Реактивні безпілотники досягають Львова та Луцька: що лежить в основі нових стратегій атак Росії на Україну - Новини Весь Харків.

Протягом минулого тижня Росія змінила статус західних регіонів України з "віддаленого тилу" на постійну ціль: безпілотники "Шахед", які запускаються з Криму, досягають практично всіх західних областей (окрім Закарпаття, де їх не зафіксували).

Більшість із них перехоплюють, проте уламки та ті дрони, що змогли прорватися, вже завдають шкоди людям і залишають сотні тисяч сімей без електрики. У Луцьку 14 жовтня загинуло шестеро осіб, а місто наразі без світла. Тим часом у Рівному дрон вдарив по університету, а згодом – по торговому центру. Еспресо повідомить про те, куди саме спрямовують удари, що це означає та чого можна очікувати далі західним регіонам.

Що нового: безпілотники з реактивним приводом та оновлені траси.

Нова етапна фаза пов'язана з реактивними безпілотниками "Герань-4" і "Герань-5", які є модернізованими варіантами "Шахедів". За інформацією українських розвідувальних служб, Росія почала активно використовувати ці дрони з травня. Вони мають перевагу в швидкості над поршневими "Геранями": їхня максимальна швидкість становить близько 300-400 км/год, а в пікових режимах вони можуть досягати 500 км/год.

Головна новина стосується дальності. Радник президента з оборонних технологій Сергій Бескрестнов ("Флеш") розповів 13 жовтня, що за кілька днів до того росія запускала реактивні дрони з окупованого Криму на захід. Чотири долетіли до Львова, інші пройшли близько 880 км до Луцька. Маршрут ішов через Одещину вздовж Молдови, на висоті 5-6 км. За його словами, росія вивчає можливість заходити на західні області з різних напрямків. Він також припустив, що російські військові могли зменшити бойову частину, щоб збільшити дальність. Це поки що не підтверджено.

Інші офіційні коментарі висвітлюють масштаби проблеми. Речник Повітряних сил Юрій Ігнат ще 7 жовтня зазначив, що за останні три місяці Росія вдесятеро збільшила використання реактивних дронів. За його словами, нині запускають близько 50 дронів вночі та приблизно 30 вдень. Знищувати їх значно складніше, ніж звичайні безпілотники, а основну роль у цьому процесі відіграє тактична авіація. У ніч на 13 жовтня, за інформацією Повітряних сил, Росія використала 108 дронів типу "Шахед", з яких 74 були реактивними. До цього також додалися п'ять балістичних ракет і дев'ять ракето-дронів "Бандероль".

Тижнева хроніка

10 жовтня. Реактивний дрон уперше атакував Львів. Вибухи лунали у Львові та Івано-Франківську, працювала ППО. Офіційних даних про постраждалих у той момент не було.

11 жовтня. Внаслідок атаки реактивним дроном на Івано-Франківськ загинули троє людей (військовослужбовці), ще троє отримали поранення; пошкоджено житлові будинки та комерційні об'єкти.

13 жовтня стався інцидент, коли збитий дрон приземлився на житлові будівлі в селі Муроване, розташованому поблизу Львова. Внаслідок цього загорілося кілька будинків та автомобілів, площа пожежі склала 350 квадратних метрів, але, на щастя, ніхто не постраждав. Частини дрона також впали на одну з вулиць Львова. Згодом, за інформацією мера Андрія Садового та голови ОВА Максима Козицького, дрон вдарив по Малехову, де були пошкоджені приватні будинки, а троє людей отримали травми. Служба безпеки України ініціювала розслідування за статтею про військові злочини. О 10:10 у Рівному було оголошено повітряну тривогу, і незабаром реактивний дрон влучив у навчальний корпус Рівненського державного гуманітарного університету. За даними обласної адміністрації, 20 людей отримали поранення, з яких одна особа перебуває у критичному стані. Студенти знаходилися в укритті, а постраждали переважно співробітники університету. Корпус факультету музичного мистецтва зазнав значних руйнувань і був визнаний міністром освіти Андрієм Бутенком непридатним для навчання. Також у Луцьку уламки збитого дрона впали на територію розважального комплексу "Адреналін Сіті".

У ніч на 14 жовтня. Реактивний дрон влучив у нафтобазу в Луцьку, виникла пожежа, її гасили кілька годин. У Тернополі дрони пошкодили адміністративну будівлю транспортного підприємства та об'єкт транспортної інфраструктури. Того ж дня "Укрзалізниця" повідомила про масовану атаку на залізничну інфраструктуру в кількох областях, зокрема в Тернопільській, Вінницькій і Хмельницькій. Пошкоджено вокзали, ремонтні підприємства й локомотивні депо, десятки поїздів запізнювалися, деякі більш ніж на десять годин.

14 жовтня, в денний час. Частини реактивного дрона приземлилися на територію гуртівні європейських товарів "Єврогурт" у Луцьку. Згідно з останньою інформацією від обласної адміністрації, внаслідок інциденту загинуло шестеро осіб (п'ятеро з них були виявлені під завалами), а 13 людей отримали поранення, серед яких є дитина; один із поранених знаходиться в критичному стані. Крім того, уламки пошкодили квартиру на дев'ятому поверсі будинку на проспекті Соборності.

