Радіо Свобода Тиждень: Європарламент визнав Державну Думу Росії нелегітимною та висловив підтримку Україні.

Пропонуємо вашій увазі короткий огляд, у якому зібрані ключові події та обрані ексклюзивні матеріали Радіо Свобода за минулий тиждень.

Європейський парламент вважає новий склад Державної думи Росії нелегітимним.

Європарламент (ЄП) відмовився визнати легітимним органом влади російську Держдуму дев'ятого скликання, яку було сформовано за підсумками виборів 18-20 вересня 2026 року. Про це йдеться у резолюції, схваленій 8 жовтня європейськими депутатами.

Документ отримав підтримку 482 голосів "за", 41 - "проти", ще 39 депутатів утрималися. У резолюції Європейського парламенту самі вибори охарактеризовані як "фарс", в якому "брак справжніх альтернативних кандидатів, вільних засобів масової інформації, спостерігачів і політичних свобод, які могли б викликати довіру, є очевидним". У тексті також зазначається, що "критики режиму або потрапили за ґрати, або були вбиті, або змушені жити у вигнанні".

У тексті резолюції термін "вибори" виділено лапками в контексті засудження проведення голосування на анексованих територіях України, а також у Придністров'ї, Абхазії та Південній Осетії.

У тексті резолюції зазначається, що парламентарі Європейського Союзу вимагають впровадження суворих санкцій проти російських високопосадовців, які мають відношення до "політичних репресій в Росії та агресивної війни, що триває на території України". Документ підкреслює, що "відновлення стосунків ЄС з Росією є неможливим без досягнення справедливого та стабільного миру для України". Додаткову інформацію можна знайти тут.

Європейський Союз планує ввести обмеження для дипломатів, військовослужбовців і спортсменів з Росії.

Гібридні атаки Росії у країнах ЄС, особливо знайдений в аеропорту Лейпцига російський дрон з вибухівкою, стали стимулом вчергове підняти дискусію про те, як ЄС може обмежити в'їзд росіян на свою територію.

Німеччина та низка інших держав хочуть, щоб російським дипломатам тепер доводилось просити дозвіл на пересування з країни в країну ЄС, а учасників війни проти України узагалі не допускали. Загальну заборону для комбатантів раніше саботували країни, які боялись втратити заодно російських туристів, - Франція, Італія та Іспанія.

Що може принести новий "сезон" обговорень на цю тему? Радіо Свобода звернулося до дипломатів з країн ЄС та високопрофільних представників Європейського Союзу для отримання їхніх думок. Дізнайтеся більше тут.

За словами Зеленського, після оголошення Трампа про можливе перемир'я, Росія завдала ударів по енергетичним об'єктам у Києві та Харкові.

У неділю ввечері президент України Володимир Зеленський повідомив, що російські сили здійснили напад на ТЕЦ-5 у Харкові та електростанцію в Києві. Це сталося після того, як лідер Сполучених Штатів Дональд Трамп оголосив про ініціативу енергетичного перемир'я.

Він зауважив, що ЗСУ отримали "відповідні накази" щодо припинення вогню після заяви Трампа про початок енергетичного перемир'я.

"Сьогодні (11 жовтня - ред.) є заява президента Сполучених Штатів про те, що енергетичне припинення вогню досягнуте. Це хороша для всіх новина, важливо, щоб це стало частиною реальності", - заявив Зеленський.

Президент також зазначив, що Україна підтримує всі "реальні та надійні" формати припинення вогню і війни й готова не завдавати ударів по російській енергетиці. Детальніше за лінком

Чи буде відновлено функціонування підірваного "Північного потоку"? США та Росія обговорюють це питання.

Сполучені Штати та Росія, ймовірно, розглядали питання відновлення функціонування газопроводів "Північний потік" під час щонайменше двох раундів переговорів, що відбулися після їх таємничого підриву у вересні 2022 року.

Американський спеціальний представник Джаред Кушнер обговорював це питання з російським спецпредставником Кирилом Дмитрієвим. Кушнер вважає, що Сполучені Штати могли б взяти участь у проекті відновлення газопроводів, що дозволило б отримати фінансові переваги для Америки.

Ситуація ускладнюється також тим, що в Німеччині, куди з Балтійського моря прямує російський газ, набирає популярності крайня праворадикальна партія "Альтернатива для Німеччини". Ця політична сила офіційно виступає за відновлення роботи "Північних потоків", які наразі підпадають під санкції з боку ЄС та США. Докладніше про це можна дізнатися тут.

"Пріоритетні цілі": що приховує перехоплений документ РФ зі знищення енергетики України - "Схеми"

З моменту початку повномасштабної агресії Росія використовує не тільки солдатів, озброєння та "м'які" методи впливу. Російські війська зуміли перетворити холод і темряву на ефективний інструмент боротьби – вони систематично завдають точкові удари по українським енергетичним об'єктам з перших тижнів цієї великої війни.

Офіс генерального прокурора наразі проводить розслідування більше ніж трьох тисяч атак на українську енергетичну систему. За даними фахівців, протягом літа та вересня 2026 року, Російська Федерація здійснювала приблизно 160 ударів на місяць по важливих об'єктах інфраструктури.

Журналісти проєкту Радіо Свобода "Схеми" отримали доступ до копії "російського плану", наданої джерелами з Сил оборони України. Документ містить аналітичні дані про енергетичні ресурси України, а також розрахунки, що вказують на потрібну Росії кількість ракет, дронів та бомб, щоб відключити великі міста, такі як Київ, Харків і Одеса, від електрики, опалення та водопостачання. Додаткові деталі можна знайти тут.

"Після завершення війни українці прагнуть змінити президента. Більшість населення висловлює негативне ставлення до можливості другого терміну Зеленського, згідно з останніми опитуваннями."

Нове опитування громадської думки в Україні показало, що більшість населення не хоче, щоб президент Володимир Зеленський балотувався на другий термін. За даними Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), 53 відсотки населення виступають за те, щоб Зеленський обмежився одним терміном.

Експерти в галузі політики зазначають, що низка корупційних скандалів негативно позначається на популярності Зеленського, навіть якщо він не є безпосередньо причетним до них. Проте, українці прагнуть бачити нового президента після завершення конфлікту.

Чимало опозиційних політиків, зокрема в парламенті, не усвідомлюють, що запит на зміни в політичних елітах стосується як чинної влади, так і опозиційних сил. Українці висловлюють різку критику на адресу теперішньої влади, проте, якщо б ми досліджували їхні думки щодо парламентської опозиції та її керівників, то більшість оцінок виявилася б негативною. Враховуючи низький рівень довіри до багатьох з них, українці не мають бажання бачити їх на наступних виборах, - зазначає соціолог Антон Грушецький, коментуючи суспільні настрої. Більше деталей можна знайти за посиланням.

Публікації, які також можуть вас зацікавити: