атак на українську енергетику показують, що такі дії не є надто ефективними. Навіть коли Росія використовувала сотні ракет та тисячі дронів, їй не вдалося завдати серйозної шкоди або занурити Україну в темряву. Тому, на жаль, з огляду на обмежену кількість та різноманітність наявних засобів ураження, Україні навряд чи вдасться суттєво ускладнити функціонування російських енергетичних систем.

Він вважає, що найбільш перспективним залишається сектор, в якому Україна вже показала свою здатність завдавати серйозних проблем Росії. Це стосується нафтопереробної промисловості та логістики нафти.

На мій погляд, значно краще продовжувати системну роботу зі знищення російської нафтопереробної галузі. І тут оці удари по нафтопереробній, нафтотранспортній інфраструктурі рф здатні набагато більше ускладнити підтримку збройних сил рф, аніж удари по електроенергетиці, чи по складах Wildberries, Ozon та інших

Військові регулярно завдають ударів по російським нафтопереробним заводам, що вже спричинило суттєві труднощі в паливному секторі країни-агресора. Згідно з інформацією Reuters, через атаки на НПЗ та зменшення доступних потужностей у серпні в Росії знову виник дефіцит пального. Москва була змушена обмежити продаж бензину на деяких АЗС, заборонити експорт дизельного пального та почати імпорт. Очікується, що паливна криза в Росії загострюватиметься, а заборона на експорт залишиться в силі у вересні.

Вражаючим стало застосування дальнобійних дронів FP-1, які вразили Омський нафтопереробний завод. Це підприємство, здатне переробляти близько 5,8 мільйона тонн нафти на рік, призупинило свою діяльність. Експерти зазначають, що через залежність Росії від імпортного обладнання, доступ до якого обмежений санкціями, відновлення пошкоджених виробничих потужностей може зайняти значний час.

Наприклад, у липні обсяги нафтопереробки в Росії знизилися до 3,91 млн барелів на добу, що стало найнижчим рівнем з березня 2005 року.

Удар по фінансах Росії: чому аналітики акцентують увагу на терміналах для нафти.

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко пропонує піти ще далі й дивитися не тільки на внутрішнє забезпечення росії пальним, а на джерело валютних доходів, які дозволяють кремлю продовжити фінансувати війну.

На мою думку, основними цілями України на території Росії повинні стати, якщо буде така можливість, далекобійні удари, хоча вони вже частково існують. Однак без балістичних ракет реалізувати ці цілі буде досить складно. Важливими об'єктами є експортні термінали в Чорному та Балтійському морях. У Балтійському морі це термінали в Приморську та Висоцьку, а в Чорному морі – термінал у Туапсе. Ці ключові термінали, на мою думку, є найважливішими цілями для України.

Суть полягає в тому, що руйнування експортної інфраструктури негативно позначається на здатності Росії реалізовувати свої енергетичні ресурси на міжнародних ринках, що, в свою чергу, безпосередньо впливає на надходження іноземної валюти.

Якщо ці експортні термінали припинять свою роботу, Росія опиниться в безвихідній ситуації, змушеною зупинити військові дії, оскільки фінансування війни стане неможливим. Саме ці термінали забезпечують країну значною часткою доходів, які вона використовує для ведення війни. Через них Росія здійснює експорт та отримує основні прибутки.

Останні події показують вразливість російського експорту до перебоїв. За даними Reuters, у першій половині серпня експорт нафти із західних портів росії був приблизно на 15% нижчим за запланований рівень. Однією з причин стали перебої в роботі чорноморського напрямку на тлі українських атак на російську енергетичну інфраструктуру.

Що зрештою ефективніше

Обговорення потенційних реакцій на російські удари по українській енергетичній інфраструктурі насправді охоплює набагато ширший спектр концепцій, аніж просто відповідь у вигляді "вони атакують наші електростанції — ми повинні завдавати ударів по їхніх".

Україна вже здатна завдавати удари по цілях, що розташовані глибоко на території Росії, і подальший розвиток власних систем дальнього радіусу дії лише збільшить ці можливості. Водночас ресурси таких озброєнь залишаються обмеженими, тому важливим питанням є не тільки можливість атакувати російську енергетичну інфраструктуру, а й стратегічний підбір цілей, де кожен використаний засіб завдасть найбільшої шкоди російській військовій машині.

Отже, Україна стикається не стільки з питанням, чи слід реагувати на російські напади на енергетичну інфраструктуру, скільки з необхідністю вибору найефективнішого з економічної та військової точки зору способу дій. Проте одне зрозуміло: не варто зволікати і чекати, поки Росія намагатиметься використати холод як зброю проти українського народу.