Фігуранту розслідування програми "Схеми", пов'язаного з ухиленням російських активів від санкцій, Шапрану висунули підозру, і суд ухвалив рішення про його арешт.

Правоохоронці повідомили бізнесмену Сергію Шапрану про підозру за низкою статей, зокрема, в "організації набуття, володіння, розпорядження майном, фактичні обставини щодо якого свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчинені організованою групою в особливо великому розмірі".

Згідно з інформацією, наданою Цензор.НЕТ з посиланням на "Радіо Свобода", ця новина стала відома під час засідання Печерського районного суду в Києві, де для Шапрана було визначено запобіжний захід — утримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 124 мільйонів гривень.

У розслідуванні "Схем" (Радіо Свобода) було висвітлено діяльність Сергія Шапрана, колишнього депутата Броварської міської ради від партії "За майбутнє" та власника Броварського алюмінієвого заводу. Згідно з інформацією, він став новим власником українських активів російського бізнесмена Ігоря Наумця, які оцінюються в один мільярд гривень, незважаючи на запроваджені санкції РНБО та арешт майна. Мова йде про широкий спектр активів холдингу "Юнігран", який займається видобутком корисних копалин у Житомирській області та виробництвом тротуарної плитки. Це включає виробничі потужності, техніку, тисячі вагонів та великі земельні ділянки.

За інформацією журналістів Радіо Свобода, на судовому засіданні прокурори з Офісу генерального прокурора подали клопотання про застосування до Сергія Шапрана запобіжного заходу у вигляді арешту терміном на 60 днів. Вони обґрунтували свою позицію тим, що існує ризик втечі підозрюваного, можливість знищення або перекручення доказів у справі, а також потенційний вплив на свідків.

Під час засідання прокурор Олег Сулейманов повідомив, що бізнесмена затримали у Львові 21 червня "під час спроби втечі". За даними правоохоронців, він намагався перетнути кордон на автомобілі Land Rover, який був заарештований і ним було заборонено користуватись. Сам Шапран, стверджував прокурор, знав про цей арешт, оскільки це була машина компанії, де він є бенефіціаром. Прокурор також озвучив у суді фрагменти листування, в якому Шапрану начебто повідомили, що на його об'єктах нерухомого майна перебувають представники поліції. Після чого, за його словами, бізнесмен вирушив до Львова.

За даними обвинувачення, сума шкоди, "заподіяна злочинними діями Сергія Шапрана", становить близько 125 мільйонів гривень.

Адвокатка Сергія Шапрана Олена Сторожук заявила, що її підзахисний не погоджується з підозрою та вважає затримання "незаконним" і таким, що було "проведене з порушенням норм Кримінального процесуального кодексу". За її словами, Шапран планував в Ужгороді зустрітися з сім'єю, яка проживає за кордоном - "такі були домовленості з родиною". Виїхати з країни він нібито не міг, оскільки, за словами адвокатки, ще у квітні 2025 року його паспорт вилучили через "виявлені проблеми з документом".

Сам Шапран у судовому засіданні зазначив, що "не планував залишати країну", а мав намір зустрітися з родичами у Львові, після чого вирушити з ними на відпочинок до Ужгорода. Щодо автомобіля він підкреслив, що не був за кермом, а лише їхав "як пасажир". Відповідаючи на питання про згадане листування, Шапран заявив, що телефони, з яких нібито здійснювалися контакти, йому не належать, а використовувалися водіями, за дії яких він не несе відповідальності.

Захист бізнесмена просив суд не брати його під варту чи визначати заставу, а розглянути можливий домашній арешт із носінням електронного браслета - аргументуючи це тим, що на всі компанії та корпоративні права Сергія Шапрана в Україні накладено арешт, а отже, "сплатити потенційну заставу неможливо".

Суддя-розслідувач Анна Гридасова частково задовольнила запит прокурорів і винесла рішення про застосування до Сергія Шапрана запобіжного заходу у вигляді арешту з можливістю внесення застави, яка становить 124 мільйони гривень.

Раніше в розслідуванні "Схеми" було виявлено, що російський бізнес в Україні, що оцінюється в один мільярд гривень, незважаючи на запроваджені санкції РНБО та арешт активів, у 2024 році перейшов до нового приватного власника, обійшовши державний контроль. Держава не змогла забезпечити збереження заблокованих активів і досі не використала механізм конфіскації майна підсанкційного бізнесмена Ігоря Наумця, який має російський паспорт. Новим власником цих активів став сергій Шапран, підприємець з Броварів, який має зв'язки з колишнім прокурором Києва та теперішнім головою Одеської області Олегом Кіпером.

