Накладна, видана кур'єром без чекового підтвердження, не є підставою для своєчасного подання позову, вирішив апеляційний суд - sud.ua.

Дотримання термінів подання позовів до суду є невід'ємною умовою для розгляду адміністративної справи. Якщо позивач наполягає на тому, що документи були подані вчасно, йому слід надати відповідні підтвердження. Відправлення через кур'єрську службу без супровідних документів може виявитися недостатнім. Окрім цього, просте посилання на воєнний стан не є достатньою підставою для пропуску процесуальних строків — необхідно обґрунтувати, яким чином цей стан вплинув на своєчасне звернення до суду.

Обставини справи

П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 11.06.2026 у справі № 420/30269/24 задовольнив частково апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 скасував та ухвалив нове судове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю залишив без розгляду.

ТОВ звернулося до суду з позовом до ДПС, ГУ ДПС про: визнання протиправними та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобовʼязання ДПС України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні.

Згідно з ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року, вимоги позивача були задоволені.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ГУ ДПС звернулося з апеляційною скаргою, в якій, окрім іншого, вказувало на ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам щодо пропуску позивачем строку звернення із цим адміністративним позовом та незастосування наслідків, передбачених статтею 123 КАС України.

Ознайомившись із матеріалами справи, судова колегія апеляційного суду підкреслила, що питання дотримання термінів подачі позову є пріоритетним для розгляду.

Разом з тим Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що позовна заява не була подана позивачем безпосередньо до суду, а передана оператору кур'єрської доставки (ФОП ОСОБА 1). Позивач наполягав, що направив позов вчасно -- 27.12.2023, а тривала доставка (позов надійшов до суду лише 26.09.2024 року, тобто через дев'ять місяців) обумовлена оголошенням повітряних тривог.

Проте колегія суддів зауважила, що відповідно до Закону України "Про поштовий зв'язок" та Правил надання послуг поштового зв'язку, надання таких послуг повинно підтверджуватись розрахунковим документом (касовим чеком, розрахунковою квитанцією тощо) встановленої форми. Накладна служби кур'єрської доставки без відповідного розрахункового документа не може вважатися належним доказом подання позовної заяви у зазначений день. Наявна в матеріалах справи копія накладної без розрахункового документа не є належним та достатнім доказом звернення до суду 27.12.2023.

Крім того, надана позивачем під час апеляційного розгляду копія прибуткового касового ордеру містила розбіжності в датах (ордер датований 2025 роком, тоді як у накладній зазначено 2023 рік). Відтак, платником не доведено обставин фактичного звернення з позовом у грудні 2023 року.

В результаті, апеляційний суд прийшов до висновку, що подання позову лише у вересні 2024 року свідчить про пропуск позивачем тримісячного терміну, визначеного частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для оскарження рішень Комісії, ухвалених 12 вересня 2023 року. Крім того, відповідно до частини 2 статті 122 цього ж Кодексу, пропущено і шестимісячний строк для оскарження рішень, які були прийняті 3 жовтня 2023 року.

При цьому суд наголосив, що саме лише посилання позивача на введення на території України воєнного стану, без зазначення його конкретного впливу на неможливість вчинення процесуальних дій, не доводить наявності поважних причин пропуску строку. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

З огляду на відсутність поважних причин пропуску строку, П'ятий апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції та залишив адміністративний позов ТОВ без розгляду на підставі пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України.