Екологічна катастрофа в Чорному морі: результат військової агресії Росії.

6 листопада, в Українському кризовому медіацентрі, відбувся брифінг на тему "Вплив російського екоциду на Чорне море: обов'язки України та міжнародні механізми реагування". Захід організувало представництво президента України в Автономній Республіці Крим у співпраці з Українським науковим центром екології моря.

Учасники окреслили ключові проблеми -- від забруднення вод токсичними речовинами до загибелі морських видів і руйнування унікальних екосистем. Спікери наголосили на необхідності формування доказової бази для міжнародного судового переслідування екоциду, відновлення моніторингу Чорного моря після війни та залучення міжнародної підтримки для відновлення екосистем.

Голова представництва президента Ольга Куришко звернула увагу на те, що екологічні наслідки окупації Криму стали зрозумілими вже давно, проте систематичний збір відповідних даних почався лише нещодавно. Після масштабного розливу мазуту з російських суден 15 грудня 2024 року виникла необхідність зосередити увагу на екологічних проблемах, спричинених тривалою окупацією півострова. Цього року в Ніцці (Франція) відбулася конференція, присвячена питанням морів та океанів, на якій Україна вже продемонструвала свої дослідження міжнародним партнерам. Українська делегація відзначила високий інтерес міжнародних екологів до ситуації в окупованому Криму та до наслідків російської агресії для довкілля. Було підкреслено, що для притягнення винних до відповідальності за екологічні злочини необхідно мати міцну та документально підтверджену базу, оскільки це є відносно новою категорією правопорушень у міжнародному праві.

Керівник Одеського підрозділу ГО "Національний екологічний центр України" Владислав Балінський повідомив, що витік мазуту з пошкоджених танкерів тривав фактично до вересня 2025 року, оскільки росія не ізолювала уламки танкерів, які досі лежать на морському дні в територіальних водах України. Він зазначив, що для ефективнішого дослідження подібних випадків в Україні вже розроблено авторську методику, яка дозволяє за поверхневими ознаками забруднення визначати точні координати його джерел.

Після вибуху Каховської ГЕС, -- зазначив Віктор Коморін, заступник директора з наукових питань УкрНЦЕМ, -- результати тестування води та ґрунтів виявили, що вміст шкідливих речовин перевищує допустимі норми в десятки і сотні разів, а у тканинах риб, молюсків та дельфінів – навіть у тисячі разів. З початку січня експерти зафіксували наявність нафтопродуктів біля берегів Одеської області, а попередні аналізи вказують на це мазут з кількох джерел, хоча остаточне підтвердження його походження наразі неможливе. Віктор Коморін попередив, що морепродукти, виловлені в районі Одеського узбережжя, можуть містити небезпечні токсини, тому їх вживання може становити загрозу для здоров'я.

Віктор Жук, керівник відділу охорони та відтворення водних ресурсів і морських екосистем Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, зазначив, що Україна активно залучає міжнародні платформи для привернення уваги до екологічних наслідків російської агресії та для посилення контролю за екозлочинами. На минулому тижні, під час 46-го засідання Комісії з охорони Чорного моря від забруднення, українська делегація представила заяву, в якій описала наслідки окупації Криму та військових дій на якість морських вод і екосистеми регіону. Україна рішуче протидіє спробам Росії зайняти лідерські позиції в цій комісії, а країни Причорноморського регіону підтримують українську позицію, підтверджуючи спільність у питаннях охорони навколишнього середовища.

На думку директора Українського наукового центру екології моря Олега Гриба, російська агресія перетворила частину Чорного моря на небезпечний полігон, де наслідки бойових дій матимуть довготривалий вплив на екосистему. Він зазначив, що акваторія залишається замінованою, а вибухи боєприпасів і потрапляння токсичних речовин спричиняють серйозне фізичне та хімічне забруднення, шкоду від уламків збитої техніки й затоплених кораблів, а також підриву Каховської ГЕС і розливу мазуту з російських танкерів у грудні 2024 року.

"Це слугує підтвердженням впливу агресивних військових дій на погіршення екологічного стану Чорного моря. Головна мета полягає в тому, щоб притягнути до відповідальності Російську Федерацію, яка завдала і продовжує завдавати серйозних збитків цьому регіону", -- зазначив Олег Гриб.

Він зазначив, що через військові дії повноцінний моніторинг Чорного моря наразі неможливий. Проте, регулярні комплексні дослідження, які розпочалися в 2021 році, надають можливість оцінювати зміни в екологічному стані регіону. Таким чином, одним із ключових завдань після завершення конфлікту стане відновлення дослідницького флоту, що дозволить якомога швидше повернутися до систематичних експедицій та контролю за станом морської екосистеми.

Доктор біологічних наук, професор Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України Павло Гольдін повідомив, що з березня 2022 року російські збройні сили почали мінування північно-західного узбережжя Криму. Він зазначив, що це сталося у кілька етапів, зокрема у 2023 та 2024 роках, коли міни скидалися навіть з літаків. Учений також навів приклад іншого екологічного злочину – трансформацію мису Чауда у військовий полігон, звідки здійснюються запуски дронів на території України. Минулого року на цьому полігоні спалахнула велика пожежа, що охопила більше двох тисяч квадратних кілометрів. Варто зазначити, що ця територія є частиною Смарагдової мережі та має міжнародне значення для охорони біорізноманіття, а навколишня водна зона є критично важливою для морських видів.

"Наслідки мінування Росії можна спостерігати на всіх узбережжях Чорного моря, не лише в Україні, а й у Болгарії, Туреччині та навіть в самій Росії. Міни були викинуті морем аж до Сочі і продовжують з'являтися. На жаль, це стане одним з найбільш тривалих наслідків, які вплинуть на екосистему, адже морські міни можуть зберігатися протягом десятиліть і навіть більше ста років. Сьогодні Росія є країною, в якій на державному рівні реалізується ідеологія екоциду", -- зазначив Павло Гольдін.

Еколог та провідний фахівець Офісу програми "Горизонт Європа" в Україні Владислав Михайленко повідомив, що ця програма є найбільшою ініціативою Європейського Союзу, спрямованою на фінансування науки та інновацій. На 2026-2027 роки Європейська комісія вже запланувала виділити 50 мільйонів євро для безпосередньої підтримки українських учасників, а також ще 200 мільйонів для конкурсних заявок, які заохочують українських дослідників та установ до участі в європейських наукових проектах.

"Ця підтримка створює для нашої сторони додаткову платформу комунікацій і залучення коштів направлених на інновації, зокрема, у сфері відновлення екосистеми Чорного моря", -- розповів Владислав Михайленко.

Підсумовуючи брифінг, керівник відділу інформаційного забезпечення представництва Євген Бондаренко зазначив, що війна та окупація Криму тривають вже майже 12 років, і сьогодні особливо важливо, щоб правда про цю війну звучала голосно -- як в Україні, так і за у світі. Всім варто знати, що після окупації росія системно використовує півострів виключно як власну військову базу, знищуючи його культурну унікальність і екологічне різноманіття, підкресливши, що лише звільнення Криму дасть можливість відновити ці природні багатства та повернути півострову його справжнє значення -- як частини української і світової спадщини.