Держпродспоживслужба висловила свою думку щодо нападу сарани - Новини bigmir)net

Нашестя сарани можна трактувати як один із проявів екологічного знищення, що виникло внаслідок агресивних дій Росії.

Атака сарани в ряді областей України викликана впливом війни, змінами клімату та порушеннями екосистем. Таку інформацію озвучив заступник голови Держпродспоживслужби Вадим Чайковський в бесіді з Latifundist.

Він зазначив, що проблема дійсно має місце, особливо в зоні конфлікту. Однак ця ситуація не є новою: спалахи сарани спостерігаються щороку, і в цьому році ситуація не стала критичною.

"Нашестя сарани є наслідком екологічних злочинів Росії щодо України. І це стосується не лише України, а й всієї планети," - підкреслив Чайковський.

Основними факторами, що призвели до нашестя, є зростання середньодобових температур, зміни в природно-кліматичних умовах, руйнування Каховської ГЕС, війна, а також занедбані території поблизу фронту.

У 2024 році в Слобожанській селищній раді Чугуївського району Харківської області було запроваджено особливий режим для захисту рослин. Раніше спостереження за осередками відбувалися в Запорізькій, Херсонській та Донецькій областях, а ще раніше – у південних регіонах, таких як Одеська, Миколаївська та Дніпропетровська області.

Чайковський також розповів, що у Запорізькій області качки масово поїдають сарану, і, за словами місцевих, не хочуть їсти нічого іншого. Такі біологічні методи контролю, як використання природних ворогів, уже допомогли Пакистану впоратися з навалою сарани.

Тим часом у Запорізькій області експерти спостерігають за пересуванням сарани у південно-східному напрямку, наближаючись до зони бойових дій.

Нагадуємо, що в Запорізькій та Херсонській областях введено спеціальний режим для захисту рослин у зв'язку з поширенням перелітної та єгипетської сарани. Вживаються активні заходи для локалізації цього шкідника. Одеська та Дніпропетровська області підвищили рівень моніторингу, наразі втрат посівів не зафіксовано.

Новини від Корреспондент.net у Telegram та WhatsApp. Приєднуйтесь до наших каналів за посиланням: https://t.me/korrespondentnet та у WhatsApp!