Альтернативний варіант для кордону: Як Україна готує до переміщення контрольних пунктів до країн Європейського Союзу — бесіда з Деркачем.

У відповідь на російські удари по прикордонній інфраструктурі, Україна планує реалізувати заходи щодо переміщення пунктів пропуску на територію сусідніх країн Європейського Союзу. Крім того, до кінця року передбачається встановлення мобільних укриттів на 36 контрольних пунктах.

У інтерв'ю для РБК-Україна заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач поділився інформацією про переговори з Польщею та Словаччиною, а також про юридичні аспекти Шенгенського кодексу і перехід на модульні конструкції.

- Яка зараз ситуація із домовленостями про перенесення прикордонних і митних контролів на територію ЄС?

- У нас вже є практика спільних пунктів пропуску на території країни-члена ЄС. У Польщі 4 таких працюють повноцінно, і ще на одному діє скоординований контроль. Це коли спершу перевіряє транспортні засоби служба однієї країни, а буквально за метр після шлагбаума - вже служба іншої країни.

З Молдовою ми маємо ефективну систему спільного контролю: особа подає документи, а на виході отримує їх назад із усіма необхідними штампами та підтвердженням з обох країн.

Наразі ми працюємо над створенням більш детальної юридичної "структури", яка дозволить у майбутньому відкривати нові пункти пропуску. Варто зазначити, що з Польщею ці пункти були відкриті ще до її приєднання до Шенгенської угоди. Сьогодні, щоб започаткувати нові пункти пропуску з іншими державами, необхідно укладати окремі угоди з кожною з них.

У нас існує подібна угода тільки з Молдовою, але з країнами Європейського Союзу таких угод немає. Тому ми активно співпрацюємо з Польщею та Словаччиною - з обома державами маємо офіційно узгоджені окремі контракти, які, однак, ще не були підписані.

Польща надіслала цю угоду до Європейської комісії для перевірки її відповідності вимогам ЄС. Єврокомісія висловила певні зауваження стосовно відповідності двох положень Шенгенського кодексу. Проте ці корективи не перешкоджають Польщі укласти цю угоду.

В даний час тривають переговори з Європейською комісією для узгодження формулювання, яке буде прийнятним як для Єврокомісії, так і для Польщі. Після цього ми зможемо перейти до процесу ратифікації документа.

- Який максимальний термін можуть займати процеси узгодження?

- Точної дати немає. Ми вже кілька років працюємо над цією угодою, це не швидкий процес. Планували підписати її ще на конференції в Гданську, але через коментарі Європейської комісії відклали.

Відповідальність за угоду з польської сторони покладена на Міністерство внутрішніх справ, яке веде переговори з відповідним департаментом Європейської комісії для узгодження позицій щодо двох норм, що стали основними перешкодами для підписання угоди.

Відповідно до яких угод йдеться про зазначені пункти пропуску?

- Це загальна "рамка", що країни можуть відкривати пункти пропуску спільні на стороні країни-члени Європейського Союзу.

- Після ухвалення угоди за скільки часу можна організувати спільні пункти пропуску?

Це питання варіюється залежно від країни. Перенесення пунктів пропуску на іншу територію можна аналізувати в двох аспектах. По-перше, якщо ми плануємо збудувати нові пункти, то вони можуть бути спільними з іншою державою, що дозволить Україні уникнути витрат з державного бюджету. При цьому існуючі пункти залишаться функціонувати в звичному режимі, за умови, що не виникне загроза.

Другий аспект - удари з боку Росії. Це літо стало першим за роки широкомасштабного вторгнення, коли ворог почав атакувати автомобільні пункти пропуску. Спочатку обстріли відбулися в Одеській області, зокрема в "Табаків", "Виноградівці" та "Старокозачому". Згодом атаки також торкнулися району пункту Ягодин-Дорогуськ на кордоні з Польщею у Волинській області. Раніше Росія завдавала ударів лише по поромному пункту пропуску "Орлівка" на кордоні з Румунією.

