Мнение: Нотариальный контроль по ограничению расчетов наличкой


З першого вересня в Україні запрацював новий механізм щодо готівкових та безготівкових розрахунків.


Межа розрахунків у готівці встановлена Нацбанком викликала безліч суперечок і неприйняття суспільством таких норм. Дехто заявляв про такий собі прихований механізм стеження за фінансовими доходами громадян, інші прогнозували, що нарешті українці дістануть з під матраців доларові заощадження, але після майже місячного терміну роботи норми можна зробити єдино правильний висновок — обійти правомірним шляхом цей документ не вдасться.


Отже вже майже місяць як набрала чинності Постанова Правління Національного банку України від 06.06.2013 року № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою», зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.07.2013 року за № 1109/23641.


Відповідно до неї НБУ встановлює наступні граничні суми розрахунків готівкою:


· підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10000 (десяти тисяч) гривень;


· фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150000 (сто п’ятдесят тисяч) гривень;


· фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 150000 (сто п’ятдесят тисяч) гривень.


У свою чергу фізичні особи мають право здійснювати такі розрахунки шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок, внесенням коштів на поточні рахунки, в тому числі на депозит нотаріуса, у національній валюті.


Найбільше встановлення граничного готівкового розрахунку відобразилась на договорах купівлі- продажу нерухомості та автомобілів. Нагадаю, що відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України до окремих видів договорів що мають укладатися у письмовій формі і підлягають нотаріальному посвідченню належать: договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна. Нацбанком також було надано декілька роз’яснень стосовно дотримання фізичними особами вимог законодавства щодо проведення безготівкових розрахунків за такими договорами.


Зокрема Електронне повідомлення НБУ від 20.08.2013 року № 11-120/2902 надає перелік можливих шляхів перерахунку коштів:


- переказ коштів з поточного рахунку фізичної особи-покупця на поточний рахунок іншої фізичної особи-продавця;


- внесення та/або переказ коштів на окремий поточний рахунок нотаріуса;


- відкриття вкладного (депозитного) рахунку на ім’я іншої фізичної особи на інших умовах повернення коштів, встановлених договором (стаття 1060 Цивільного кодексу України);


- застосування акредитивної форми розрахунків (покритого безвідкличного акредитиву);


- внесення готівки на поточний рахунок фізичної особи отримувача.


Варто пам’ятати, що підтвердними документами про проведення розрахунків у безготівковій формі відповідно до листа НБУ від 29.08.2013 року № 18-111/10879 НБУ є:


1) Під час переказу коштів з поточного рахунку фізичної особи-покупця на поточний рахунок фізичної особи-продавця — платіжне доручення, засвідчене підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку, або документ за операціями з платіжною карткою, сформований відповідно до правил платіжної системи.


Передумовою здійснення таких операцій є наявність відкритих поточних рахунків у фізичної особи-покупця і фізичної особи-продавця.


2) Під час відкриття фізичною особою-покупцем вкладного (депозитного) рахунку на ім’я фізичної особи-продавця — роздрукований відповідний касовий документ (квитанція/чек банкомата, сліп/інший документ банку, що є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі) або розрахункові документи, визначені в пункті 1 цього роз’яснення.


Передумовою здійснення таких розрахунків є відкриття фізичною особою-покупцем на підставі договору банківського вкладу (депозиту) вкладного (депозитного) рахунку на ім’я фізичної особи-продавця, на який зараховано (мають зараховуватися) кошти. Зазначений договір має містити умови вступу у володіння коштами фізичною особою- продавцем — наявність посвідченого нотаріусом договору купівлі-продажу тощо, а також визначати умови відкликання коштів фізичною особою-покупцем.


3) Під час внесення або переказу коштів у депозит на окремий поточний рахунок нотаріуса — виписка банку з окремого поточного рахунку нотаріуса та документи, зазначені в пункті 2 цього роз’яснення. Переказ коштів у депозит нотаріуса покупець може здійснювати як шляхом унесення в касу банку готівки для її подальшого зарахування на окремий поточний рахунок нотаріуса, так і шляхом переказу відповідної суми коштів з власного поточного рахунку на окремий поточний рахунок нотаріуса тощо.


