Бізнес-освіта в Україні: труднощі та можливості для змін ®

Бізнес прагне до навчання, але можливостей для цього обмаль. Це стисло характеризує поточний стан бізнес-освіти в Україні. Існують різноманітні курси та програми, присвячені підприємництву, менеджменту та маркетингу, однак більшість із них не відповідають реальним викликам, з якими зіштовхуються підприємці. Освітні методи залишаються застарілими, практичних занять недостатньо, а сучасного контенту катастрофічно не вистачає.

Професійна передвища та технічна освіта, яка могла б забезпечити ринок кваліфікованими кадрами, теж не справляється. Програми оновлюються повільно, не враховують технологічного розвитку, і як наслідок -- випускники не готові до викликів бізнесу. Водночас саме таких людей зараз потребує малий і середній бізнес: практиків, управлінців, технічних спеціалістів та, зрештою, кваліфікованих робітників, здатних швидко адаптуватися до змін.

Ці проблеми стали основою для ініціативи "БізОН - сприяння трансформації та інклюзивному розвитку бізнес-освіти". Реалізацією проєкту займається Центр громадської експертизи за підтримки японського уряду та Програми розвитку ООН (ПРООН). Проєкт охоплює чотири регіони: Вінницьку, Київську, Одеську та Харківську області. Його мета полягає у згуртуванні підприємців, освітян і представників влади навколо спільної ідеї: бізнес-освіта повинна стати важливим інструментом для сталого розвитку місцевих громад.

Для того щоб виявити, чого не вистачає українським підприємцям, команда здійснила дослідження. У його рамках було опитано більше 360 керівників та власників бізнесу, які поділилися своїм досвідом, потребами та поглядами на навчання та освітні можливості в Україні. Це стало відправною точкою для змін.

Запит на продукцію існує, і він продовжує збільшуватись.

Більшість підприємців в Україні мають певний досвід бізнес-освіти: 79% опитаних проходили навчання в тому чи іншому форматі. Ще 16% не навчалися, але хочуть це зробити, і лише незначна частка (3,6%) не зацікавлена у здобутті знань та навичок, які корисні для ведення власної справи.

Серед тих, хто вже навчався, майже 41% пройшли кілька освітніх програм, що вказує на наявність запиту на безперервне навчання. Найпоширенішим форматом залишається очне навчання в Україні -- його мають 82% учасників. Онлайн-формат використовували 54%, і його популярність суттєво зросла останніми роками через пандемію, війну та розвиток EdTech-рішень.

Цікаво відзначити, що рівень доступу до освіти не демонструє значних відмінностей між статями: 79,5% чоловіків і 78,9% жінок мають досвід у бізнес-освіті. Однак молоді підприємці (віком до 29 років) та новачки з менше ніж річним стажем ведення бізнесу частіше не мають освітнього підгрунтя — приблизно 70%. Натомість серед більш досвідчених фахівців цей показник досягає 85%. Це вказує на зростаючу потребу в освіті, що супроводжує професійний розвиток.

Які знання необхідні українському бізнесу?

У топ-5 тем, які найчастіше охоплювала бізнес-освіта опитаних, увійшли: управління бізнесом (59%), продажі та маркетинг (58%), бізнес-стратегія (57%), фінансовий менеджмент (49%) та управління персоналом (48%). Це базові напрямки, необхідні для щоденного управління компанією.

Водночас новіші, але більш трендові теми -- креативне мислення, інновації, кризовий менеджмент, сучасні технології -- менш поширені, хоча їх опанували понад чверть опитаних представників бізнесу.

Що цікаво, саме ці "нові" напрямки дедалі частіше опиняються у фокусі запитів. Серед тем, які бізнес хотів би вивчати, лідирують:

Це вказує на зміни в вимогах — від традиційних знань до новаторських, які сприяють збереженню адаптивності та конкурентоспроможності в умовах, що постійно змінюються.

Аналіз рівня освітніх послуг у класичних навчальних закладах.

Якість освіти у місцевих університетах, коледжах та училищах бізнес оцінює стримано. Лише третина респондентів (30,6%) вважає її доброю або дуже доброю, водночас майже кожен п'ятий (17,4%) вважає рівень слабким. Ще близько 25% не мають достатнього досвіду, щоб сформувати думку, що свідчить про низьку залученість бізнесу до взаємодії з традиційними закладами освіти.

Основні зауваження до університетів полягають у застарілих навчальних планах, відриві від актуальних потреб бізнесу та надмірній теоретизації. Цю думку поділяють більше 40% підприємців. Коледжі та професійні училища отримують критику значно рідше, головним чином через недостатню взаємодію: 39% і 47,5% респондентів відповідно не змогли висловити жодних думок про їхню діяльність.

У той же час це створює можливості для трансформацій. Якщо навчальні заклади зможуть вийти з тіні та адаптувати свої програми відповідно до вимог роботодавців, їхня роль у підготовці фахівців для малого та середнього бізнесу може суттєво збільшитися.

Бізнес відкритий до співпраці

Незважаючи на зауваження щодо традиційної системи освіти, український бізнес виявляє бажання співпрацювати з університетами, коледжами та училищами. Серед найбільш затребуваних форматів співпраці - стажування для студентів (43,9%), дуальна освіта (34%), підвищення кваліфікації працівників (33,6%) та підготовка спеціалістів за специфічними потребами компаній (32,9%).

Коледжі та училища поки мають менший рівень залучення: лише третина компаній співпрацює з ними щодо практики чи дуальної моделі. Водночас рівень невизначеності тут значно вищий -- понад 50% респондентів не змогли оцінити співпрацю з профтехосвітою, і 36,5% -- із коледжами. Це сигнал про необхідність підвищення обізнаності бізнесу про можливості такої взаємодії.

Загалом результати опитування вказують на високий попит на бізнес-освіту та навчання, орієнтоване на бізнес, в Україні, зокрема на підготовку висококваліфікованих спеціалістів. Водночас існує суттєвий розрив між очікуваннями підприємців і тим, що здатна запропонувати освітня система. Бізнес прагне сучасних навчальних програм, більшої практичної складової та актуалізації змісту курсів. Ці аспекти мають стати основою для подальшого розвитку співпраці.

Проект "БізОН" формує простори для обговорень і має потенціал виступити каталізатором змін, за умови, що ініціативи з модернізації бізнес-освіти отримають підтримку на рівні політичних рішень і практичних дій.

Цю ініціативу реалізує Центр громадської експертизи в межах проєкту "Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні" за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та фінансування уряду Японії.