Мова йде про виробничі потужності, технічне обладнання, сотні вагонів та великі площі землі — всі ці активи належать холдингу Наумця "Юнігран", що займається видобутком корисних копалин у кар'єрах Житомирської області та виробництвом тротуарної плитки. У грудні 2024 року Національна поліція розпочала кримінальне провадження щодо фактів незаконного продажу активів цього холдингу, об'єднавши його з матеріалами тривалого досудового розслідування, яке триває з квітня 2022 року.

Саме тоді, на початку російського повномасштабного вторгнення, діяльність холдингу "Юнігран" потрапила у фокус уваги силовиків - коли ДБР у супроводі СБУ та за процесуального керівництва ОГП відкрили кримінальну справу щодо цього холдингу за низкою статей - від "фінансування тероризму" та "створення терористичної групи" до "ухилення від сплати податків". За версією правоохоронців, компанія, якою керував громадянин РФ Ігор Наумець, здійснювала "незаконний видобуток з українських надр у промислових масштабах", а "свої мільйонні прибутки направляла на фінансування повномасштабної агресії РФ та на матеріальне забезпечення окупаційних адміністрацій у Криму та на сході України".

Навесні 2023 року Рада національної безпеки і оборони України запровадила санкції проти Наумця, а також його довіреної особи, британки Олени Калпи, на яку було спробовано переписати активи Наумця після запуску кримінального розслідування. Додатково під санкції потрапили кілька кіпрських компаній, які володіють українськими підприємствами холдингу. Можливість передачі цих активів у приватні руки замість їхньої конфіскації на користь держави виникла внаслідок рішення судді Печерського районного суду Києва Сергія Вовка, який зняв арешт з активів, а прокурор, зрештою, відкликав свою апеляцію на це рішення. Також на це вплинула відсутність відповідальності за порушення санкцій у рамках українського законодавства.

На початку 2024 року, всього через місяць після зняття арешту, частина майна, включаючи земельні ділянки, комплекс будівель, спеціалізовану техніку та вагони, була передана у власність структур Сергія Шапрана за заниженою ціною через мережу фірм. За інформацією від "Схем", для виведення активів Шапран разом із одним з менеджерів компаній Наумця заснували три нові підприємства: "Юні Сервіс", "Юні Люкс" та "Юні Стоун Плент". Ці новостворені компанії, у свою чергу, придбали активи "Юніграну" через посередницькі фірми "Мартен Локс" та "Енкрос".

У ході розслідування журналісти також вивчили взаємозв'язки Шапрана з Олегом Кіпером. У своєму коментарі для ЗМІ Кіпер заявив, що "не має жодної інформації про діяльність цієї компанії ("Юнігран" - ред.)", а також зазначив, що не знайомий ані з Сергієм Шапраном, ані з Ігорем Наумцем.

У бесіді з журналістами Наумець підтвердив, що Сергій Шапран обіцяв йому допомогти вирішити його "бізнес-проблеми" в обмін на 50% частку, але в підсумку, на його думку, узяв під контроль весь бізнес. У свою чергу, Шапран повідомив "Схемам", що всі угоди, які він уклав, є абсолютно законними.

У Міністерстві юстиції відповіли на запит журналістів програми "Схеми", зазначивши, що "вживають заходів для виявлення, розшуку та аналізу активів" Ігоря Наумця та осіб, які підпадають під санкції і мають з ним зв'язок. Вони також стежать за активами, якими ці особи можуть опосередковано управляти. Як повідомили в міністерстві, для створення доказової бази та обґрунтування санкцій, а також для стягнення активів на користь держави, були надіслані запити до "компетентних органів", таких як СБУ, Офіс генерального прокурора, Національна поліція та Державна служба геології та надр.

Також "Схеми" повідомляли, що НАЗК перевірило декларацію Шапрана, подану ним за 2023 рік перед складанням мандата депутата Броварської міської ради, і виявило недостовірні відомості на 193 мільйони гривень. У таких його діях встановили "ознаки правопорушення за статтею декларування недостовірної інформації".