Отже, нам слід підготувати запасний план на випадок, якщо, не дай Боже, небезпека продовжиться, і виникне потреба в організації альтернативи – перенесенні частини нашого пункту пропуску на територію іншої держави, наприклад, Польщі. У такій ситуації ця угода стане дуже корисною.

Ми планували цю угоду підписати з кожною країною-членом Європейського Союзу ще до прильотів по пунктах пропуску, щоб створювати нові, а не переносити діючі.

- Ви кажете, що Україні не доведеться витрачатись на спільні пункти пропуску, хто ж тоді фінансуватиме будівництво - Євросоюз?

Пункт пропуску перебуває під контролем тієї країни, на території якої він знаходиться. Якщо цей пункт розташований в Україні, то відповідальність за його утримання покладається на нас. У випадку, коли він знаходиться на території іншої країни, витрати на його обслуговування несе суміжна держава.

Отже, це питання стосується внутрішніх справ сусідньої держави, де знайти фінансування для цього. У Польщі відповідальність за це покладається на воєводства. Пункти пропуску фінансуються за їх рахунок, можливо, з використанням кредитних ресурсів, міжнародних інвестицій тощо.

Чи існують аналогічні угоди щодо спільних контрольно-пропускних пунктів з іншими державами?

Ми відправили цю угоду до Румунії та Угорщини, але поки що не отримали відповіді. Що стосується Румунії, у нас є намір реалізувати проект зі створення п'яти нових пунктів пропуску на їхній території, що вже було підтверджено відповідним меморандумом.

На даний момент ми не маємо наміру зводити нові пункти пропуску з Польщею та Словаччиною, оскільки зосереджені на розширенні вже існуючих.

З цими державами можливе лише обговорення питання про переміщення наших контрольних служб на їхню територію у разі реальної загрози для пунктів пропуску в цьому районі.

- Що зміниться для пасажирів та великих перевізників, якщо запустять спільні пункти пропуску? Черги стануть меншими і контроль проходитиме швидше?

- Залежить від того, яким буде інфраструктурне рішення. Коли один пункт пропуску і дві країни працюють синхронно, то час проходження кордону трохи зменшується.

Але щоб сильно зменшились черги, потрібно створювати нові пункти. І тут питання в тому - будувати спільний чи два по різні стороні кордону. Нові пункти знімають питання черг, бо більше пунктів - більше можливостей для перевізника чи водія вибрати місце, де перетинати кордон. І таким чином черга зменшується усюди.

Якщо б окремі пункти пропуску переробити на спільний, то час проходження кордону все ж таки знизиться, але не глобально.

Наша основна стратегічна мета полягає у створенні нових спільних пунктів перетину кордону в межах Європейського Союзу. Це дозволить зменшити бюрократичні процедури під час перетворення кордону та підвищить ефективність нашої інфраструктури.

Які норми і положення будуть основою роботи українських прикордонників та митників у країнах Європейського Союзу?

- Нашими, але в тому числі й угодою, яка встановлює права і обов'язки сторін: що вони можуть і не можуть робити. Ця угода має бути ратифікована парламентом, після чого вона стане частиною українського законодавства.

Чи маєте намір розмістити мобільні укриття на контрольно-пропускних пунктах, що нині піддаються атакам?

Ми вже активно займаємося цим питанням. Міністр інфраструктури Микола Калашник поставив нам завдання - облаштувати укриттями основні пункти пропуску.

Більше того, у пунктах пропуску, які перебувають на етапі реконструкції чи будівництва, повноцінно створюють укриття. Зокрема, ми збудували велике укриття на пункті пропуску Біла Церква на Закарпатті на кордоні з Румунію, який нещодавно відкрили.

Для тих пунктів пропуску, де не передбачено будівельних робіт чи реконструкції, ми наразі здійснюємо закупівлю мобільних укриттів. Ми маємо на меті, щоб на кожному пункті пропуску була присутня така захисна конструкція.

Який термін вам знадобиться для реалізації цього?