Ввечері 14 та вночі на 15-16 жовтня. Двічі за дві доби дрони вдарили по виробничому підприємству в Чорткові на Тернопільщині. 14 жовтня постраждали п'ятеро людей, четверо вже виписані. За три доби, з 13 до 16 жовтня, на Тернопільщину було спрямовано 41 ударний дрон, зафіксовано чотири влучання, дев'ять цілей збили. На Хмельниччині 14-15 жовтня горіло підприємство в Кам'янець-Подільському районі, 15-16-го в області пошкоджено будинки.

Ранок 16 жовтня. На Волинь у ніч спрямували близько 20 повітряних цілей. Без світла лишилися 370 тисяч абонентів, у Луцьку стався повний блекаут. У Маневичах удар по приватному підприємству "Агрофрукт ЛТД" призвів до загибелі однієї людини, ще вісім травмовані, влада попередила про можливий викид аміаку. У Рівному пошкоджено житлові будинки, а вдень реактивний дрон зруйнував задню частину ТРЦ "Екватор". Інформації про загиблих і постраждалих у ТРЦ на момент написання не було. У Львові ППО збила три дрони, у Дублянах уламки поранили 34-річного чоловіка, у Мурованому вибито вікна. Також вночі та вранці Івано-Франківськ двічі зазнав ударів реактивних БпЛА.

Це не повний список всіх атак.

Куди саме завдають удару?

Якщо об'єднати удари в певні групи, ми отримаємо таку картину:

Енергетичний сектор та нафтобази. Нафтобаза, розташована в Луцьку, а також енергетична інфраструктура Волині. Ці події стали найбільш суттєвими наслідками цього тижня для західних областей: 370 тисяч споживачів залишилися без електрики, а Луцьк зазнав блекауту. Для порівняння, у вересні на Рівненщині атака призвела до знеструмлення Дубна.

Транспортна інфраструктура, зокрема залізниця, у регіонах Тернопіль, Вінниця та Хмельницький: станції, депо та підприємства з ремонту. Наслідки цього явища помітні одразу: затримки в русі потягів та загроза для логістичних процесів на заході, де проходять маршрути до кордону.

Промислова діяльність та складування. Чортків, Маневичі, район Кам'янця-Подільського, Луцьк (підприємство з іноземними інвестиціями). Серед можливих загроз – хімічні ризики, зокрема, потенційний викид аміаку в Маневичах.

Комерційні та житлові об’єкти. "Єврогурт" у Луцьку, ТРЦ "Екватор" у Рівному, університет в Рівному, багатоповерхові будинки в Рівному, приватні житлові споруди під Львовом. Саме тут спостерігається найбільша кількість цивільних жертв. Ситуація не завжди пов'язана з прямими ударами: за інформацією місцевої влади, в Луцьку уламки реактивного дрона впали на гуртівню.

Кордон і контрольні пункти. На цьому тижні не було зафіксовано окремих атак на контрольні пункти, проте попередні інциденти підкреслюють наявні ризики: у вересні безпілотник завдав шкоди автозаправній станції поблизу пункту пропуску "Ягодин" на кордоні з Польщею, а раніше сталося напад на КПП на кордоні з Молдовою, внаслідок якого загинули двоє людей. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга тоді охарактеризував атаку на Ягодин як загрозу для Європейського Союзу та НАТО.

Закарпаття: тиша не гарантія

Закарпаття також потрапляє під загрозу від російських реактивних безпілотників, тому в регіоні проводять підготовку до ймовірних атак.

Ось унікальна версія вашого тексту: Історія авіаударів по цьому регіону виглядає наступним чином: 1 квітня безпілотники завдали ударів по важливим об'єктам інфраструктури в Хустському та Ужгородському районах. 13 травня відбулася найбільша атака на область з початку повномасштабного вторгнення: у Закарпаття влетіло 11 цілей, більшість з яких були знищені або нейтралізовані засобами радіоелектронної боротьби, але деякі досягли своїх цілей (залізниця, Ужгород, Свалява).

Чи можна очікувати повторення подій? Це цілком ймовірно. По-перше, за словами Бескрестнова, Росія активно тестує свої стратегії з різних напрямків. По-друге, залізнична інфраструктура та логістичні маршрути, які стали основною метою травневої атаки на Закарпаття, залишаються в пріоритеті також і цього тижня на Тернопільщині. Це означає, що Закарпаття не виключено з потенційних цілей, проте має переваги з географічної точки зору (гірські райони) та створює додаткові дипломатичні ризики для Росії, адже межує з чотирма країнами ЄС та НАТО.

Слід зазначити, що Чернівецька область відіграє роль однієї з транзитних зон для цих реактивних безпілотників, що створює постійну загрозу для об'єктів на її території.

Скільки це триватиме?

Немає надійного прогнозу. Проте можна зазначити кілька ключових моментів: зростає кількість реактивних атак (в десять разів за останні три місяці); дальність нових дронів "Герань" збільшилася; Україна та її союзники працюють над новими засобами захисту, але масове виробництво реактивних перехоплювачів, за словами представників, тільки починає розвиватися. Реалістично можна очікувати, що атаки на захід триватимуть щонайменше доти, поки Росія має запаси дронів і не зустріне системного опору. Особливо враховуючи, що у російської сторони є чітке завдання завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі напередодні зими.

Окрім цього, не слід ігнорувати ризик ракетних атак балістичного типу. Проблеми України, пов’язані з придбанням перехоплювачів для системи ППО "Петріот", не зникли, а навпаки, загострились на тлі зростаючої напруги у відносинах між Києвом і Вашингтоном.