Півтора місяця замість двох років: Яким чином діє спрощена процедура зміни цільового призначення земельних ділянок?

Придбання земельних ділянок та їх наступна зміна цільового використання протягом тривалого часу залишалася одним із найбільш затяжних і корупційно сприятливих етапів реалізації інвестицій у промисловий та енергетичний сектори.

Придбавши земельну ділянку сільськогосподарського призначення для зведення заводу або електростанції, інвестор витрачав, найчастіше, один рік, а в середньому - два-три роки на зміну її цільового використання, зустрічаючись при цьому з численними проявами бюрократії та корупційних схем.

Змінити це становище був покликаний законопроєкт мого авторства 9627 (закон 3563-IX), який був прийнятий на початку 2024 року і запрацював в другій половині того ж року. Він передбачав суттєве спрощення процедури зміни цільового призначення сільськогосподарських земель на землі промисловості та енергетики.

Основою для зміни цільового призначення є обґрунтований висновок органу містобудування та архітектури місцевої ради, який підтверджує можливість розміщення заявленого об'єкта на конкретній земельній ділянці. Цей висновок слугує підставою для подання заявки до Держгеокадастру на зміну цільового призначення. Уся процедура займає приблизно півтора місяця.

Процедура досить проста, визначена земельним кодексом, але спершу архітектори з обережністю на неї дивились і відверто побоювались застосовувати.

Уперше я задумалася про її впровадження, і, на моє здивування, це зробила громада, а не приватний власник землі. Невелика сільська громада в Волинській області усвідомила, що інвестор сам по собі не прийде, тому вирішила активізувати свої зусилля для його залучення.

Знайшли ділянку біля 10 га с/г землі в комунальній власності, яка цікавила інвестора, і за рішенням громади ініціювали зміну її цільового призначення, щоб здати її інвесторові в оренду. Ніхто не розумів, що і як робити. Навіть Дія на той момент не була належним чином налаштована. Але Олена Касянчук, селищний голова Литовезької громади, вирішила, що їй і її громаді це потрібно.

Як це часто буває при реалізації складних проектів, перший етап супроводжувався ключовими учасниками команди розробників законопроєкту: Людмилою Шемелинець, на той момент заступницею міністра аграрної політики, Наталією Козловською, заступницею міністра розвитку громад та територій, Олександром Гайду, головою аграрного комітету, та Сергієм Біленком, радником аграрного комітету. Також до команди приєднався Андрій Герус, голова комітету енергетики, який взяв на себе обов'язки "інвестняні" для цієї громади.

Залучивши інвестиції завдяки спрощеним земельним процесам, громада отримала нові надходження від орендної плати за землю та податку на доходи фізичних осіб, що позитивно вплинуло на місцевий бюджет. Також з'явилася невелика електростанція, що покращила енергетичну ситуацію в районі. Цікаво, що цей успіх стимулював інших підприємців звернути увагу на сусідні території для реалізації своїх інвестиційних проектів.

Цей перший приклад став поштовхом для інших підприємців, громад та, особливо, архітекторів не зволікати. Процес зміни цільового призначення земель став набагато простішим і вже функціонує без будь-якого зовнішнього впливу або підтримки.

На третій квартал 2025 року було схвалено 171 заявку через спрощену процедуру. Цю кількість позитивних рішень надали місцеві архітектори з 76 громад у 14 регіонах.

Найбільше позитивних рішень прийняли в Київській, Закарпатській, Рівненській, Житомирській і Кіровоградській областях. Жодного позитивного рішення поки не прийняли в Сумській, Донецькій, Запорізькій, Івано-Франківській, Луганській, Одеській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій та Черкаській областях.

Рішення щодо зміни цільового використання земельних ділянок за спрощеною процедурою були ухвалені для реалізації проектів, пов'язаних із будівництвом об'єктів виробничо-складського господарства (75 ділянок), виробництвом енергії з відновлювальних джерел (42 ділянки), промисловими виробництвами та індустріальними парками (26 ділянок), а також для інших типів об'єктів (28 ділянок).

В цілому, за спрощеною процедурою, цільове використання сільськогосподарських земель було перетворено на землі промислового та енергетичного призначення для ділянок загальною площею 1 050 гектарів. Серед них:

* 434 гектари — генерація енергії з відновлювальних джерел.

* 385 га -- виробничо-складське господарство

* 121 гектар -- промислова діяльність та індустріальні зони

110 гектарів – інша площа.

Нагадую, що цей процес застосовується до земельних ділянок, розташованих поза межами населених пунктів, в яких не існує розробленої містобудівної документації. Також він стосується розміщення списку об'єктів промисловості та енергетики, визначених законодавством:

* Промислові будівлі та склади

* Трубопроводи, комунікації та лінії електропередач (крім магістральних нафтопроводів та магістральних газопроводів)

* Складні промислові конструкції (за винятком установок та об'єктів, пов'язаних із збагаченням та обробкою ядерних матеріалів; об'єктів і печей для утилізації відходів; атомних електростанцій)

* Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства.

Мені вдалося поспілкуватися з кількома бізнесменами, які скористалися цією спрощеною процедурою. Вони зазначили, що кожен місяць, заощаджений на запуску заводу чи електростанції, призводить до фінансових вигод, дозволяє швидше розпочати виробництво товарів та генерацію електроенергії. Найголовніше, це вселяє оптимізм та підтверджує, що інвестувати в Україну, навіть в умовах війни, все ще варто. Це є важливим стимулом для подальшого розвитку.

Ініціатива щодо спрощення процедури зміни цільового призначення земель є важливою частиною інвестиційної складової стратегії розвитку українських виробників під брендом "Зроблено в Україні".