Ми маємо намір до кінця року облаштувати укриття на значно більшій кількості, можливо, навіть на всіх контрольних пунктах. На даний момент встановлено потребу в 77 мобільних укриттях.

Однак їх кількість залежить від спроможності конкретного укриття. Наприклад, одна захисна споруда може бути на 50 людей, а інша на 25 і тоді там нам треба буде вже два укриття.

Отже, число 77 є умовним. Всього в нашій країні існує 41 автомобільний пункт пропуску на кордоні. З них реально функціонують чотири спільні на польській стороні та один на молдовській.

Усі інші, а це 36 об'єктів, повинні бути обладнані мобільними укриттями. В деяких пунктах пропуску вже будуть розташовані стаціонарні укриття, тоді як в інших – мобільні.

- Чи не бояться інші країни, що якщо перенесуть пункти пропуску до себе, РФ атакуватиме їхні території?

На даний момент це питання не обговорювалося. Вважаю, що як Молдова, так і Польща усвідомлюють ризики, оскільки атаки на контрольні пункти сталися всього в ста метрах від їх територій.

Польща вже надала розпорядження щодо розробки заходів для укриттів на всіх пунктах пропуску. У Молдові також отримано вказівки щодо забезпечення безпеки під час повітряних тривог, і наразі триває робота над створенням укриттів.

По іншим країнах я ще не бачив, щоб вони почали подібну роботу, але ми всіх проінформували про поточну ситуацію та необхідні заходи безпеки, особливо, що стосується мінімізації скупчень транспорту та людей.

Чи маєте намір внести додаткові зміни в роботу пунктів пропуску?

У нас є план розвитку пунктів пропуску до 2030 року. В даний час ми завершуємо будівництво мосту, який з'єднує Ямпіль та Косеуць у Молдові. Цей міст стане основою для нового пункту пропуску. Ми сподіваємося, що його відкриття відбудеться до кінця цього року або на початку наступного.

Ми готуємо реалізацію двох пілотних проєктів, які передбачають перенесення пунктів пропуску з нинішніх локацій на територію Молдови. Сподіваємось, що до кінця року зможемо повноцінно запустити їх функціонування на території нашого сусіда за участю двох служб, що дозволить створити спільні пункти перетину кордону.

Наразі вони працюють як окремі об'єкти на території України та Молдови.

Спільні аспекти включають заощадження фінансів та ресурсів. Ми уявляємо себе в якості країни-учасниці Європейського Союзу та Шенгенської зони в майбутньому. У перспективі, у нас фактично не існуватиме традиційних пунктів пропуску, оскільки кордонів не буде, а отже, й потреби їх перетинати.

Наше бачення майбутнього полягає в тому, щоб зменшити акцент на зведенні масштабних пунктів пропуску. Натомість ми плануємо використовувати тимчасові модульні конструкції, які можна швидко встановити, щоб прикордонники та митники могли одразу почати свою роботу. У випадку зміни потреб ми легко зможемо демонтувати ці модулі і застосувати їх для інших цілей, що дозволить уникнути значних витрат на розвиток прикордонної інфраструктури.

Цей проект буде впроваджуватися до 2030 року за рахунок фінансування з боку України чи Європейського Союзу?

В основному, фінансування здійснюється з боку України, проте також має місце підтримка з боку Європейського Союзу. Наразі кілька пунктів пропуску отримують кошти через програму Connecting Europe Facility. Ми подали проєкти в рамках цієї ініціативи, виграли гранти і наразі отримуємо 50% фінансування.

Наприклад, за рахунок європейських фондів на 50% фінансується розширення контрольного пункту Порубне, розташованого на кордоні з Румунією. Крім того, за фінансуванням ЄС відбувається модернізація пункту пропуску "Лужанка" на кордоні з Угорщиною, а також створення великої сервісної зони поблизу контрольного пункту "Ягодин".

Крім того, ми отримуємо додаткове фінансування від Європейського інвестиційного банку. Лише два тижні тому міністр уклав угоду на суму 60 мільйонів євро. Ці кошти будуть спрямовані на розвиток прикордонної інфраструктури.