Політичні результати 2025 року: чому 2026 рік обіцяє бути ще більш викликовим.

Політична ситуація в Україні, попри триваючі бойові дії, продовжує дивувати. Якщо 2024 рік виявився роком, коли головним досягненням стало забезпечення виживання і стабільності держави, то 2025 рік приніс нові тенденції, які поставлять серйозні виклики перед країною у 2026 році.

Політичні підсумки 2025 року

Експерти програми "Коментарі" досліджували, які політичні події 2025 року стали ключовими для української політики. Навіть якщо вони не формуватимуть політику в наступному році, ці події, принаймні, слугуватимуть важливими орієнтирами для основних учасників політичного життя країни.

Від конфлікту до гармонії - суспільство дедалі більше закликає до миру.

Яскраво вираженою тенденцією в політичному житті України з осені стало прагнення громадян жити не в умовах безперервного конфлікту, а хоча б у "поганому", але мирному середовищі. Проте, не всі аналітики поділяють цю думку, вважаючи, що досягнення такого стану є малореальним.

На думку директора Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталія Кулика, стартував умовний мирний трек після зустрічі президента США Дональда Трампа з президентом РФ Володимиром Путіним в Анкориджі 15 серпня. З цього моменту поновилися комунікації між Сполученими Штатами Америки та Росією.

Політичний аналітик Костянтин Матвієнко підкреслив, що в 2025 році ситуація на фронті для України залишалася на середньому рівні, що стало помітним на фоні зміни громадської думки щодо мобілізації. Додатково ускладнили обставини численні корупційні скандали, проте найпідготовленіші підрозділи Збройних Сил України продовжують свою боротьбу.

Політичний аналітик Олег Постернак підкреслює, що суспільство відчуває психологічну втомленість від війни, яка цього року вперше вийшла за межі маргінальних обговорень і стала невід’ємною частиною офіційних, медійних та політичних розмов.

Експерт вважає, що суспільна втома пов'язана з суперечливими діями ТЦК та СП, а також із труднощами у мотивації та мобілізації, значним зростанням запиту на справедливість і ясні перспективи на майбутнє. Незважаючи на численні військові події, що стали джерелом натхнення – такі як унікальна операція СБУ "Павутина", Добропільська операція ЗСУ, витіснення ворога з Сумщини та Куп'янська операція – цей контекст залишається актуальним.

Громадські виступи під час війни

Безсумнівно, спроба уряду встановити контроль над антикорупційними структурами, зокрема НАБУ та САП, стала значною політичною подією.

22 липня Верховна Рада прийняла законопроект №12 414, який істотно посилив повноваження Генерального прокурора, зробивши НАБУ та САП підконтрольними йому та Службі безпеки України. Зокрема, генеральний прокурор отримав право передавати справи НАБУ до інших правоохоронних органів, підписувати підозри та закривати кримінальні провадження.

Все це викликало різку та швидку реакцію по багатьох напрямках. Наприклад, деякі банківські організації безпосередньо пов'язали незалежність НАБУ від Офісу генпрокурора з можливістю отримання Україною нових фінансових траншів . Але головне - проти виступило саме українське суспільство, яке організувало масштабні вуличні протести і в результаті вже 31 липня новий законопроект скасував ухвалений 9 днями раніше № 12414.

Костянтин Матвієнко вважає, що спроба підпорядкувати НАБУ та САП є знаковою передвісницею серйозного корупційного скандалу, який згодом призведе до суттєвої політичної кризи в Україні. Наслідки цього розвитку подій, на його думку, відчуватиме суспільство й у наступному році.

Олег Постернак охарактеризував акції підтримки НАБУ, відомі як "картонний Майдан", як явище, що свідчить про стійку політичну культуру в Україні. За словами експерта, раніше питання антикорупції сприймалося громадськістю переважно як частина боротьби між елітами. Проте протест молоді та представників креативного класу в липні 2025 року сприяв зміцненню процесуальної автономії антикорупційної системи.

Міндічгейт і крах Андрія Єрмака

Костянтин Матвієнко охарактеризував оприлюднення аудіозаписів за участю бізнесмена Тимура Міндіча як логічний наступ літньої кампанії НАБУ. Ця ситуація спричинила серйозну політичну кризу в Україні та призвела до відставки Андрія Єрмака, який обіймав посаду керівника Офісу президента.

Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик підкреслив, що скандал не лише призвів до відставки Андрія Єрмака, а й фактично став каталізатором політичної кризи. Він зауважив, що численні політичні діячі розпочали "свої ігри", які часто несуть певні ризики, і Україні може загрожувати перетворення вищих ешелонів влади.

Олег Постернак зауважив, що 2025 рік відзначився значними кадровими змінами в уряді та силових структурах. Зміни в Кабінеті Міністрів та призначення нового прем'єра Свириденка мали на меті стабілізувати владу в умовах військової напруги, але фактично стали засобом для зміцнення позицій колишнього голови Офісу президента Єрмака. В кінцевому підсумку це призвело до його відставки та підвищення впливу таких фігур, як Кирило Буданов, Давид Арахамія та Михайло Федоров.

Також, на думку Олега Постернака, окрім кадрових ротацій у владі, 2025 рік запам'ятається як важкий рік для місцевого самоврядування з двох ключових точок зору: бюджетної стабільності та тиску з боку центральної влади. Так, хоча зростання доходів місцевих бюджетів частково компенсувало виклики та дозволило більш-менш підтримувати соціальні послуги та інфраструктуру, але не усунуло напруження у відносинах із центральною владою.

Останні події в Україні викликали обговорення, зокрема, щодо анулювання громадянства мера Одеси Труханова, корупційного скандалу в Київській міській раді та суперечок між Кличком і Ткаченком. Мери інших міст, зокрема мер Івано-Франківська Марцінків, висловлювали занепокоєння стосовно небаченого тиску, спроб підкупу депутатів та кампаній з дискредитації місцевої влади.

Початок виборів, запланованих на 2026 рік, можливо, відбудеться навіть у період військового конфлікту.

На думку Віталія Кулика, політична криза, яка спалахнула в Україні в 2025-му році, відновиться після Нового року і багато в чому буде зосереджена навколо виборів, причому ймовірно, що навіть війна не завадить їхньому проведенню. Власне, голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив , що у Верховній Раді розпочинають підготовку до можливого обговорення питання проведення виборів Президента України в умовах військового стану.

Олег Постернак вказує на те, що в 2025 році класичні партії влади та опозиції намагалися активізуватися, переходячи в режим підготовки до виборів. Вони акцентували увагу на діяльності в округах, підтримці фронту, волонтерських проєктах та пошуку можливих спонсорів. Проте, варто зазначити, що їхні показники позитивного сприйняття, як і в цілому парламенту, залишаються на низькому рівні.

За інформацією фахівця, ні Порошенко, ні Тимошенко, ні Кличко не зможуть досягти тих же виборчих показників, що були в 2019-2020 роках. Водночас, багато ймовірних нових учасників політичної арени діяли обачно та продумано.

На його думку, на той момент партія влади досягла критичної точки у своєму функціонуванні. Основними чинниками цього стали численні виходи з фракції "Слуга народу", а також прагнення багатьох депутатів залишити Верховну Раду. Крім того, відзначалася відсутність належної комунікації з Банковою та складна ситуація, в якій монобільшість опинилася влітку, коли її змусили підтримати законопроект про процесуальне підпорядкування НАБУ та САП Офісу генерального прокурора.

На думку Костянтина Матвієнка, вибори виявляться серйозним викликом для влади. Так, на тлі Міндічгейту рейтинг президента припинив своє зростання, що особливо помітно після збільшення його підтримки після скандалу з Дональдом Трампом.

Проте, перспективи президента виглядають значно більш обнадійливими в порівнянні з його партією, якій терміново потрібен повний ребрендинг і реорганізація. Однак, як саме реалізувати ці зміни – залишається неясним. Наприклад, повторна спроба використати імідж президента, створивши "Блок Зеленського", не матиме успіху, оскільки "іменні" політичні об'єднання заборонені.

У "старих" гравців на кшталт "Батьківщини", "ЄС" та "Голосу" шансів на думку Костянтина Матвієнка більше.

Загалом можна констатувати, що рік, що минає, став переломним одразу за декількома позиціями, головний з них поки що - повернення в Україну політичної боротьби та громадянського суспільства, яке яскраво проявило себе під час спроби "підім'яти" НАБУ. Подібна помилка може дорого обійтися президенту, можливо, аж до програшу на чергових виборах, ймовірність та необхідність яких стає з кожним днем все очевидніша. Поки що главі держави вдалося погасити пожежу політичної кризи, але можливо, полум'я просто збирає більше кисню у вигляді якихось невідомих поки що "козирів" у НАБУ, щоб яскравіше розгорітися 2026-го року.