Передумовою здійснення таких розрахунків є наявність відкритого нотаріусом поточного рахунку в національній валюті.


4) Під час застосування акредитивної форми розрахунків (покритого безвідкличного акредитива) — заява про відкриття акредитива та примірник платіжного доручення, засвідчені підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.


Передумовою здійснення таких розрахунків є наявність укладеного договору (наприклад, договору про наміри) між фізичною особою-покупцем і фізичною особою-продавцем, в якому передбачені умови та порядок проведення розрахунків за акредитивом, а також відкритого покритого безвідкличного акредитива в банку фізичною особою-покупцем.


5) Під час внесення готівки на поточний рахунок фізичної особи-продавця — роздрукований касовий документ (квитанція до заяви на переказ готівки, квитанція/сліп платіжного термінала, квитанція/чек банкомата, сліп/інший документ банку), що підтверджує внесення готівки.


Передумовою здійснення таких розрахунків є наявність відкритого поточного рахунку фізичної особи-продавця до моменту укладення договору купівлі-продажу.


З огляду на вище викладені інструменти здійснення розрахунків між фізичними особами, а також практику яка склалась, хочу зазначити наступне. На сьогоднішній день найпоширенішими є розрахунки між фізичними особами шляхом переказу коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця, а також внесення готівки на поточний рахунок продавця.


Чи буде використовуватись вкладний (депозитний) рахунок відкритий на ім’я іншої фізичної особи-продавця, як спосіб безготівкових розрахунків, залежить від пропозицій банків України.


А ось акредитивна форма розрахунків між фізичними особами, на мою думку, популярності не здобуде. Адже такий фінансовий інструмент є складним для сприйняття фізичними особами, через непростий документообіг, що потребує навичок фінансиста.


Щодо розрахунку за допомогою депозиту нотаріуса передбачається, що сторони договору можуть попередньо домовитись про депонування (зберігання) грошових сум, але також уклавши попередній договір купівлі-продажу. Бо саме на основі цього документу, як зазначається, можливе здійснення цієї операції. У разі настання певної події, що обумовлена договором, нотаріус в день звернення або не пізніше наступного робочого дня передає безготівковим шляхом гроші особі, на ім’я якої вони були задепоновані, за її заявою, в якій мають бути зазначені реквізити для перерахування. У разі ненастання певної події, що обумовлена договором, нотаріус повертає безготівковим шляхом гроші з депозиту особі, що їх внесла, за її заявою.

До того ж своїм Листом від 29.08.2013 року № 18-111/10879 НБУ наголосив на тому що, якщо сума договору купівлі-продажу, що укладається між фізичними особами, перевищує 150000 гривень, то нотаріус має здійснювати посвідчення такого договору після того, як переконається, що сторонами дотримано вимогу про проведення розрахунків у безготівковій формі. Однак між процесом розрахунку та переходом права власності (посвідчення угоди нотаріусом та реєстрації у базі Госрєєстру) проходить певний час.


Отже, якщо спиратись на вищевказані листи та роз’яснення, то вбачається, що контроль за такими розрахунками між фізособами НБУ бажає покласти саме на нотаріуса. Хоча контроль за виконанням Постанови № 210 у першу чергу, покладено на заступника Голови Національного банку України. В другу чергу, підприємства (підприємці), торгові та будь-які інші організації, будуть нести відповідальність перед органами державної податкової служби за дотримання порядку проведення безготівкових розрахунків. У разі невиконання вимоги проведення безготівкових розрахунків органи державної податкової служби матимуть право накладати штрафні санкції на тих, хто її порушив.


Адже відповідно до статті 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що була доповнена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів» №5518-VI від 04.07.2013 року, порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів — тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу — підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ця норма не передбачає санкції для фізичних осіб.


Враховуючи що Лист НБУ не є законодавчим актом, норми якого підлягають обов’язковому виконанню, а також те, що на сьогоднішній день не внесено змін до Закону України “Про нотаріат”, або хоча б до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, виникає безліч питань. Зокрема щодо дотримання вимог встановлених Постановою № 210 нотаріусами та фізичними особами, а також їх відповідальності. Питання поки відкрите.


Людмила Голій, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу





Джерело ЮРЛИГА



Прокомментировать