Енергетичний тиск з боку Росії: чи може Україна відновити свою енергетичну інфраструктуру? - Фінанси bigmir)net

Протягом цього опалювального сезону Росія здійснила більше 250 авіаційних ударів по енергетичних та критично важливих об'єктах України. Найбільше постраждали Київ, Одеса, Харків, Дніпро і Кривий Ріг. Незважаючи на значний енергетичний тиск, реакція міжнародних партнерів залишається досить обережною.

За словами Ростислава Палагусинця, заступника постійного представника України при міжнародних організаціях у Відні, під час засідання Форуму ОБСЄ з питань безпеки співробітництва, впродовж цього опалювального сезону Російська Федерація здійснила 256 атак на енергетичні об'єкти та критично важливу інфраструктуру. На початку 2026 року ситуація стала значно напруженішою: з 11 січня удари по енергетичній системі відбуваються практично щодня.

Сфокусовані атаки на стратегічно важливі території.

Директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко зазначає, що Росія намагається знищити генераційну та розподільчу інфраструктуру у ключових регіонах -- Києві, Одесі, Харкові та агломерації Дніпро-Кривий Ріг. Під обстріли також потрапляють об'єкти теплопостачання.

Проблема повного відновлення енергетичної системи та забезпечення стабільної роботи без планових відключень залишається актуальною. Якщо б не відбувались атаки, процес стабілізації міг би зайняти приблизно три місяці.

Значення імпорту електричної енергії з Європейського Союзу

Ситуацію частково поліпшує імпорт електроенергії з країн Європейського Союзу, а також інтеграція до мережі ENTSO-E. Проте, як зазначає Харченко, це не є остаточним вирішенням всіх існуючих проблем.

Імпорт допомагає зменшити дефіцит і підтримати окремі регіони, але не дозволяє повністю уникнути відключень або забезпечити стабільну роботу всієї країни. У разі припинення атак протягом кількох місяців Україна могла б вийти на відносно комфортний режим роботи, зокрема навесні та на початку літа.

За оцінками експерта, повне відновлення енергосистеми до рівня експорту електроенергії може зайняти 3-4 роки.

Чому світ не проявляє рішучої реакції?

Політолог Володимир Фесенко зазначає, що основною проблемою є брак єдності серед міжнародних союзників. Сполучені Штати та країни Європи мають різні стратегії щодо підтримки України.

Як зазначив він, Сполучені Штати здебільшого забезпечують розвідувальними даними, тоді як країни Європейського Союзу продовжують надавати підтримку у вигляді енергетичного устаткування та систем протиповітряної оборони. Однак ресурси європейських союзників є обмеженими: зокрема, Німеччина вже висловила занепокоєння щодо вичерпання своїх можливостей постачання ППО.

Окрім того, війна триває вже майже чотири роки, і світова спільнота до неї в значній мірі адаптувалася. Засудження дій Росії залишається, проте реальний вплив на агресора воно не здійснює.

Енергетичне затишшя навряд чи можливе.

Фесенко зазначив, що концепція енергетичного перемир'я обговорюється з 2024 року. Раніше досягнуті угоди між США, Україною та Росією мали лише усний характер і не були реалізовані. Під час зустрічей в Абу-Дабі це питання фактично не піднімалося.

За словами фахівця, в даний момент Росія навряд чи буде готова до будь-якого мирного угоди, оскільки застосовує енергетичний терор як засіб тиску на Україну.